317-rps-doroguncov

2.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Рельєф і клімат Донбасу в цілому сприятливі для активного сільськогосподарського та промислового освоєння його території, хоча й мають деякі особливості щодо її обмеження. У рельєфі виокремлюються декілька великих морфоструктур. З північного заходу на південний схід по правому берегу головної водної артерії району — Сіверському Дінцю простягається Донецький кряж, для якого характерна градова будова, крейдяні скелі. При-азовська височина займає південну частину Донбасу і сильно порізана ярами та балками. Знижуючись на південь, вона поступово переходить у вузьку Приазовську низовину — рівний розораний степ, який круто обривається до Азовського моря. На півночі району знаходиться Придонецьке плато. Рівнинний, слабо розчленований характер має і південно-західна частина району, що знаходиться в межах Придніпровської низовини. Для Донбасу характерна присутність великої кількості антропогенних форм рельєфу, насамперед це терикони, яких у районі налічується більше трьох тисяч.

Район належить до помірно континентальної кліматичної об ласті. Континентальність клімату зростає з південного заходу на північний схід. Літо — посушливе, жарке. Зима холодна, мало сніжна. Середні температури: січня - 4 °С 8 °С, липня —

+ 21 °С — + 22 °С, кількість опадів становить від 550 мм на північному заході до 375 мм у рік на південному сході.

Особливості рельєфу та кліматичних умов Донбасу зумовили формування специфічного ґрунтового покриву району. Більшу його частину займають середньогумусні чорноземи. Зустрічаються також дерново-глеєві, алювіальні, солонцюваті і супіщані грунти. Переважна більшість ґрунтів Донбасу мають досить високу

