6.3. Способи генерування альтернативних варіантів технічних рішень

Вибрати з множини альтернативних варіантів найкраще технічне рішення можна, якщо воно є в цій множині. Тому генерування альтернатив є найбільш складним і відповідальним етапом. Важливо свідомо генерувати якомога більшу кількість альтернатив, використовуючи такі методи:

- пошук літератури і патентної інформації;

- залучення кваліфікованих експертів, які мають різноманітний досвід та підготовку;

- комбінування альтернатив, введення проміжних варіантів тощо;

- включення альтернатив, протилежних запропонованим, в тому числі й нульової альтернативи “не робити нічого”;

- використання інтерв’ю і анкет серед зацікавлених осіб;

- введення альтернатив, які, на перший погляд, є безглуздими.

На процес генерування альтернатив впливають внутрішні та зовнішні фактори, які сприяють творчій праці або, навпаки, гальмують її. До внутрішніх факторів слід віднести:

- наслідки невірного сприйняття дійсності, наприклад, через упередженість;

- різні інтелектуальні перепони (інертність мислення; стереотипи; підсвідоме самообмеження, яке пов’язане з переконаннями та лояльністю тощо);

- емоційні перепони (захоплення критикою або побоювання критики з боку інших).

До зовнішніх чинників впливу на творчу працю слід віднести фізичні умови праці, суспільні та економічні умови, загальний культурний фон, ідейна атмосфера, схвалення з боку певної соціальної групи, керівництва, колег тощо.

Серед організаційних форм генерування альтернатив найвідомішими є мозковий штурм і сенектика.

Мозковий штурм (мозкова атака, метод обміну думками) є методом психологічної активізації колективної творчої діяльності і розрахований на отримання великої кількості різноманітних пропозицій. Основні його положення були сформульовані в 1953 р. американським підприємцем і винахідником А. Осборном.

Задачу послідовно вирішують дві групи учасників – “генератори ідей” і “експерти”. До першої групи включають людей, які схильні до фантазування, а до другої – людей з аналітичним, критичним складом розуму. Умови задачі формулюються в загальному вигляді. До групи включають звичайно 6 ÷ 7 осіб.

Генерування альтернатив проводять шляхом вільного викладення будь – яких думок, у тому числі і помилкових, інколи, на перший погляд, безглуздих. Погані пропозиції слугують каталізатором для більш досконалих. При генеруванні альтернатив заборонена будь – яка критика і явна, тобто, мовна, і прихована (міміка, посмішки, жести і т. д.). Для цього процесом керує керівник штурму, який забезпечує дотримання всіх умов і правил. Для генерування залучають людей різних спеціальностей і різного фахового рівня. Це пояснюється тим, що спеціалістів окремої галузі науки і техніки існує “криза ідей”, яка пов’язана з визначеним ”надлишком інформації”. Він обмежує напрями удосконалення технічного рішення. Фахівці ж з інших галузей науки і техніки можуть внести свіжі ідеї зі своєї області.

На другому етапі експерти уважно вивчають всі ідеї та оцінюють їх за допомогою спеціальних критеріїв. Значну частину з них вони відкидають, а ідеї, які задовольняють критеріям, передають до подальшої розробки.

Ефективність методу полягає у тому, що у розкутій емоційній атмосфері ідеї одних можуть наводити інших на нові ідеї. Це дає змогу генерувати значно більшу кількість ідей, ніж за умов, коли ті ж люди працюють поодинці. Щодо ефективності застосування мозкового штурму можна навести наступний приклад.

Під час війни вивчалася проблема боротьби з протикорабельними мінами. Одна з пропозицій рекомендувала: “Коли з^/явиться міна, команда стає до борту і щосили дме на неї”. При аналізі ця ідея трансформувалася у метод відштовхування високочутливих мін потужними струменями води.

Сенектика є методом генерування альтернатив шляхом асоціативного мислення, пошуку аналогій, здогадок за асоціацією. Для цього формується група з 5 ÷ 7 осіб, які змінювали професію та фах, психологічно сумісні, рухомі. Група систематично спрямовано обговорює будь – які аналогії з проблемою, яку потрібно розв’язати. Використовуються всі види подібності, навіть фантастичні аналогії.

Сенектика орієнтована на створення невеликої кількості альтернатив, що розв’язують проблему. Для успішної роботи забороняється обговорювати переваги або недоліки членів групи; кожен може зробити перерву без будь – яких пояснень; роль ведучого періодично виконують всі члени групи.

При використанні сенектики потрібна спеціальна тривала підготовка, зокрема, з винахідницької діяльності. За своєю сутністю сенектика є подальшим розвитком і удосконаленням методу мозкового штурму.