logo search
317-rps-doroguncov

(У діючих цінах відповідних років), %

    1. Підгалузі

    1. 1990

    1. 1997

    1. 1998

    1. 1999

    1. 2000

    1. Кольорова металургія

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. Алюмінієва промисловість

    1. 19,1

    1. 53,7

    1. 54,3

    1. 47,0

    1. 47,6

    1. Мідна промисловість

    1. 0,3

    1. Свинцево-цинкова промисловість

    1. 6,3

    1. 0,7

    1. 0,4

    1. 0,4

    1. 0,1

    1. Нікель-кобальтова промисловість

    1. 2,1

    1. 0,1

    1. 0,1

    1. 0,0

    1. 0,0

    1. Титано-магнієва промисловість

    1. 7,3

    1. 4,4

    1. 6,1

    1. 6,3

    1. Видобуток та збагачення титано­вої сировини

    1. 2,3

    1. 2,8

    1. 3,0

    1. 3,0

    1. Виробництво титану та магнію

    1. 5,0

    1. 1,6

    1. 3,1

    1. 3,3

    1. Олов'яна промисловість

    1. 0,0

    1. 0,0

    1. 0,0

    1. Сурм'яно-ртутна промисловість

    1. 2,5

    1. 0,0

    1. 0,1

    1. 0,0

    1. 0,0

    1. Промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів

    1. . ..

    1. 11,0

    1. 8,7

    1. 7,0

    1. 7,6

    1. Промисловість дорогоцінних ме­талів та алмазів

    1. 0,4

    1. 0,3

    1. 0,3

    1. 0,7

    1. Обробка кольорових металів

    1. 2,5

    1. 3,0

    1. 3,9

    1. 3,2

    1. Виробництво вторинних кольо­рових металів

    1. 18,4

    1. 11,5

    1. 16,9

    1. 22,7

    1. 26,8

    1. Електродна промисловість

    1. 5,7

    1. 9,7

    1. 9,8

    1. 10,5

    1. 5,2

    1. Промисловість твердих сплавів, ту­гоплавких і жароміцних металів

    1. 4,6

    1. 0,7

    1. 0,5

    1. 1,0

    1. 1,1

    1. Вторинна переробка дорогоцін­них металів

    1. 2,0

    1. 1,1

    1. 0,6

    1. 0,6

    1. Вторинна переробка неметалевих відходів та лому

    1. 0,4

    1. 0,4

    1. 0,5

    1. 0,5

    1. Інші галузі

    1. 41,3

  • 333

  • Рис. 3.6. Кольорова металургія

  • Провідною галуззю кольорової металургії є алюмінієва про­мисловість. Вона представлена виробництвами глинозему (пере­робний продукт — окис алюмінію), первинного алюмінію, вто­ринного алюмінію, алюмінієвих виробів з привізного алюмінію. Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ «Ми­колаївський глиноземний завод», який працює на імпортній си­ровині — високоглиноземистих бокситах, що завозяться морсь­ким шляхом переважно з Гвінеї. Основна продукція заводу — кальцинований глинозем, який практично весь (90 %) вивозиться в Росію та інші країни СНД.

  • Єдиним в Україні виробником первинного алюмінію є ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що виробляє глинозем, кремній кристалічний, гідрат окису алюмінію, силумін, алюмо-кремнієву лігатуру тощо.

  • Вторинний алюміній виробляють СП «Інтерсплав» (Луганська область), СП «Укргермет» (Харківська область), СП «Обімет» (Одеська область). На Броварському заводі алюмінієвих будівель­них конструкцій (Київська область) виготовляється алюмінієвий прокат з привізного алюмінію.

  • В Україні немає розвіданих запасів високоглиноземистих бокситів, тому Миколаївський завод бере участь у створенні великої сировинної бази у Гвінеї. Поруч з цим в надрах Украї­ни розвідані поклади алюмінійвміщуючої сировини, а саме: висококремнистих бокситів (Дніпропетровська, Черкаська об­ласті), нефелінових порід в Приазов'ї, алунітів (найбільші по­клади в Закарпатській області). Це створює умови переходу у перспективі Миколаївського заводу на вітчизняну сировину за умови відпрацьованості технологічного процесу їх пере­робки.

  • Титано-магнієва промисловість розвивається на власній си­ровині — родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті (Стебник, Калуш). У Калуші працює магнієвий завод у складі ВАТ «Оріана». Поклади титанових руд є в Дніпропетровській та Житомирській областях. їх розробляють відповідно Вільногірсь-кий державний ГМК, ВАТ «Іршанський ГЗК», які виробляють рутиловий і ільменітовий концентрат. З цієї сировини на Запорі­зькому державному титано-магнієвому комбінаті виробляється напівпродукт — губчастий титан, який вивозиться в Росію, а звідти в Україну поставляється титановий прокат.

  • Виробництва алюмінію, магнію і титану дуже енергомісткі і головним чинником їх розміщення є наявність потужних джерел електроенергії.

