317-rps-doroguncov

Виробництво основних видів продовольчих товарів в поліському економічному районі у 2000 р., тис. Т

Види продукції	Україна	Поліський район		Волинська область		Житомирська область		Рівненська область		Чернігівська область
Види продукції	Україна	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України
Борошно	3068	334	10,9	91	3,0	67	2,2	75	2,4	101	3,3
Хліб і хлібобулочні вироби	2461	236	9,6	43	1,7	82	3,3	37	1,5	74	3,0
Цукор-пісок	1780	259	14,5	71	4,0	47	2,6	99	5,6	42	2,4
М'ясо (включаючи субпродукти І категорії)	400	48	12,0	14	3,5	12	3,0	6	1,5	16	4,0
Продукція з незбираного молока	699	39	5,6	12	1,7	6	0,9	6	0,9	15	2,1
Тваринне масло	135,4	30,4	22,4	6,3	4,6	10,7	7,9	3,7	2,7	9,7	7,2
Олія	971,6	5,5	0,6	0,0	0	0,4	0,0	0,1	0,0	5,0	0,5
Сири жирні (включаючи бринзу)	67,3	8,1	12,0	3,2	4,7	1,6	2,4	1,1	1,6	2,2	3,3
Консерви (млн умовних банок)	1283	143	ПД	43	з,з	20	1,6	23	1,8	57	4,4

777

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія—Україна—Польща та Україна—Білорусь. Важливішими вузловими транспортними центрами є Чернігів, Житомир, Рівне, Коростень, Луцьк та ін. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ—Коростень та Київ—Ніжин—Конотоп. Головним водним шляхом району є річка Десна. Судноплавні ділянки мають річки Стир та Горинь, Київське водосховище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям — 25,8 тис. км, причому як густота залізничних колій, так і густота автомобільних шляхів у Поліссі є меншою за середньоукраїнсь-кий показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарською освоєністю економічного району.
За обсягами вантажообороту автотранспортних підприємств (424 млн тонно-кілометрів) Полісся охоплює 7,3 % вантажообігу відповідними транспортними засобами в Україні, що явно є недостатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключно сприятливе з погляду розміщення транспортних артерій та вузлів розташування території району.
Роль транспортних вузлів економічного району в його господарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. У перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах Україна—Білорусь—Польща та Україна—Росія—Білорусь відповідно.
Інвестиції в основний капітал. За період 1991—2000 рр. загалом по району інвестиції в основний капітал на душу населення були, як правило, меншими за середні в Україні (див. табл. 4.29). Територіальна структура інвестицій по регіону також відзначається незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіальних розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенденцій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших областей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2000 р. інвестиції в основ-
778
ний капітал чи не найпроблемнішого з восьми економічних районів країни ледь перевищували двадцяту частку від загальноукраїнських. При цьому загалом у регіоні на одного жителя припадало лише 55,9 % середньоукраїнських інвестицій на одну особу. Інвестиційна діяльність у регіоні має активізовуватися за рахунок додаткового залучення іноземного капіталу, особливо у сферу мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, у розвиток галузей спеціалізації району та в інфраструктуру.
Зовнішньоекономічна діяльність. Зважаючи на сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціалізації, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв'язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'ємним (- 219,6 млн дол. США), однак у внутрішньорайонній структурі експорту-імпорту у Житомирської області спостерігається позитивне сальдо (45 млн дол. США), причому ця тенденція зберігається протягом другої половини 90-х pp.), показники вивозу перевищують показники ввозу товарів та послуг. Проте в цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потенціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промисловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісовому комплексі тощо.
Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області. Зважаючи на особливості економіко-геог-рафічного положення району, основними партнерами із зовнішньоекономічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія. У разі співробітництва з останніми вельми доцільним є створення регіону міжнародного співробітництва, який охоплював би Брянщину, Чернігівщину та Гомель-щину з метою налагодження тісних торговельних, виробничо-економічних та культурних відносин між братніми народами українського, білоруського та російського Полісся. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва — єв-рорегіону «Буг».
779

Содержание