Основні показники нафтопереробних заводів україни у 2000 р.

Маючи достатню потужність з первинної переробки нафти (понад 50,0 млн т на рік), галузь, внаслідок поганого забезпечен­ня заводів нафтовою сировиною, використовує цю потужність лише частково (на 16,2% у 2000 р.) при обсязі нафторереробки 8,5 млн т. Для задоволення потреб України в нафтопродуктах по­трібно було б переробляти щорічно орієнтовно 15 млн т нафти.

Технічний рівень вітчизняної нафтопереробної промисловості в цілому низький: використовуються застарілі технології, техніч­ні засоби, основні промислово-виробничі фонди істотно зношені.

У результаті цього та у зв'язку з вимушеною роботою на дава­льницькій сировині переробка нафти недосить ефективна, а наф­топродукти за якістю в більшості випадків поступаються вимо­гам світового ринку.

Глибина переробки нафти на українських нафтопереробних заводах у 2000 р. досягла 65,7 %, що є не достатнім. В умовах дефіциту нафти в Україні бажана більш глибока її переробка з метою значної економії сировини і виробництва найбільш масо­вих та цінних нафтопродуктів.

286

Таблиця 3.15

ДИНАМІКА ОБСЯГІВ ПЕРЕРОБКИ НАФТИ НА НИЗ УКРАЇНИ у 1990—2000 pp., млн т/%

5081. У галузі низька (відносно первинної переробки нафти) потуж­ність і слабка диверсифікація технологічних процесів, спрямова­них на облагороджування та разом з тим на покращання якості нафтопродуктів. Такий важливий технологічний процес, як гідро-очистка мазуту на українських заводах, взагалі відсутній, що спри­чиняє забруднення навколишнього середовища.

5082. У 2000 р. нафтопереробні заводи України працювали на україн­ській, російській та казахській нафті. Питома вага російської наф­ти — близько 47 %. Майже половина всього обсягу використаної нафтової сировини припадала на одне нафтоджерело. У світовій практиці подібна ситуація оцінюється як негативна.

5083. Найбільш важливою проблемою у видобутку нафти є забезпе­чення стабілізації обсягів видобутку нафти, а також їх помірне на­рощування.

5084. Вирішення цієї проблеми можливе за умов: проведення геофі­зичних досліджень та пошуково-розвідувального буріння в обся­гах, що забезпечать приріст нафтових запасів у 2—3 рази біль­ших за обсяги видобутку нафти; істотного підвищення науково-технічного рівня та ефективності циклу робіт від розвідки нафто­вих родовищ до видобутку нафти; значного покращання фінансо­во-економічного стану структур, які займаються видобутком наф­ти з метою підтримки і нарощування нафторесурсної бази; удоско­налення амортизаційної політики (створення прискореного меха­нізму амортизації нафтових свердловин); прийняття диференці­йованого єдиного платежу за користування надрами; прийняття пільгового режиму оподаткування підприємств, які ведуть розвід­ку та розробку нафтових родовищ на шельфах Чорного та Азовсь­кого морів; прийняття закону про державну підтримку інвестицій­них проектів розвитку нафтовидобутку, інших законів, норматив­но-правових актів.

5085. Сутність проблеми щодо транспортування нафти полягає: в за­безпеченні високоефективного функціонування нафтопровідних систем, надійній подачі нафти як на внутрішній ринок, так і на ринки Європи; нарощуванні транзитних потоків; інтеграції у за­гальноєвропейські та міжконтинентальні мережі нафтопроводів. Напрями її вирішення: розробка перспективних нафтопотоків, а також технологічних схем транспортування нафти; надійне нау­ково-технічне забезпечення функціонування нафтопровідної сис­теми; створення умов для зарубіжного та внутрішнього інвесту­вання розвитку нафтотранспортної системи; залучення наукового і виробничого потенціалу України до розроблення невирішених питань нафтотранспортування; створення сприятливих умов для

5086. 288

5087. нарощування транзиту нафти по території України; завершення ро­біт, що відносяться до української частини Євро-Азіатського наф-тотранспортного коридору; будівництво нових нафтопроводів.

5088. Перед нафтопереробною промисловістю постає три найваж­ливіші проблеми:

1. необхідність нарощування обсягів переробки нафти для внут­рішнього споживання та експорту нафтопродуктів (деяких продук­тів нафтохімії^-), за допомогою проведення державної політики від­носно диверсифікації нафтоджерел; оновлення виробництва; по­дальша реалізація урядової програми з приватизації нафтопере­робних заводів відносно гарантованих поставок нафти; покра­щання фінансово-економічного стану нафтопереробних підпри­ємств; розвиток співробітництва із зарубіжними фірмами;

2. подальше поглиблення переробки нафти (до 80 85 %) для

5089. ефективного використання нафтової сировини, покращання якості нафтопродуктів шляхом реконструкції нафтопереробних заводів, виведення з експлуатації фізично зношеного та морально застарі­лого устаткування та обладнання;

5090. 3) екологізація нафтопереробки, що передбачає екологічний аудит нафтопереробних заводів, скорочення викидів і скидів шкід­ ливих речовин, твердих відходів; екологічний моніторинг; ство­ рення програм екологічної безпеки об'єктів нафтопереробки і вико­ ристання відходів виробництва тощо.

5091. З розвитком економіки України буде збільшуватись споживання нафти (у вигляді нафтопродуктів). Одним із важливих напрямів за­доволення потреб у нафті є нарощування власного її видобутку.

5092. Незважаючи на істотну ступінь відпрацювання в Україні розві­даних нафтових запасів, потенціал нафтовидобутку далеко не виче­рпаний. Про це свідчать близько 5 млрд т умовного палива ще не-розвіданих запасів вуглеводнів на великих глибинах (більше 5 тис. м) у Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатській улоговині та на відносно невеликих глибинах Азово-Чорноморського шельфу, а також у Волинсько-Подільській нафтогазоносній області.

5093. За умов ефективного використання наявної ресурсної бази наф­товидобувної промисловості є можливість забезпечити стабіль­ний видобуток нафти, а з часом збільшити її з 3,7 млн т (включаючи газовий конденсат) у 2000 р. до 5,0 млн т (максимальний рівень).

5094. У галузі транспортування нафти Україна повинна максимально використовувати своє вигідне географічне місцезнаходження — проміжне між Західною Європою (простором інтенсивного спожи­вання вуглеводнів) та Сходом (територією потужних вуглеводних ресурсів).

5095. 289