Тема 5. Пізня класична політична економія.

 Прагматичний напрямок пізньої класики.

 Теорії економічної гармонії.

Теорія А. Сміта і Д. Рікардо – це теорія якісної характеристики основ капіталістичної економіки: вартості, ціни, доходів, пріоритету матеріального виробництва, об’єктивної суті економічних законів, необхідності свободи підприємництва, вільної конкуренції. Як Сміт, так і Рікардо вважали, що капіталізм не має ніяких меж для свого розвитку. Однак економічна криза 1825 р. зруйнувала уявлення про несуперечливість капіталізму. Фактично це був удар по класичній політичній економії. Виникла нагальна потреба нової інтерпретації основних постулатів класичної школи. Завдяки творчості Мальтуса, Сея, Сеніора, Бастіа, Сісмонді, Прудона та інших учених класична політична економія перестає однозначно трактувати проблеми економічного розвитку.

Ці економісти акцент наукових досліджень зміщують зі сфери виробництва у сферу обігу. Основою їхньої концепції став примат сфери обігу відносно усіх інших сфер суспільного життя. З цього періоду економічна думка стала базуватися на так званій міновій концепції, а економіка стала називатися ринковою.

Відхід учених цього часу від аналізу процесу виробництва визначив їх відмову від трудової теорії вартості. Вартість ними трактується як абстрактна категорія, яка матеріалізується в ціні і проявляється в процесі обміну. Ціна є результатом зіткнення суб’єктивних оцінок виробника і споживача, визнання здатності товарів задовольняти потреби. Саме ціна є тим реальним явищем, що забезпечує раціональний розподіл.

Якщо Сміт та Рікардо вважали, що вартість розподіляється відповідно до витрат праці, то представники пізньої класичної школи стали доводити, що розподіл відбувається за факторами виробництва. Прибуток і процент породжуються капіталом, рента – землею, а заробітна плата – працею. Більшість сучасних економістів спирається на цю “триєдину формулу”.

У дослідженнях представників пізньої класичної школи знайшли відображення такі проблеми як нагромадження і зайнятість, економічні кризи та економічна роль держави.

А. Сміт та Д. Рікардо вважали створену ними теорію універсальною, здатною до використання у будь-якій країні. Їхні ж наступники прагнули адаптувати класичні ідеї до вирішення соціально-економічних проблем власних країн.

У розвитку пізньої класичної політекономії можна виділити два напрямки :

• прагматичний, представниками якого вважають Т. Мальтуса, Ж.Б.Сея та

Дж. Мілля. Вони прагнули продовжити традицію дослідження основних способів збагачення економічних суб’єктів на основі аналізу конкретних економічних механізмів;

• апологетичний. Н. Сеніор, Ф. Бастіа та Г. Кері розпрацьовували теорію

“економічної гармонії”, змальовуючи існуюче суспільство як гармонічний розвиток економічних інтересів суб’єктів господарювання.

1. Содержание

   • Вступ…………………………………………………………...…………….....5
   • 1. Виникнення і формування марксистського економічного учення в
   • 2. Теоретичні проблеми „Капіталу” к. Маркса..............................................89
   • Тема 12. Розвиток неокласичної теорії в хх ст.: від неолібералізму
   • Тема 1. Економічна думка Стародавнього світу.
   • Економічна думка Стародавнього Сходу.
   • Економічна думка Стародавньої Греції.
   • 3. Економічна думка Стародавнього Риму.
   • Тема 2. Економічна думка доби Середньовіччя  Економічна думка арабського Середньовіччя.  Економічна думка Середньовіччя у Західній Європі.
   • 1. Економічна думка арабського Середньовіччя .
   • 2. Економічна думка Середньовіччя у Західній Європі.
   • 3. Меркантилізм як перша школа політичної економії.
   • Тема 3. Зародження класичної політичної економії.
   • 1. У. Петті – основоположник політичної економії в Англії.
   • 2. П.Буагільбер – перший представник класичної політекономії у Франції.
   • 3. Економічна теорія фізіократів.
   • Тема 4. Розквіт класичної політекономії.
   • Економічна теорія Адама Сміта.
   • 2. Економічне учення Давіда Рікардо.
   • Тема 5. Пізня класична політична економія.
   • Прагматичний напрямок пізньої класики.
   • 2. Теорії “економічної гармонії”.
   • Тема 6. Критика класичної політичної економії.
   • У працях с.Сісмонді та п. Прудона.
   • 1. Критика капіталізму та класичної політичної економії у працях с. Сісмонді та п. Прудона.
   • Економічні учення соціалістів-утопістів.
   • 3. Історична школа.
   • Тема 7. Економічне учення марксизму.  Виникнення і формування марксистського економічного учення
   •  Теоретичні проблеми „Капіталу” к. Маркса.
   • 1. Виникнення і формування марксистського економічного учення
   • 2. Теоретичні проблеми “Капіталу” к. Маркса.
   • Теорія соціалізму та комунізму.
   • Історична доля марксизму.
   • Тема 8. Маржиналізм
   • Сутність маржинальної революції та її попередники.
   • 2. Австрійська школа маржиналізму.
   • 3. Маржинальні ідеї в.С.Джевонса, ф.Еджуорта, л.Вальраса
   • Тема 9. Становлення неокласичної економічної теорії
   • 1. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
   • Економічне учення Дж. Б. Кларка.
   • 3. Неокласичні теорії добробуту.
   • Тема 10. Інституціоналізм.
   • 1. Методологічні особливості та етапи розвитку інституціоналізму.
   • 2. Ранній інституціоналізм.
   • 3. Теорії трансформації капіталізму.
   • 4. Неоінституціоналізм.
   • Тема 11. Кейнсіанство.
   • 1. Економiчна теорія Дж.М.Кейнса.
   • 2. Неокейнсiанство
   • 3. Посткейнсiанство.
   • 4. Сучасне кейнсіанство
   • Тема 12. Розвиток неокласичної теорії в хх ст.: від неолібералізму до неоконсерватизму.
   • 1. Нова австрійська школа.
   • 2. Фрейбурзька школа та теорія соціального ринкового господарства.
   • 3. Монетаризм.
   • 4. Економічна теорія пропозиції.
   • 5. Теорія раціональних очікувань.
   • Література: