Зобов’язальне право

Casus minor – нещасний випадок.

Casus sine qua non – причина, за відсутності якої подія не відбулася б.

Chartacommunis – договір, укладений обома сторонами.

Conditio – умова, застереження.

Conditio sine qua non – необхідна умова.

Consensusfacitius – згода творить право.

Contractus – договір, угода.

Dare, facere, praestare – давати, робити, виконувати (три види діяльності юриста).

Debitor – боржник.

Debitum – борг.

Delictum – правопорушення.

Depositum – зберігання, передача рухомої речі на тимчасове і безкоштовне зберігання.

Dolus malus – лихий, злий намір.

Donatarius – той, хто приймає дар.

Donatio – дарунок.

Donator – той, хто дарує (дарувальник).

Emptio venditio – договір купівлі-продажу.

Ex contractu – зобов’язання за договором.

Furtum manifestum – явна крадіжка.

In iure proprio – за власним правом.

Inter alios acta – угоди між іншими особами, між іншими ніж ті, що стоять перед судом.

Lex contractus – договірне право.

Lex mercatoria – торговельне право.

Mandatum – договір доручення.

Mercis appellatione homines non continere – слово “товар” не застосовують до людей.

Nulla emptio sine pretio esse potest – не може бути продажу без ціни.

Obligatio – юридичне зобов’язання боржника щодо кредитора.

Pensio – платіж.

Posterior potior est priori – більш пізнє сильніше більш раннього.

Stipulatio – стипуляція; формальний усний контракт, що встановлює зобов’язання.

Turpis contractus – аморальний договір.

Vis maior – непереборна сила, невідворотна подія.