Виробництво основних видів продовольчих товарів у подільському економічному районі у 2000 р., тис. Т.

В економічному районі наявні 64 цукрові заводи. Найбільші з них: Гайсинський, Кирнасівський — 2, Бершадський, Погре-бищенський (Вінницька обл.); Теофіпільський, Кам'янець-По-дільський, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукро­варіння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промис-

809

8149. ловості. Діють потужні консервні заводи і комбінати у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмель­ницька обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській, Копиченцях, За-ліщиках.

8150. М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянець-ким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельниць­ким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським м'ясокомбінатами, а також птахо­комбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська обл.). Молочна промисловість є практично в кож­ному адміністративному районі. Основна продукція — масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко.

8151. Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне вироб­ництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині, Богданівці, Хмельницько­му, Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережнах (Тернопільська обл.); кондитерське — у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирове — у Вінниці; пивоварне — у Вінниці, Могилеві-По­дільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині та ін.

8152. Треба зазначити, що більшість галузей харчової промисловості характеризується порівняно низьким техніко-технологічним рів­нем розвитку, який відстає від відповідних аналогів зарубіжних розвинутих країн. Більшість харчових підприємств характеризу­ється наявністю значної частини морально і фізично застарілих основних фондів (рівень зносу основних фондів перевищує 45 %). Хоча протягом 1990-х pp. відбувалося значне скорочення вироб­ництва у переважній більшості галузей харчової промисловості району, зменшення чисельності зайнятих і продуктивності праці, вона, однак, не втратила своєї позиції в народногосподарському комплексі України, її продукція дедалі більше виходить на міжре­гіональний та міжнародний ринки і користується попитом, особ­ливо харчові товари вищої споживчої якості — кондитерські ви­роби та соки, а також плодові та овочеві консерви, у тому числі дитяче харчування, м'ясо-ковбасна продукція, цукор-рафінад, вина й горілчані вироби, пиво, безалкогольні напої тощо.

8153. Транспортна система. Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів сполу­чення. Експлуатаційна протяжність залізниць загального корис­тування становить 2468 км. Основні лінії проходять по напрямах: Київ—Одеса, Київ—Львів, Вапнярка—Знам'янка, Козятин—Бер­дичів, Вінниця—Гайворон, Київ—Шепетівка—Тернопіль, Черні­вці та ін.

8154. 810

8155. Автошляхів з твердим покриттям у районі 21 тис. км. Основні лінії: Луцьк—Тернопіль—Чернівці, Львів—Чернівці—Хмельни­цький—Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Півден­ним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти.

8156. Через територію економічного району проходять газопроводи «Союз», «Уренгой—Ужгород».

8157. Інвестиції і капітальне будівництво. Характерною ознакою в Подільському економічному районі за період 1990-х pp. стало звуження відтворення основного капіталу в результаті значного скорочення інвестицій. У зв'язку з цим має місце різке зниження освоєння виробництва нових видів продукції і падіння їх якісних параметрів.

8158. Інвестиції, які спрямовані на розвиток Подільського еконо­мічного району, в 1990 р. сягали 7,5 %, а в 2000 р. — 4,4 % від загальноукраїнського показника. В областях: — Вінницькій відповідно — 2,6 і 1,6 %, Тернопільській — 1,8 і 0,9, Хмельни­цькій — 3,2 і 1,9 %. Така ситуація не сприяє успішному розви­тку продуктивних сил і забезпеченню конкурентоспроможнос­ті продукції, а також не створює необхідних умов для ефективного відтворювального процесу в економіці району, ставить у залежність підприємства від імпортної сировини та іноземних інвесторів. Тільки незначна частка підприємств фі­нансується в основному за власний рахунок і здійснює розши­рений відтворювальний процес.

8159. Зовнішньоекономічна діяльність. Розвиток цієї сфери ді­яльності залежить від багатьох чинників, насамперед від конку­рентоспроможності продукції на міжнародних ринках. В ре­зультаті цього Подільський економічний район відзначається відносно низьким рівнем зовнішньоекономічної діяльності. У 2000 р. експорт становив всього 2,3 % до загального експорту в Україні, імпорт — відповідно 1,5 %. Проте, без сумніву, пере­вищення експорту товарів з економічного району над імпортом іноземних товарів на його територію відображає загальні пози­тивні тенденції в галузі зовнішньоекономічної діяльності в ра­йоні. При цьому позитивна тенденція є характерною для всіх його областей. У Вінницькій області експорт перевищує імпорт у 1,6 раза, у Тернопільській та у Хмельницькій — у 1,5 раза. Найбільш експортоспроможною галуззю поки що є харчова промисловість. Однак необхідним завданням розвитку регіону є зміцнення та примноження експортного потенціалу, в першу чергу машинобудівної галузі.

