анг мова

6. Словник основних термінів

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу.

Аварійно-рятувальні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (включаючи надання їм невідкладної медичної допомоги), захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, із залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення;

Бактеріологічна (біологічною) зброя – хвороботворні мікроби і токсини (бактерійні отрути), призначені для зараження людей, тваринних,

Безпека – (у перекладі з грецьк. - " володіти ситуацією") стан захищеності особистості і суспільства, в якому небезпека та умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються для того, щоб зберегти здоров’я і добробут людини та суспільства.

Безпека життєдіяльності – галузь знання та наукова-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту її життя і здоров’я та середовища проживання людей від небезпек.

Біологічні фактори – чинники життєвого середовища біологічного походження, поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші).

Вражаючий фактор – будь який чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводить до матеріальних збитків. Вражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.

Діяльність – специфічно людська форма активності, необхідна форма існування людського суспільства, зміст якої полягає в доцільності зміни та перетворенні навколишнього середовища в інтересах людини.

Джерела (носії) небезпеки – будь які умови, явища, процеси, об’єкти, події, засоби, речовини, дії людей тощо, які становлять загрозу для життя і здоров’я людини чи призводять до інших наслідків, небажаних для людини.

Джерела природних небезпек – природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).

Джерела політичних небезпек – конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни тощо.

Доза поглинута (D) – характеризує енергію іонізуючого випромінювання, яка поглинута одиницею маси опроміненої речовини. Одиниця виміру поглинутої дози в системі "СІ" - грей Гр (1 Гр = 1Дж/кг), позасистемна одиниця – рад (1 рад=0,01 Дж/кг).

Доза еквівалентна (Н) – міра біологічного впливу кожного із видів іонізуючого випромінювання на людину і визначається як добуток поглинутої дози (D) на на коефіцієнт якості (К): Н= D*К. Коефіцієнт якості (К) показує у скільки раз біологічний ефект впливу певного виду випромінювань відрізняється від такої ж дії γ- випромінювання: К=1 для γ- і рентгенівського випромінювань; к=10 для β- і нейтронного випромінювань; К=20 для α – випромінювання. Вимірюється в зівертах (Зв). Позасистемною одиницею еквівалентної дози є бер (біологічний еквівалент рада), 1 бер=0,01 Зв.

Доза ефективна еквівалентна (Е) – розрахункова доза опромінення людей, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і тканин людини на стан її здоров’я у цілому і визначається як сума добутків еквівалентних доз (Н_т) в окремих органах і тканинах на відповідні тканинні зважуючі коефіцієнти W_т: Е = Σ Н_{т *} W_т.. Вимірюється в зівертах.

Єдина державна система цивільного захисту населення (єдина система цивільного захисту - ЄСЦЗ) – сукупність органів управління, сил та засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Життя – одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку активної регуляції свого складу, функцій тощо.

Життєдіяльність – властивість людини не просто діяти в життєвому середовищ, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивідуума та груп людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб й можливостей.

Заміська зона – територія за межами зон можливих руйнувань, встановлених для категорійованих міст і категорійованих об’єктів, розташованих поза цими містами. Межі зон можливих руйнувань встановлюються в залежності від значення міста і чисельності його населення.

Зона можливого ураження – окрема територія або об’єкт, на яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

Ізотермія – стан атмосфери, при якому не відбувається переміщення повітря по вертикалі. Ізотермія виникає при температурі ґрунту, що дорівнює температурі повітря і швидкості вітру більш 4 м/с.

Інверсія – стан атмосфери, при якому не відбувається суттєвого переміщення повітря по вертикалі. Інверсія виникає вночі при температурі ґрунту, що нижче температури приземного повітря і швидкості вітру до 4 м/сек.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи небезпечна подія, що призводить до тяжких наслідків.

Конвекція – стан атмосфери при який відбуваються істотні переміщення повітря по вертикалі. Конвекція виникає в денний час при температурі ґрунту вище температури повітря і швидкості вітру до 4 м/с.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій – проведення комплексу заходів, які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру (далі - надзвичайні ситуації), і спрямовані на припинення дії небезпечних

Надзвичайна ситуація – сукупність чинників та умов, що склалися в наслідок аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування засобів збройної боротьби, що зробили негативний вплив на навколишнє середовище та життєдіяльність людини.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може привести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат чи завдає шкоди довкіллю.

Надзвичайні ситуації природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні , гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану природного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану природних ресурсів та біосфери тощо .

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – порушення нормальних умов існування пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення ) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – порушення нормальних умов існування пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох чи більше областей, також коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах що перевищують власні можливості окремої області.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох чи більше адміністративних районів (міст обласного значення), а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах що перевищують власні можливості окремого району.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості потенційно небезпечного об’єкта.

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня – надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення.

Небезпека – негативна властивість живої і неживої матерії, що може завдати шкоду самій матерії: людям, довкіллю матеріальним цінностям.

Небезпечні хімічні речовини (НХР) – токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих ємностей, сховищ, викликати масові ураження людей.

Несприятливі побутові або нестандартні ситуації – ситуації, що виникають у побуті, невиробничій сфері, які не набули масштабу надзвичайної ситуації, але являють собою загрозу життю та здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних збитків.

Опромінення – вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які знаходяться всередині тіла людини.

Першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації – оперативне здійснення організаційно-технічних та інших невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення мінімальних потреб життєзабезпечення населення, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації.

Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, на якому використовуються, виготовляється, переробляється, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежо- вибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Природно-соціальні небезпеки – наркоманія, епідемія інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.

Природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, ерозія ґрунтів, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища, які спонукала людська діяльність.

Психофізіологічні фактори – фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (емоційні, аналізаторів, монотонність праці).

Ризик виникнення небезпеки – ймовірність події (подій), яка (які) є небезпечна (небезпечні).

Ризик – кількісна характеристика небезпеки це частота реалізації небезпеки, яка визначається відношенням кількості небезпечних подій до їх загальної кількості.

Сили і засоби цивільного захисту – особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна, та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

Соціальні небезпеки – небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, тютюнопаління). Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті.

Соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія. Можливість реалізації небезпеки і ступінь несприятливого впливу її на людину залежить від відповідних факторів, які поділяються на вражаючі, небезпечні та шкідливі.

Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодженням будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур та залякування учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, або погроз вчинення інших посягань на життя та здоров’я ні в чому не винних людей з метою досягнення злочинних цілей;

Терористичний акт – злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачено статтями Кримінального кодексу України.

Техногенні небезпеки – небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.

Техногенний тероризм – злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших небезпечних для життя і шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для учасників навчально виховного процесу, працівників галузі та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру.

Токсичність отруйних речовин – здатність речовин здійснювати ураження людини.

Токсодоза – кількісна характеристика токсичності отруйної речовини, яка відповідає визначеному ефекту ураження.

Фактор (лат. factor – діючий, що вчиняє) – причина, рушійна сила будь-якого процесу, яка визначає його характер або окремі риси.

Фактор навколишнього середовища – будь яка умова або вплив середовища мешкання людини, на що живий організм реагує.

Фізичні фактори – підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; машини, механізми або їх елементи, що рухаються або обертаються; конструкції, що руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; устаткування, що має підвищений тиск або розрідження; підвищені рівні електромагнітного, іонізуючого та акустичного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті; невагомість і ряд інших.

Хімічна зброя – отруйливі речовини (ОР) і засоби їх застосування.

Хімічні фактори – хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини. Існують три основних шляхи проникнення хімічних речовин в людський організм через: 1) органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються органами центральної та місцевої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю і здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків в мирний час та особливий період.

Шкідливий фактор – чинник навколишнього середовища, який призводить до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Шкідливі фактори можуть спричиняти захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і прихованій формах.

Евакуація – організоване вивезення (виведення) робітників та службовців підприємств, організацій і установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного і незайнятого у виробництві населення із зон можливих руйнувань категорійованих міст і об’єктів, розташованих поза цими містами. Екстрена евакуація населення здійснюється за рішенням начальника ЦО відповідного рівня з зон радіоактивного і хімічного зараження, із зон масових пожеж, а також з районів можливого затоплення.

Ядерна зброя – боєприпаси, дія яких заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при вибухових ядерних реакціях: поділу, синтезу або тому і іншому одночасно. До ядерної зброї також відносять засоби доставки боєприпасів.

7. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

до заліку

1. Загальна характеристика небезпек. Вражаючі, шкідливі і небезпечні фактори у навколишньому середовищі.
2. Механічні фактори середовища мешкання людини.
3. Термічні фактори середовища мешкання людини.
4. Електромагнітний фактор середовища мешкання людини.
5. Радіаційний фактор середовища мешкання людини.
6. Хімічні фактори середовища мешкання людини.
7. Біологічні та психологічні фактори середовища мешкання людини.
8. Механізми і наслідки впливу іонізуючих випромінювань на організм людини.
9. Принципи і норми радіаційної безпеки.
10. Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин. Принципи терапії отруєнь.
11. Поняття про надзвичайні ситуації. Класифікація і показники надзвичайних ситуацій.
12. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
13. Наслідки аварій і катастроф на потенційно небезпечних об’єктах.
14. Масштаби та характер радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС.
15. Загальна характеристика, можливі наслідки аварій на хімічно небезпечних об’єктах.
16. Надзвичайні ситуації соціально політичного характеру.
17. Можливі наслідки надзвичайних ситуацій, які спричинені терористичними актами.
18. Надзвичайні ситуації воєнного характеру. Первинні і вторинні фактори ураження зброї.
19. Характеристика вражаючої дії зброї масового ураження .
20. Характеристика вражаючої дії звичайних засобів ураження.
21. Сутність та зміст оцінки радіаційно небезпечних ситуацій.
22. Методи виявлення масштабу та характеру радіоактивного забруднення місцевості.
23. Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на АЕС.
24. Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості внаслідок ядерних вибухів.
25. Державна система забезпечення безпеки і захисту населення від надзвичайних ситуацій.
26. Єдина державна система цивільного захисту.
27. Способи та заходи в сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій.
28. Методи та засоби виявлення та вимірювання іонізуючого випромінювання.
29. Методи та засоби індикації НХР. Призначення та конструкція військового приладу хімічної розвідки.
30. Засоби індивідуального захисту людини.
31. Засоби колективного захисту населення
32. Медичні засоби захисту.
33. Склад та завдання сил і засобів цивільного захисту підприємств, установ й організацій.
34. Планування заходів цивільного захисту працівників підприємств, установ та організацій. Структура і зміст плану цивільного захисту установи.
35. Забезпечення безпеки і захисту працівників у радіаційно небезпечних ситуаціях.
36. Послідовність і зміст роботи керівника правоохоронної установи щодо забезпечення захисту працівників у радіаційно небезпечних ситуаціях.

Содержание