Завдання

1. Зробіть висновок із засновків, використовуючи властивості відношень, визначте спроможність силогізму.

Приклад. Микола прибув на місце злочину пізніше першого свідка, а Миколин друг з’явився пізніше Миколи. Висновок: Миколин друг з’явився на місці злочину пізніше першого свідка. – Силогізм спроможний.

1. Петренко прийшов на місце злочину одночасно з Науменко, а Науменко – пізніше третього свідка. 2. Павло – друг Андрія, а Андрій – друг потерпілого. 3. Свідок – син потерпілого, потерпілий – син одного з акціонерів банку “Наша радість“. 4. Дельвіг вчився разом з Пушкіним, а Пушкін разом з Пущіним. 5. Оксана – дружина потерпілого. Потерпілий – працівник міліції. 6. Перший пакунок схожий на другий, другий пакунок схожий на третій.

2. Побудуйте міркування у формі суто умовного міркування. Запишіть їх у вигляді формули:

1. При розслідуванні причин пожежі у будинку було встановлено, що за декілька місяців до пожежі там був проведений капітальний ремонт. Зробили нову електропроводку, заново склали печі і димоходи. До того ж нічні роботи були доручені людині, яка не мала достатньої кваліфікації у цій справі, кладку димоходу він зробив із поганою перев’язкою швів, використавши неякісний розчин. Усе це призвело до послаблення надійності димоходу, у якому з’явилися щілини. У день пожежі був сильний мороз і піч підсилено топили дерев’яною тарою, яка створює довге іскристе полум’я; через щілини димоходу гарячі паливні гази, а можливо, й іскри, почали взаємодіяти з конструкцією перекриття, унаслідок чого виникло займання, яке спочатку протікало у вигляді тління, довгий час могло залишатися непомітним, тому що дим потрапляв на горище, де він розвіювався. Пожежу помітили значно пізніше, коли займання набуло відкритого характеру.

2. При розслідуванні справи про масовий падіж худоби встановлено шляхом розтину кожної тварини, що причиною падежу було виснаження організму тварин; подальше розслідування показало, що причиною виснаження була нестача кормів через їх розкрадання й розбазарювання.

3. Знайдіть засновок і висновок в умовному силогізмі, побудуйте його схему.

Приклад. Якщо Петренко прийшов до офісу о восьмій годині сорок хвилин (а), він повинен був зустрітись із злочинцем у коридорі (в), якщо він бачив злочинця, то може впізнати його.

(А  В), (С D).

(А  D)

1. Було зрозуміло: Хамфрі не має наміру відповідати на моє запитання, доки воно не буде сформульовано інакше, але в цьому випадку я не одержу прямої відповіді. 2. Шлюб розривається, якщо судом визначено, що подальше сумісне життя подружжя неможливе. Якщо шлюб розривається, то суд виносить рішення про розрив шлюбу. Якщо суд виніс рішення про розрив шлюбу, то рішення вступає в силу через два тижні. 3. Обличчя померлого лікаря було на диво спокійним, природним, без ознак здивування, жаху, переляку – це означало, що він не передчував біди, яка його спіткала, і, таким чином, добре знав убивцю. 4. Якщо б я мав повну інформацію, то зміг би значно скоротити кількість можливих моделей ситуації; якщо б у мене було тільки 2-3 моделі ситуації і не більше, я б ретельніше продумав лінію своєї поведінки. 5. Якщо ви себе недооцінюєте, у вас низька самооцінка. При низькій самооцінці людина, як правило, соромлива, а соромлива людина не здатна на рішучі вчинки. 6. Оскільки двері були замкнені зсередини, Натан вважав, що в нього буде досить часу від моменту, коли пролунає постріл, до того, як у кімнату потраплять люди. І це дозволяло йому сподіватися на те, що він спокійно спуститься пожежною драбиною і, коли в кімнату хтось увійде, буде вже за кілька кварталів відси” (Брет Холлідей “Труп, якого не було”).

4. Визначте модус умовно-категоричного силогізму, складіть формулу і перевірте, чи спроможний він.

Приклад. Кримінальна справа не збуджується в тому разі (B), коли немає ознак злочину (A). Ознак злочину не встановлено (A). Отже, кримінальну справу не збуджено (B).

(А  В), A Стверджуючий модус умовно-

В категоричного силогізму – modus ponens.