8160. 811

8161. Таблиця 4.42

8162. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ПОДІЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

8163. 00

8164. to

8285. Продовження табл. 4.42

8286. 00

8287. ы

8419. Закінчення табл. 4.42

8420. Показники	Україна	Подільський район			Вінницька область			Тернопіль­ська область			Хмельниць­ка область
      		усього	у % до України	усього		у % до України	усього		у % до України	усього		у % до України
      Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. на­селення)	46,2	43,4	93,9	46,6		100,8	47,0		101,7	37,4		80,9
      Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	108,4	97,9	114,4		103,7	109,0		98,8	102,1		92,6
      Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	90,9	95,6	90,2		94,9	93,0		97,8	91,6		96,4
      Планова місткість амбулаторно-полікліничних зак­ладів (відвідування за зміну на 10 тис. населення)	198,4	161,2	81,2	141,3		71,2	173,0		87,2	178,8		90,1
      Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150 554	8585	5,7	5246		3,5	1729		1,1	1610		1,1
      Будинки та пансіонати відпочинку, місць	62 923
      Бази відпочинку, місць	237 728			62			348			130
      Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	12213	5,4	5835		2,6	2640		1,2	3738		1,6
      Грошові доходи і витрати населення
      Грошові доходи, всього, млн грн	86 911	4768	5,5	2018		2,3	1047		1,2	1703		2,0
      у розрахунку на душу населення, грн	1755,7	1084,2	61,8	1116,8		63,6	906,8		51,6	1171,4		66,7
      Грошові витрати та заощадження усього, млн грн	83 777	4459	5,3	1833		2,2	1046		1,2	1580		2,9
      у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1014,0	59,9	1014,1		60,0	906,1		53,5	1086,7		64,2

8421. Розвиток соціальної сфери Подільського економічного району за 1991—2000 рр. характеризувався негативними тенденціями по­ступової її деградації, особливо в матеріально-побутових галузях. Значне падіння рівня розвитку соціального комплексу виявилось у зниженні забезпеченості торговою площею, послугами підпри­ємств громадського харчування і побутового обслуговування. Зменшились також обсяги житлового будівництва і введення в експлуатацію середніх закладів освіти і закладів охорони здоров'я. Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, частота від­відувань театрів та кінозалів. Особливо несприятливими були ці тенденції в сільській мережі розселення та у малих містах з моно-галузевою структурою виробництва. Аналіз основних показників розвитку соціальної сфери (табл. 4.42) свідчить про те, що обсяги роздрібного товарообороту та платних послуг на душу населення у 2000 р. залишаються на рівні менше 10 % від середніх для країни значень. У галузях соціально-культурної сфери також домінують депресивні процеси. Однак, незважаючи на це, збільшується кіль­кість вищих навчальних закладів (у 2000 р. їх в районі налічува­лось 78, з яких 24 мають III та IV рівні акредитації, а 54 — І та II). Загальна чисельність студентів у них досягла на початок навчаль­ного року 141,5 тис. осіб, причому 43,4 тис. навчалися у закладах І та II рівнів акредитації, а 98,1 тис. — у закладах III та IV рівнів ак­редитації. Загальнодержавне значення мають підготовка високо­кваліфікованих кадрів у Тернопільській академії народного госпо­дарства, Вінницькій комерційній академії, у Хмельницькому державному технологічному університеті Поділля.

8422. У галузі медичного обслуговування та охорони здоров'я регі­он також відстає від середніх показників України. Особливо не­сприятливим є становище із плановою місткістю амбулаторно-поліклінічних закладів у Поділлі. Цей показник у районі стано­вить лише 81,2 % від загальноукраїнського рівня. Певне відста­вання спостерігається і в забезпеченні кваліфікованим медичним персоналом (93,9 % від рівня України забезпеченості лікарями, 97,9 % щодо забезпеченості середнім медичним персоналом).

8423. Регіон у цілому та його області істотно відстають від загаль­ноукраїнського рівня середньодушових доходів населення. Від­повідними є й грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 59,9 % середньодушового рівня витрат та за­ощаджень в Україні, що безумовно є негативним явищем. Це потребує покращання оплати праці разом із забезпеченням про­дуктивної зайнятості населення в реальному секторі економіки регіону.

8424. 815