  • 335

    1. Значного розвитку в Україні набула вторинна кольорова ме­талургія, її питома вага зростає і в 2000 р. становила 26,8 %, тобто це друга після алюмінієвої промисловості галузь за обся­гом виробленої продукції. В останні роки на базі деяких облас­них підприємств «Вторкольормет» створені потужні спільні підприємства: українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (Лугансь­ка область), українсько-немецькі СП «Донкавамет» (Донецька область) і СП «Укргермет» (Харківська). Вони спеціалізуються на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, ла­тунних, цинкових сплавів.

    2. Провідною галуззю кольорової металургії є також промисло­вість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів. На Вільногірському державному ГМК (Дніпропетровська область) виробляється знезалізнений цирконій, тетрахлорид цирконію, двоокис цирконію. Донецький хіміко-металургійний завод вироб­ляє металевий цирконій, металевий ніобій у зливках, гафній, по­рошок гафнію. Виробництво напівпровідникових і надчистих ме­талів зосереджено на Запорізькому державному титано-магніє-вому комбінаті (моно- і полікристалічний кремній), а також на ВАТ «Чисті метали» м. Світловодськ Кіровоградської області, яке виробляє моно- і полікристалічний кремній, германій, арсені­ди та фосфіди галію та індію, а також різноманітні сполуки (ок­сиди, хлориди, моно- і дихлорсилани, трихлорсилан — сировина для полікристалічного кремнію).

    3. Набуває розвитку за роки незалежності промисловість доро­гоцінних металів, зокрема золотодобувна промисловість. На базі Мужіївського родовища (Закарпатська область) будується золо-тополіметалевий комбінат. Перспективні родовища відкриті в Дніпропетровський, Кіровоградській областях.

    4. Серед значних виробництв кольорової металургії України слід відзначити також Світловодський комбінат твердих спла­вів і тугоплавких металів (Кіровоградська область), який вироб­ляє вольфрам-кобальтові, титан-вольфрамові, безвольфрамові сплави і вироби з них. Єдиним в Україні виробником електрод­ної продукції вугільні і графітові електроди є ВАТ «Укргра-фіт» у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого про­кату Артемівський завод обробки кольорових металів, який пра­цює на привізній сировині.

    5. У 1990 р. сумарна частка свинцево-цинкової, нікель-кобаль-тової і сурм'яно-ртутної промисловості становила майже 11 %. Зараз ці виробництва практично припинені. На базі привізних цинкових концентратів працював ВАТ «Укрцинк» у Костянти-

    6. 336

    7. нівці Донецької області. За браком сировини виробництво при­пинено. На базі цього підприємства виділено ЗАТ «Свинець», що виробляє свинець з вторинної сировини.

    8. На базі групи невеликих родовищ бідних руд нікелю в Кі­ровоградській області працює Побузький нікелевий завод, що виготовляє бідний феронікель (6 %). За вичерпаністю родовищ обсяги виробництва незначні.

    9. На базі місцевих покладів кіновару працював Микитівський ртутний комбінат у Донецькій області. Донедавна підприємство мало повний цикл виробництва: від видобутку руди до готової продукції (ртуті). Родовище майже вичерпане. Відсутність по­питу на ртуть і великі витрати на її виробництво призвели до припинення роботи комбінату.

    10. За обсягами виробництва продукції кольорової металургії можна вирізнити три основні її центри: Придніпров'я (Запорі­зька, Дніпропетровська області), Донбас (Донецька, Луганська) і Миколаївська область. Понад половини продукції (52,3 %) припадає на Придніпров'я, Донбас акумулює 15 %, Миколаїв­ська область — 19,9 %. Загалом у цих трьох регіонах виробля­ється 87,2 % продукції кольорової металургії України (див.

    11. табл. 3.27).

    12. У перспективі розвиток кольорової металургії передбача­ється в напрямі збільшення обсягів виробництва більшості ко­льорових металів з одночасним вирішенням питань підвищен­ня технічного рівня і якості продукції та зниження енер-гомісткості виробництва. Збільшення виробництва первинного та вторинного алюмінію, алюмінієвої катанки і алюмінієвого прокату дасть змогу скоротити імпорт алюмінієвої катанки в споживанні до 40,7 %, а алюмінієвого прокату — до 38,7 %. Поступово буде скорочуватися частка імпорту у споживанні олова, рафінованої міді, цинку за рахунок відповідного ство­рення потужностей і розширення виробництва на підприємст­вах України.

    13. Передбачається розширення сировинної бази кольорової ме­талургії у виробництві магнію і титану; створення власної сиро­винної бази для рідкісної металевої промисловості за рахунок освоєння, добування та переробки комплексних поліметалічних руд Мужіївського та Мазурівського родовищ. Передбачені конк­ретні заходи з технічного переоснащення галузей кольорової ме­талургії на базі високопродуктивного обладнання, впровадження нових матеріале- і енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції.

    14. 337