Силогізм спроможний.

1. Якщо є склад злочину, звинувачений визнається судом винним. Звинуваченого судом визнано винним. Отже, суд встановив склад злочину.

2. Якщо я буду стояти на своєму і не погоджуся з його доказами, то мій помічник переведе розмову з того, як повинно діяти на те, коли треба діяти. Але я погоджуся з його доказами. Отже, мій помічник не буде переводити розмову з питання “як” на питання “коли”.

3. Якщо б не було законів, неможливо було б судити. Суди відбуваються. Отже, закони існують.

4. В обговоренні немає необхідності, коли факти досить переконливі. В обговоренні немає необхідності. Отже, факти досить переконливі.

5. Якщо Н. вчинив самогубство, то в цьому є і ваша провина: ви були неуважні до нього, до його переживань. Але Н. не вчинив самогубства, а був убитий. Отже, вашої провини в цьому немає.

6. Якщо проектом заплановано 38 поверхів, то цей будинок можна вважати хмарочосом. Невірно, що проектом заплановано 38 поверхів. Отже, цей будинок не можна вважати хмарочосом.

7. Якщо задум проведення слідчого експерименту зрозумілий, тоді можна переходити до обговорення практичного проведення цього експерименту. Задум був зрозумілим присутнім, які зібралися для обговорення практичних деталей слідчого експерименту.

8. Кожен довгий шлях коли-небудь закінчиться. Цей шлях не є довгим. Отже, цей шлях ніколи не закінчиться.

5. Визначте, до якого виду належить міркування. Якщо в міркуванні наявна помилка, зазначте її. Зробіть висновок.

1. Якщо злочинці мають психічне захворювання, то вони повинні бути ізольованими від суспільства. Якщо злочинці не мають психічного захворювання, то вони повинні бути покарані. Отже, ... 2. Якщо алібі засвідчене родичами обвинуваченого, то він сам його вигадав. Якщо алібі засвідчене друзями обвинуваченого, то він сам його вигадав. Але алібі обвинуваченого засвідчене або родичами, або друзями обвинуваченого. Отже, ...

6. Маючи умовний засновок, побудуйте умовно-категоричний силогізм за стверджуючим та за заперечуючим модусами.

Приклад. Доказ, отриманий з порушенням закону (A), не має юридичної ваги ( B).

1) стверджуючий модус: цей доказ одержано з порушенням закону. Отже, цей доказ не має юридичної ваги.

А   В, А

 В

2) заперечний модус – невірно, що доказ не має юридичної ваги, отже його не одержано з порушенням закону.

А   В,   В

 А

1. Якщо знайдені плями крові належать злочинцю, то наше припущення про поранення його вбитим підтвердиться. 2. Кожний законослухняний громадянин сплачує податки. 3. За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш. 4. Кожний потерпілий має право на відшкодування матеріального збитку, якщо шкоду було заподіяно його майну. 5. Якщо ви продовжуєте наполягати на своїй точці зору, то Вам необхідно спростувати аргументи опонента. 6. Якщо аварія сталася вдень, то не може бути, щоб не було свідків. 7. Якщо щось вчинюється, то на це є певна підстава. 8. Ти виправдовуєш свою невитриманість, коли говориш, що ніщо людське тобі не чуже. 9. Назвавши свої позитивні якості, претендент на посаду начальника відділу тим самим дав зрозуміти, що він – найкраща кандидатура. 10. Якщо опонент не зміг знайти достатні аргументи, то це ще не значить, що його теза хибна. 11. Якщо хтось з вас без гріха, нехай першим кине в мене камінь.

7. Побудуйте висновок із засновку за одним з модусів розділово-категоричного силогізму.

Приклад. Пожежа могла статися або внаслідок необережного поводження з вогнем (А), або внаслідок порушення правил техніки безпеки (В), або внаслідок підпалу (С). Під час слідства встановлено, що не мали місце ні необережне поводження з вогнем, ані підпал. Отже, пожежа виникла внаслідок порушення правил техніки безпеки.

Модус заперечно-ствердний розділово-категоричного силогізму:

( А  В  С ),  А   С.  В.

1. Влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. 2. Убивство могло бути вчинено умисно або через необережність. 3. Співучасниками злочину поряд з виконавцями визнаються організатори злочину, підбурювачі та пособники. 4. Свідок або каже правду, або першокласний актор, або в нього негаразд з пам’яттю. 5. Умисні злочини вчинюються з прямим або непрямим наміром. 6. Потерпілим визнається особа, якій внаслідок злочину заподіяний фізичний, матеріальний або моральний збиток. 7. Поважними причинами неявки відповідача до суду вважаються: хвороба, службове відрядження, несвоєчасне одержання позову або інші обставини, що не дали змоги відповідачу бути присутнім на судовому засіданні. 8. Злочинець міг потрапити у приміщення через центральний вхід, через чорний вхід, через вікно або спуститися з даху. 9. Людина може бути за темпераментом холериком, сангвініком, флегматиком або меланхоліком. 10. Це вчинила або безстрашна людина, або, навпаки, боягуз, здатний від страху на одчайдушні вчинки.

8. З’ясуйте вид дилеми, зробіть висновок, побудуйте схему дилеми.

Приклад. Якщо Н. діяв за власним бажанням (А), то він людина безчесна (В); якщо він діяв не за власним бажанням (С), то він іграшка в руках інших (D). Але Н. діяв або за власним бажанням (А), або не за власним бажанням (С). Висновок: отже, Н – людина безчесна (В) або він іграшка у руках інших (D). Це складна конструктивна дилема:

(ав)  (сd), а  с.  в  d.

1. Герой твору Д. Лінна і Е. Джея “Так, пане міністр: із щоденника члена кабінету міністрів вельмишановного Джеймса Хекера, члена парламенту” розмірковує наступним чином: “Так, дилема не з простих. Якщо я заблокую запропонований контракт, “Таймс” і “Дейлі телеграф” заволають про “політичне боягузтво”, а якщо я дам йому “добро”, “Дейлі міррор” і “Сан” оголосять мене “вбивцею ненароджених ще дітей”. Невже немає виходу? – Треба або заблокувати контракт, або підписати його”.

2. Якщо я маю всю повноту влади, то як посадова особа я можу реалізувати ті рішення, що мені здаються найбільш адекватними сформованій ситуації; якщо мої підлеглі всього лише виконують мої вказівки, то в цьому випадку я можу реалізувати ті рішення, що уявляються найбільш адекватними сформованій ситуації. Але я або маю всю повноту влади, або мої підлеглі всього лише виконують мої вказівки.

3. Якщо я буду впиратися і не погоджуся з доказами, то мій опонент переведе розмову на іншу тему, або якщо я не буду впиратись і погоджуся з доказами, то мій співрозмовник скаже, що цілком поділяє мою думку. Мій співрозмовник не сказав, що він поділяє мою думку.

4. Афінянка відмовляла свого сина займатися політичною діяльністю, міркуючи так: якщо ти будеш говорити неправду, сине мій, то тим самим прогніваєш богів; якщо ти будеш говорити правду, то тебе не злюблять люди. Але ти повинен або говорити правду, або неправду. Отже, або тебе незлюблять люди, або ти прогніваєш богів.

5. Якщо Петренко поїхав до Сімферополя поїздом, то він буде в місті завтра вранці; якщо Петренко полетів літаком, то він буде на місці вже сьогодні. Петренко або поїхав поїздом, або полетів літаком.

6. У деяких середньовічних країнах Європи, якщо засуджений мав привілейоване становище, кат ламав над його головою шпагу, якщо ж він не був звільнений за законом від тілесних покарань, то над ним відбувалося покарання батогами. Засуджений або звільнений за законом від тілесних покарань, або не звільнений за законом від тілесних покарань.

9. Відбудуйте ентимему до повного силогізму (відновіть пропущену частину силогізму), перевірте вірність його висновку.

Приклад: Суддя повинен керуватись законом.

Власенко – суддя.

Пропущено висновок – “Власенко повинен керуватись законом”.

І фігура категоричного силогізму, модус BARBARA. Силогізм спроможний.

