1.4. Наукові установи і кадри
Дослідження виконуються, в основному, в інститутах НАН України і інших Академій, у вищих навчальних закладах, у науково – дослідних інститутах різних галузей. Частина досліджень виконується в проектно – конструкторських і технологічних інститутах, окремих лабораторіях, бюро і т. д.
Задачі, права і обов’язки науково – дослідних організацій визначені в їх статуті. Деякі організації є головними за певними напрямами досліджень і координують роботу інших установ з цього напряму.
Вищою науковою установою є Національна Академія наук України. Вона здійснює керівництво і координацію досліджень за важливішими напрямами. Інститути НАН України виконують фундаментальні дослідження за своїм профілем. До їх складу входять відділи, лабораторії, сектори, експериментальні бази та інші структурні підрозділи. Академію очолює президент НАН України.
У вищих навчальних закладах виконуються фундаментальні і прикладні дослідження у галузі суспільних наук і природознавства. Основним структурним підрозділом ВНЗ є кафедра, де організується і здійснюється учбова і наукова робота. Окрім кафедр у ВНЗ існують проблемні і галузеві лабораторії, експериментальні підрозділи, обчислювальні центри. Керівництво науковими підрозділами у ВНЗ здійснює науково – дослідний сектор або відділ на чолі з проректором з наукової роботи.
Науково – дослідні інститути, які не входять до структури Академії наук, виконують, в основному, прикладні дослідження, розробляють нову техніку і технологію. Створюються також науково – виробничі об/єднання, які включають підприємство, науково – дослідний інститут, конструкторське бюро, експериментальні бази. Це дозволяє скоротити строки запровадження наукових розробок у виробництво.
Значну роботу у розповсюдженні і пропагуванні наукових розробок виконують галузеві науково – технічні товариства. Упровадженням нової техніки і технології на підприємствах займаються бюро або відділи раціоналізації і винахідництва. У великих промислових центрах, таких, як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів, працюють регіональні і галузеві наукові центри, які сприяють розвитку продуктивних сил регіонів.
До наукових кадрів відносять осіб, які мають вищу освіту і проводять науково – дослідну або науково – педагогічну роботу за затвердженим планом. Науковим працівникам присуджуються вчені ступені та вчені звання.
Вчені ступені кандидата наук і доктора наук присуджуються після успішного захисту дисертації, яка утримує результати самостійної науково – дослідної роботи пошукувача.
Вчені звання академіка, члена – кореспондента Академії наук, професора, доцента, головного, ведучого, старшого наукового співробітника, наукового співробітника, молодшого наукового співробітника присвоюються особам, які займають відповідні посади і успішно виконують свої обов’язки.
Основною формою підготовки наукових кадрів є аспірантура: біля 70% наукових працівників проходять в ній підготовку. Аспірантура працює при наукових установах і вищих навчальних закладах, які мають кваліфіковані кадри наукових керівників, науково – лабораторну і експериментальну базу для виконання досліджень.
Окрім того, при науково – дослідних інститутах і ВНЗ функціонують факультети і відділи підвищення кваліфікації, проводиться стажування співробітників, організуються семінари, конференції.
- Міністерство освіти і науки україни
- Національна металургійна академія україни
- Бобилєв в.П., іванов і.І., пройдак ю.С.
- Методологія та організація наукових досліджень
- Методологія та організація наукових досліджень.
- Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом «Металургія» (лист № 1.4/18-г-700 від 28.03.08 р.)
- Загальні відомості щодо науки, наукових досліджень, кадрів та установ
- Особливості науки
- 1.2. Наука як система знань
- . Наукові дослідження, їх особливості і класифікація
- 1.4. Наукові установи і кадри
- 2. Вибір теми і формулювання задач наукових досліджень
- 2.1. Обгрунтування теми наукових досліджень
- . Складання техніко – економічного обгрунтування науково – дослідної роботи
- . Робота з науково – технічною інформацією
- 3. Методи теоретичних досліджень
- 3.1. Методологія теоретичних досліджень
- 3.2. Моделі досліджень
- Математичні методи аналізу
- 3.3.1. Аналітичні методи досліджень
- 3.3.2. Аналітичні методи досліджень з використанням експерименту
- 3.3.3. Ймовірносно – статистичні методи досліджень
- 3.3.4. Етапи системного аналізу
- 3.3.5. Принципи оптимізації технічних систем
- 3.3.6. Аналітична оптимізація об’єкту досліджень
- 3.3.7. Пошукові методи оптимізації технічних об’єктів та систем
- 3.3.8. Методи системного аналізу
- Вихідні дані до транспортної задачі
- Вихідні дані до задачі про склад сировини
- Вихідні дані до задачі планування виробництва
- 4. Методи експериментальних досліджень
- 4.1. Методологія експерименту
- 4.2. Співвідношення аналізу і експерименту
- 4.3. Оцінки характеристик змінних об’єкту
- . Кореляційний аналіз дослідних даних
- Апроксимація експериментальних даних
- Основний експеримент
- 4.6.1. Факторний експеримент за планами першого порядку
- Факторний експеримент другого порядку
- 5. Методи прогнозування
- . Класифікація методів прогнозування
- . Аналіз часових рядів
- . Методи експертних оцінок
- 6. Методи пошуку нових технічних рішень
- 6.1 Загальні методи та прийоми рішення технічних задач
- Евристичні методи і прийоми
- 6.3. Способи генерування альтернативних варіантів технічних рішень
- Винахідницька робота
- 7.1. Об’єкти винахідницького права
- 7.3. Оформлення винаходу
- 7.3.1. Вимога єдності винаходу
- 7.3.2. Склад заявки на отримання патенту
- 7.3.3. Формула винаходу
- . Об’єкти винаходу – “пристрій”, “спосіб”, “речовина”
- 8. Представлення результатів і організація наукової роботи
- 8.1. Складання звіту про ндр
- . Опублікування наукових матеріалів
- . Усне представлення результатів досліджень
- . Керівництво науковим колективом
- Література
- Додатки
- Значення нормованої функції Лапласа
- Значення критерію Стьюдента
- Відсоткові точки χ2 – розподілення
- Ентальпія газів, кДж/м3
- 49005, М. Дніпропетровськ, а/с 493