logo
317-rps-doroguncov

Виробництво основних видів продовольчих товарів в поліському економічному районі у 2000 р., тис. Т

    1. Види продукції

    1. Україна

    1. Поліський район

    1. Волин­ська область

    1. Житомир­ська область

    1. Рівненська область

    1. Чернігів­ська область

    1. усього

    1. у % до України

    1. усього

    1. у % до України

    1. усього

    1. у % до України

    1. усього

    1. у % до України

    1. усього

    1. у%до України

    1. Борошно

    1. 3068

    1. 334

    1. 10,9

    1. 91

    1. 3,0

    1. 67

    1. 2,2

    1. 75

    1. 2,4

    1. 101

    1. 3,3

    1. Хліб і хлібобулоч­ні вироби

    1. 2461

    1. 236

    1. 9,6

    1. 43

    1. 1,7

    1. 82

    1. 3,3

    1. 37

    1. 1,5

    1. 74

    1. 3,0

    1. Цукор-пісок

    1. 1780

    1. 259

    1. 14,5

    1. 71

    1. 4,0

    1. 47

    1. 2,6

    1. 99

    1. 5,6

    1. 42

    1. 2,4

    1. М'ясо (включаючи субпродукти І ка­тегорії)

    1. 400

    1. 48

    1. 12,0

    1. 14

    1. 3,5

    1. 12

    1. 3,0

    1. 6

    1. 1,5

    1. 16

    1. 4,0

    1. Продукція з нез­бираного молока

    1. 699

    1. 39

    1. 5,6

    1. 12

    1. 1,7

    1. 6

    1. 0,9

    1. 6

    1. 0,9

    1. 15

    1. 2,1

    1. Тваринне масло

    1. 135,4

    1. 30,4

    1. 22,4

    1. 6,3

    1. 4,6

    1. 10,7

    1. 7,9

    1. 3,7

    1. 2,7

    1. 9,7

    1. 7,2

    1. Олія

    1. 971,6

    1. 5,5

    1. 0,6

    1. 0,0

    1. 0

    1. 0,4

    1. 0,0

    1. 0,1

    1. 0,0

    1. 5,0

    1. 0,5

    1. Сири жирні (вклю­чаючи бринзу)

    1. 67,3

    1. 8,1

    1. 12,0

    1. 3,2

    1. 4,7

    1. 1,6

    1. 2,4

    1. 1,1

    1. 1,6

    1. 2,2

    1. 3,3

    1. Консерви (млн умовних банок)

    1. 1283

    1. 143

    1. ПД

    1. 43

    1. з,з

    1. 20

    1. 1,6

    1. 23

    1. 1,8

    1. 57

    1. 4,4

  • 777

    1. Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі заліз­ничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні кори­дори міжнародного значення напрямів Росія—Україна—Польща та Україна—Білорусь. Важливішими вузловими транспортними центрами є Чернігів, Житомир, Рівне, Коростень, Луцьк та ін. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ—Коростень та Київ—Ніжин—Конотоп. Головним водним шляхом району є річ­ка Десна. Судноплавні ділянки мають річки Стир та Горинь, Київ­ське водосховище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомо­більних шляхів загального користування з твердим покриттям — 25,8 тис. км, причому як густота залізничних колій, так і густота автомобільних шляхів у Поліссі є меншою за середньоукраїнсь-кий показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарсь­кою освоєністю економічного району.

    2. За обсягами вантажообороту автотранспортних підприємств (424 млн тонно-кілометрів) Полісся охоплює 7,3 % вантажообігу відповідними транспортними засобами в Україні, що явно є не­достатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключ­но сприятливе з погляду розміщення транспортних артерій та ву­злів розташування території району.

    3. Роль транспортних вузлів економічного району в його госпо­дарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіж­жя. У перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжна­родного співробітництва у прикордонних регіонах Україна—Бі­лорусь—Польща та Україна—Росія—Білорусь відповідно.

    4. Інвестиції в основний капітал. За період 1991—2000 рр. за­галом по району інвестиції в основний капітал на душу населення були, як правило, меншими за середні в Україні (див. табл. 4.29). Територіальна структура інвестицій по регіону також відзнача­ється незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіаль­них розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенден­цій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших облас­тей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквіда­ції наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2000 р. інвестиції в основ-

    5. 778

    6. ний капітал чи не найпроблемнішого з восьми економічних райо­нів країни ледь перевищували двадцяту частку від загальноукраїн­ських. При цьому загалом у регіоні на одного жителя припадало лише 55,9 % середньоукраїнських інвестицій на одну особу. Інве­стиційна діяльність у регіоні має активізовуватися за рахунок до­даткового залучення іноземного капіталу, особливо у сферу мі­німізації наслідків аварії на ЧАЕС, у розвиток галузей спеціа­лізації району та в інфраструктуру.

    7. Зовнішньоекономічна діяльність. Зважаючи на сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціаліза­ції, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв'язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний екс­портний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'єм­ним (- 219,6 млн дол. США), однак у внутрішньорайонній струк­турі експорту-імпорту у Житомирської області спостерігається позитивне сальдо (45 млн дол. США), причому ця тенденція збе­рігається протягом другої половини 90-х pp.), показники вивозу перевищують показники ввозу товарів та послуг. Проте в цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недоста­тньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потен­ціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промис­ловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісо­вому комплексі тощо.

    8. Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризуєть­ся Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області. Зважаючи на особливості економіко-геог-рафічного положення району, основними партнерами із зовнішньо­економічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія. У разі співробітництва з останніми вельми доцільним є створення регіону міжнародного співробіт­ництва, який охоплював би Брянщину, Чернігівщину та Гомель-щину з метою налагодження тісних торговельних, виробничо-еко­номічних та культурних відносин між братніми народами україн­ського, білоруського та російського Полісся. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва — єв-рорегіону «Буг».

    9. 779