1. Дехто Н. не вивчає логіку, бо не є студентом юридичного вузу. 2. Обвинувачений не зобов’язаний доводити свою невинність. Н. – обвинувачений. 3. Усі студенти складають іспити. Н. складає іспити. 4. Цей злочин вчинено без умислу, отже цей злочин вчинено через необережність. 5. Усі судді – юристи. Отже, усі судді мають вищу освіту. 6. Суддя має право запитувати свідка у будь-який момент судового розгляду, а П. – суддя. 7. Якщо студент не склав усі заліки, то він не допускається до складання іспитів. Студентом складено усі заліки. 8. Н. складає державні іспити. Н. – випускник вузу. 9. Якщо свідок сидів перед вікном, то він бачив, те, що відбувалося. Свідок бачив те, що відбувалося. 10. К. – посадова особа. К. звинувачується у зловживанні владою. 11. Ця книга нецікава, тому що на неї немає попиту в бібліотеці. 12. У нього немає температури, отже, він не хворий.

Заняття 8. Умовивід (продовж.)

П л а н

1. Індуктивні умовиводи. Зв’язок між індукцією та дедукцією в пізнанні.

2. Види індукції. Наукова індукція та методи підвищення її надійності.

3. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

4. Аналогія. Види та структура умовиводів за аналогією.

5. Використання індукції та аналогії в праві.

1. Визначте, який вид індукції був використаний у наведених прикладах, виявіть структуру кожного з умовиводів у скороченому запису та обґрунтуйте правильність (або неправильність) виводу:

1. Усі фігури простого категоричного силогізму мають спеціальні правила, через те що фігур простого категоричного силогізму всього чотири та кожна з них має спеціальні правила.

2. Студенти 3-го факультету навчаються у новому корпусі НЮАУ, і студенти 6-го факультету навчаються у чотирнадцятиповерховому корпусі. Мабуть, усі студенти НЮАУ навчаються в чотирнадцятиповерховому корпусі.

3. Вживати в їжу огірки небезпечно: з ними пов’язані всі тілесні хвороби та взагалі людські нещастя. Аргументи: практично всі люди, які страждають хронічними захворюваннями, їли огірки: 99,7% усіх осіб, які постраждали в автомобільних катастрофах, вживали в їжу огірки протягом двох попередніх тижнів; 93,1% всіх неповнолітніх правопорушників походять із сімей, де огірки вживаються постійно.

2. У наведених нижче схемах індуктивних методів встановлення причинного зв’язку між явищами зробіть висновок (у символах), вкажіть назву кожного методу і доберіть приклади кожного за зазначеними схемами:

1) АВС – а 2) АВС – а 3) АВС – а 4) А'ВС – а' 5) АВС – а, b, c

АEF – a BC – – АEF – a А''ВС – а'' A – a

АHI – а Отже, ... ВС – – А'''ВС – а''' В – в

Отже, ... DE – – Отже, ... Отже, ...

Отже, ...

Перша схема – це схема методу єдиної схожості. Один і той же наслідок “а” викликається різними комплексами обставин, схожих тільки в одній обставині “А”, яка, можливо, є причиною явища “а”.

Приклад. У їдальні отруїлися три чоловіки. Встановлено, що один з них їв вінегрет і котлету, пив каву; другий – борщ, котлету і компот; третій – суп, котлету і чай. Певно, причиною отруєння були котлети.

3. Визначте, який метод встановлення причинного зв’язку використовується у даних міркуваннях та чи є правильним висновок. У тих прикладах, де висновки відсутні, зробіть їх самостійно.

1. Колись С.Ф. Буринський налив на старий непотрібний аркуш червоні чорнила та сфотографував його через червоне скло. Проявляючи пластинку, він не підозрював, що робить важливе відкриття в криміналістиці: пляма зникла, але на негативі проступив текст, залитий чорнилами. У чому причина цього явища?

2. Ця хвороба не викликається жодним з відомих науці мікробів та вірусів. Отже, ця хвороба викликається ще не відомими вірусами.

3. Чим вище підійматися вгору, тим важче дихати. Зі збільшенням висоти повітря стає все більш розрідженим. Отже, ...

4. Досліджувався вплив невеликих доз алкоголю на точність стрільби з гвинтівки на 250 м, лежачи, десятьма патронами, без обмеження часу. У тверезих попало у мішень 86% куль, 14% куль попало в щити. Результати тих, хто напередодні стрільб вживав алкоголь, такі: у мішень попало 20% куль, у щити – 34%, а 40% куль не влучило навіть у щити.

5. Коли захворів швець, одна людина запропонувала йому ліки. Ліки допомогли. Після цього захворів кравець. Йому було запропоновано ті ж самі ліки. Кравець помер. На підставі цього був зроблений висновок, що від цих ліків шевці видужують, а кравці помирають.

