1. Вступ

Навчальна дисципліна “Організація судових та правоохоронних органів” є однією із навчальних дисциплін, яка дає вихідні знання про судову та правоохоронну діяльність і систему спеціально уповноважених на її здійснення органів та посадових осіб. Коло таких органів досить широке. Традиційно до них належать суди, прокуратура, органи досудового розслідування, органи юстиції, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки, адвокатура, нотаріат.

Мета вивчення цієї дисципліни – дати майбутнім юристам чітке уявлення про: формування цих органів, їх систему, склад і структуру, принципи їх організації, функції, які вони виконують, взаємодію цих органів один з одним, іншими державними та громадськими організаціями, їх соціальне призначення. Особлива увага приділяється судам, оскільки вони наділені повноваженнями по здійсненню судової влади.

Курс організації судових та правоохоронних органів має своїм завданням сформувати у студентів загальні знання щодо поняття, характеристики та змісту судової й правоохоронної діяльності; кола органів, установ, що мають повноваження зі здійснення цієї діяльності, ознаки розмежування цих органів та характеристики їх компетенції; характеристики статусу посадових осіб, яким надано право здійснення цієї діяльності, їх прав, обов’язків та гарантії діяльності. Оволодіння студентами такими відомостями допоможе їм зорієнтуватися у майбутній професії, скласти уявлення про зміст діяльності кожного правоохоронного органу та виявити індивідуальну схильність, зацікавленість тією чи іншою юридичною діяльністю.

За своїм предметом дана дисципліна є базовою, оскільки дає знання, без яких неможливе якісне засвоєння наступних навчальних курсів при опануванні таких дисциплін, як конституційне право, кримінально-, цивільно-, адміністративно-процесуальне право, прокурорський нагляд тощо, вона також включає матеріали, які не охоплюються предметом інших навчальних курсів.

Одна із особливостей цієї дисципліни полягає в тому, що від тих, хто її вивчає, вимагається засвоєння чисельних нормативних актів, що ускладнюється процесом відновлення законів та інших нормативних актів, у тому числі й тих, що безпосередньо стосуються організації й основ діяльності судів та правоохоронних органів.

При вивченні курсу організації судових та правоохоронних органів використовуються такі форми роботи, як лекції, практичні заняття, вирішення практичних ситуацій. Основними методами навчання є: лекції; практичні заняття; індивідуальне консультування викладачем студентів із проблемних питань; самостійна робота студентів із нормативними та літературними джерелами, рекомендованими для вивчення в рамках курсу; підготовка до практичних занять, вирішення пропонованих практичних ситуацій; індивідуальна робота студентів з написання реферату за однією з тем курсу (модуля) або вузько-спеціальної проблематики; поточне тестування; підсумковий іспит.

Підсумковою формою контролю знань є іспит, який має на меті перевірку рівня засвоєння теоретичних знань, уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних професійних завдань.

У результаті вивчення курсу організації судових та правоохоронних органів студенти повинні:

– з н а т и сутність та поняття судової влади, її характерні ознаки, завдання та функції;

– поняття, значення принципів організації й діяльності судової влади та у м і т и розкрити сутність кожного з них;

– характер правоохоронної діяльності, відомості про органи, що здійснюють таку діяльність, їх структуру, завдання, функції, компетенцію, повноваження та основи статусу посадових осіб, які працюють у цих органах;

– принципи побудови, завдання та основні напрямки діяльності системи органів прокуратури, дізнання та досудового слідства, адвокатури та нотаріату, СБУ, МВС, Міністерства юстиції;

– о в о л о д і т и відомостями про: побудову судової системи в цілому, повноваження Конституційного Суду України й судів загальної юрисдикції, організаційне забезпечення діяльності судів;

– в і л ь н о орієнтуватися в системі нормативно-правових актів щодо організації та діяльності судових та правоохоронних органів;

– у м і т и правильно тлумачити та застосовувати ці норми при вирішенні практичних ситуацій.