653

природну родючість, але значна частка їх не використовується в суспільному господарстві через високу еродованість і значну кількість площ, зайнятих відвалами від видобутку корисних копалин.
Таким чином, рельєф, ґрунтово-кліматичні умови в цілому сприятливі для життєдіяльності та розвитку суспільного господарства, промислового виробництва, транспорту, ведення сільського господарства.
Мінерально-сировинні ресурси. За потужністю і різноманітністю мінеральної бази Донбас майже не має аналогів у Європі. Донецька мінеральна полікомпонентна зона характеризується найвищим рівнем зосередження ресурсів. У її складі наявні основні види паливно-енергетичних ресурсів, перш за все кам'яне вугілля всілякого марочного складу — від висококалорійних антрацитів та інших менш цінних енергетичних сортів до дуже дефіцитних коксівних, зокрема, малосірнистих і низькопопільних. Подальший промисловий розвиток Донецького кам'яновугільного басейну ускладнений, оскільки його експлуатація пов'язана з розробкою глибоких (до 1200 м) і малопотужних шарів. Родовища нафти, газу природного та газового конденсату в районі мають місцеве значення.
Рудні корисні копалини Донбасу представлені значними і єдиними в Україні запасами ртутних руд (Микитівське родовище). У регіоні розвідані запаси малопотужних залізних руд, родовища яких мають місцеве значення і зараз не розробляються. Останнім часом виявлено запаси мідних, алюмінієвих і полімета-лічних руд, які ще не законтуровано в конкретні родовища.
Донецький економічний район має потужні поклади нерудних корисних копалин, які представлені різноманітною сировиною для абразивного виробництва, металургії, хімічної промисловості та виготовлення конструкційних матеріалів. Основний потенціал розвіданих родовищ та видобуток сконцентровано в Донецькій області. Абразивна сировина представлена графітом і каоліном. У Донбасі зосереджені основні запаси і видобуток в Україні вогнетривів (Часово-Ярське родовище вогнетривких глин). Присутні також флюсові вапняки, доломіти, кварцити і формувальний пісок. Хімічна сировина представлена в районі родовищами крейди для виробництва соди, фарбувальної сировини. Родовища кам'яної солі знаходяться поблизу Артемівська і Слов'янська, за обсягами запасів вони є одними з найбільших у світі.
Донецький економічний район має різноманітні і значні запаси корисних копалин для виробництва конструкційних матеріалів, насамперед для будівельної індустрії. Цементний мергель зо-
654
середжений в Амвросієвському родовищі. У районі є значні поклади піску та будівельного каменю, керамзитової, черепичної, скляної сировини.
Більшість корисних копалин району характеризується не лише високою якістю, а й великими запасами. їх освоєнню сприяла висока транспортна доступність родовищ. Але існує ціла низка лімітуючих чинників по їх видобутку: виведення з експлуатації родючих грунтів, збільшення площ відвалів, утворення антропогенних, ерозійно-небезпечних форм рельєфу.
Земельні ресурси. Велике народногосподарське значення мають земельні ресурси. Структуру земельного фонду відрізняє висока частка угідь, зайнятих під об'єктами промисловості, транспорту та ін. У регіоні переважають цінні чорноземи. Площа сільськогосподарських угідь у районі становить 2754,9 тис. га, з них частка ріллі — 80,7 %, що на 3,5 відсоткового пункту менше ніж у середньому по Україні. Площа сіножатей і пасовищ займає близько 20 % сільськогосподарських угідь, переважно вони сконцентровані в Приазов'ї та Старобільському степу.
Проблеми землекористування в Донбасі пов'язані з деградацією земельного фонду району, яка викликана водною та вітровою ерозією ґрунтів, старінням зрошувальних систем і високою собівартістю їх обслуговування (зрошення потребують близько 10 % сільськогосподарських угідь регіону); зменшенням внесення мінеральних та органічних добрив, подальшим вилученням сільськогосподарських угідь під промислові відвали та забудову.
З метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів Донбасу і запобігання негативним процесам порушення земель необхідно переходити до ресурсозберігаючого природно адаптованого землекористування, зменшуючи екстенсивне використання земельного фонду, створювати за допомогою інтенсивних технологій умови для зростання агровиробничого потенціалу земель регіону, екологічної оптимізації агроландшафтів. Для зменшення екологічного навантаження на земельні ресурси необхідно активізувати роботу з проведення рекультивації земель, зайнятих промисловими відвалами. Запровадження даних заходів сприятиме підвищенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, збалансованому землекористуванню в Донбасі.
Водні ресурси району незначні, він належить до вододефіцит-них територій. Основою водних ресурсів Донбасу є річковий стік, який зарегульований численними ставками і водосховищами, пік його переважно відбувається весною. Головна водна артерія — річка Сіверський Донець. Річки належать до басейну
655