4. Проаналізуйте наведені тексти. Запишіть недедуктивні міркування, що в них містяться. З’ясуйте, які з них є індуктивними, а які – міркування за аналогією. Визначте їх види.

1. З давніх часів вважалося, що у Сонця сім планет і більше бути не може. Знаменитий німецький філософ Гегель навіть довів, що число планет Сонячної системи необхідно дорівнює 7. Через 15 років після його смерті, у 1846 році французький астроном Левер’є вирахував місце на небі, де можна буде спостерігати нову планету, а інший астроном – Галле – навів на це місце телескоп і дійсно знайшов там невідому планету, яку назвав Нептуном. Левер’є міркував так. Спочатку він помітив, що рух Урана – найвіддаленішої від Сонця планети того часу – відхиляється від орбіти, яку обчислили вчені. Частину відхилень він пояснив впливом відомих планет. Однак залишалася ще якась величина, яка не мала пояснення. Він припустив, що додаткове викривлення орбіти Урана викликане впливом ще більш далекої від Сонця планети.

2. Біблійний полководець Гедеон після виснажливого переходу привів військо до джерела. Перед рішучою битвою він побажав вибрати найбільш стійких бійців. Гедеон дозволив стомленим воїнам напитися із джерела. Деякі з них, ставши на коліна і припавши губами до води, стали жадібно пити її. Інші пили не поспішаючи, черпаючи воду долонями. Ці останні воїни і були взяті Гедеоном до бою, склавши відбірний загін. Усі воїни Гедеона знаходилися в однакових умовах до випробування і після отримали одне просте завдання. На підставі поведінки в одній ситуації він дійшов висновку про їх поведінку в іншій ситуації – в бою: “Ті, що виявили витримку і здатність протистояти спокусі відразу і бездумно вгамувати спрагу, у битві виявляться більш надійними, ніж ті, що не змогли цього зробити” (Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Четверта хвиля, 1999).

3. У місті протягом тижня було вчинено шість квартирних крадіжок. Ознайомившись з обставинами, за яких ці крадіжки були вчинені, слідчий відзначив, що в усіх випадках за один-два дні до крадіжки в квартирі побував невідомий мешканцям чоловік: податковий інспектор, слюсар-сантехнік, електромонтер і навіть дільничий міліціонер. Портрет невідомого, якого описували потерпілі, збігався за багатьма рисами. Слідчий зробив висновок, що саме цей чоловік і був злочинцем.

4. Існує легенда про те, що коли одного разу в Давньому Римі збунтувалися плебеї, сенатор Мененій Агріппій, заспокоював їх так: “Кожний з вас знає, що тіло людини складається з різних частин, і кожна з них виконує певну роль: ноги переносять людину з одного місця в інше, голова думає, руки працюють. Держава – це також організм, в якому кожна частина призначена для виконання своєї певної ролі: патриції – це мозок держави, плебеї – це її руки. Що було б з людським організмом, якщо б його окремі частини збунтувалися і відмовилися виконувати призначену для них роль? Якщо б руки людини відмовилися працювати, голова – думати, тоді людина була б приречена на загибель. Те ж саме трапиться і з державою, якщо її громадяни будуть відмовлятися виконувати те, що є їх природним обов’язком”.

5. Один філософ міркував так: що можна знайти корисніше за філософію? Вона – просвітителька розуму, вождь і наставниця всякого міркування, керівниця життя; хто добре впізнає її, той як у дзеркалі бачить неуцтво і помилки інших; без філософського навчання і правильного вжитку розуму не може існувати премудрість. Тому кожній людині слід навчатися філософії, щоб знати, що приносить користь і що ні, чого варто дотримуватися і від чого ухилятися.

5. Проаналізуйте індуктивні міркування, з’ясуйте їх вид, структуру, ступінь правдоподібності.

1. Жодна з моїх дискет не містить відомих вірусів, бо кожну з них я перевірив сам.

2. Декан, аналізуючи відомості про складені іспити, дійшов висновку, що всі студенти четвертого курсу успішно здали сесію.

3. На експертизу надійшла партія товару. Дослідивши товар, що знаходився у кожному п’ятому ящику, експерт дійшов висновку, що товар – першого сорту.