2.3. Вугільна промисловість

Вугілля в Україні є єдиним паливним ресурсом, запаси якого дозволяють забезпечувати до 90 % власні потреби національної економіки. Проте на даний час питома вага вугілля в паливно-енергетичному балансі країни становить 23,9 %, що говорить про наявність великої диспропорції в забезпеченості запасами даного виду власного енергоресурсу і обсягами його споживання.

Вугільна промисловість значною мірою забезпечує власними енергоресурсами вугільну електроенергетику, технологічною си­ровиною — металургійний комплекс країни, стабільне функціо­нування об'єктів інших споживачів. Проте обсяги видобутку ву­гілля в Україні, починаючи з 1989 p., щорічно знижувались і до 1996 р. порівняно з 1990 р. зменшились більш ніж у 2 рази (зі 164,8 млн т до 71,3 млн т). З 1997 р. обсяги видобутку дещо збільшились і в 1999—2000 pp. стабілізувались на рівні 80 млн т.

Враховуючи вирішальну роль вугілля в забезпеченні розвитку таких базових галузей, як енергетика, металургійний комплекс, необхідно максимально використовувати потенціал вугільної промисловості.

За даними Державного балансу запасів вугілля за станом на 1 січня 2001 р. загальні ресурси вугілля становлять 117,6 млрд т, у тому числі балансові запаси — 56,8 млрд т (табл. 3.7), що ста­новить близько 4 % світових запасів усього типового вугілля, а в Європі Україна посідає третє місце після Німеччини та Велико­британії (без урахування запасів Росії).

Балансові запаси вугілля з категорій А + В + Сі становлять 45,5 млрд т, з категорії Сг — 11,3 млрд т, забалансові запаси оціню­ються в 17,4 млрд т, що свідчить про досить високу розвіданість запасів вугілля в Україні.

Разом з тим ступінь освоєння запасів свідчить про неможливість у найближчій перспективі збільшення видобутку у великих масшта­бах. Із загального обсягу балансових запасів 80,1 % належать до ка­тегорії А + В + Сі і тільки 19,9 %—до перспективних категорії С₂.

270

Таблиця 3.7