Дніпра, Азовського моря, Дону. Більшість з них — невеликі, влітку часто пересихають. Густота річкової мережі району більш як у три рази нижча, ніж у середньому по Україні, і становить 0,2— 0,3 км/км². Обсяг поверхневого стоку з території Донбасу за рік становить 2,0 тис. км³. Споживачі забезпечені місцевими водними ресурсами на 50 % у басейні Сіверського Дінця і на 25 % у басейні Міуса. Дефіцит водопостачання становить 4 млрд. м³ на рік. Для покращання водогосподарського балансу побудовані великі водосховища, два канали Дніпро — Донбас і Сіверський Донець — Донбас. Обмежене використання водних ресурсів району для питного водопостачання зумовлене їх забрудненням шахтними (1 км³щороку) та господарсько-побутовими стоками.
Лісові ресурси. Лісовий фонд Донбасу представлений переважно лісами першої групи, тобто зеленими зонами, полезахисними смугами, які не мають промислово-екплуатаційного значення. З 1960-х по 90-ті pp. площа лісових насаджень регіону скоротилася вдвічі. Ліси району представлені трьома лісостеповими видами: байрачними, заплавними і водорозділовими. У видовому складі лісів переважають листяні породи — дуб, липа, ліщина, калина, зустрічаються і хвойні — сосна, ялина. Найбільш різноманітними за видовим складом є ліси долини Сіверського Дінця. На південь від Донецька знаходиться штучний Великоанадорсь-кий ліс, який називають «зеленою перлиною» Донбасу.
Рекреаційні ресурси. Різноманітні природні ресурси та умови Донбасу, незважаючи на значне антропогенне навантаження на територію району, гармонійно поєднуючись у компоненти навколишнього середовища, зумовлюють рекреаційні можливості регіону. Розвиткові рекреації в Донбасі сприяють наявні ресурси Азовського моря, лісостепових і степових ландшафтів та місцевостей, придатних для відпочинку та оздоровлення; помірно-континентальний теплий клімат, лікувальні грязі озер біля Слов'янська, мінеральні води різних типів (хлоридно-натрієві, сульфатно-хло-ридні, слабо радовані, столові). Найбільша концентрація мінеральних вод Донбасу спостерігається у Волноваському, Попаснян-ському, Старобільському районах. Природно-рекреаційні ресурси Донбасу зосереджені в основному в басейні Сіверського Дінця, в межах Донецького кряжу та Приазовської низовини. Найбільшими центрами морської кліматотерапії є Маріуполь та Новоазовськ.
Можливості подальшого розвитку рекреації в регіоні обмежуються через значне промислове і сільськогосподарське освоєння території, забруднення річок, водоймищ і акваторії Азовського моря.
656
Демографічний потенціал. Особливості сучасного демографічного потенціалу Донбасу значною мірою зумовлюються природним і механічним рухом населення, наслідками соціально-економічної кризи, насамперед у паливно-енергетичному комплексі, а також високою урбанізованістю території. Тенденції до зростання міського населення в Донбасі простежуються певною мірою за весь час промислового освоєння регіону, але, починаючи з 1996 р., даний процес призупинився. У 2000 р. кількість міських жителів Донбасу становила 88,2 %: у Донецькій області — 90,1 %, у Луганській — 86,4 %. Цей показник є вищим серед економічних районів України і перевищує середньодержавний рівень більш як на 20 %.
З 1995 р. в Донбасі спостерігається тенденція скорочення чисельності населення регіону, яке за п'ять років зменшилося майже на 500 тис. чол. (6,1 %). Причиною даного явища стало перш за все зниження народжуваності та зростання смертності, яке викликане негативною дією соціально-економічних чинників: падінням життєвого рівня населення, екологічною ситуацією, підвищенням частки людей похилого віку. Показники народжуваності, смертності і природного приросту населення в регіоні нижчі від середньоукраїнських на 1,7, 2,0 і 3,6 %о і становлять відповідно 6,1, - 17,3 та — 11,1 %о. Показник дитячої смертності в Донбасі становить 13,5 %о і є вищим ніж у середньому по Україні на 1,6 %о. Спостерігається постаріння населення. Питома вага населення старіше працездатного віку в загальній чисельності зросла з 21,1 % у 1990 р. до 24,6 % в 2000 р. і становить 1862,6 тис. чол. На чисельність населення працездатного віку припадає 57,9 % (в 1990 р. —56,8%).
Розселення. На території Донецького економічного району розташовано 88 міст (19,8 % від України), з них 42 (30,7 %) обласного підпорядкування, 242 (26,6 %) селища міського типу, 455 сільських рад в 36 адміністративних районів. Донецьк — місто мільйонер, а в Маріуполі, Макіївці і Луганську населення перевищує 500 тис. чол.
Сучасна система розселення Донбасу характеризується відносно високим рівнем розвитку виробничих, наукових, культурних зв'язків, які визначають взаємопов'язаність розвитку насамперед міських поселенських мереж у системах розселення. Водночас характерною особливістю системи розселення економічного району є різке відмежування сільських поселень від міських на північному сході Луганщини та південному заході Донеччини. Ці чинники не дають підстав для визнання територіальної структури розселення Донбасу як повністю збалансованої.
657

Содержание