logo
Книга1 МОНД

7.1. Об’єкти винахідницького права

При виконанні науково – дослідних робіт часто виникає необхідність оформлення відкриттів та винаходів. Це пов’язано з захистом приоритету, тобто, першості в рішенні певної наукової або технічної задачі. Однак зовсім необов’язково, щоб в результаті виконання кожної НДР було б зроблено відкриття або винахід.

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніш об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу. Автори відкриття отримують спеціальний диплом, їх права охороняються законом, як і права авторів винаходу. Авторами можуть бути як окремі особи, так і організації.

Об’єктами винахідницького права є винахід та раціоналізаторська пропозиція. Винаходом визнається нове технічне рішення задачі, яке володіє суттєвими відмінностями і дає позитивний ефект. Об’єктом винаходу може бути продукт (речовина, пристрій, штам мікроорганізму, культура тварин і рослин) і спосіб.

Раціоналізаторська пропозиція – це технічне рішення, яке є новим і корисним для даного підприємства, організації, установи, яким воно представлено. Це удосконалення конструкції, виробу, технології виробництва і техніки, яка використовується, складу матеріалів. Основною вимогою до раціоналізаторської пропозиції є наявність технічного рішення. Ступінь новизни пропозиції є важливою лише для даного підприємства або установи. Пропозиція не є раціоналізаторською, якщо використання даного технічного рішення передбачено нормативними документами, наказами або розпорядженнями по підприємству або вищої організації.

    1. Ознаки винаходу. Для визнання пропозиції винаходом вона повинна відповідати певним ознакам – критеріям охороноспроможності:

- бути технічним рішенням;

- бути новим;

- володіти суттєвими відмінностями у порівнянні з відомими рішеннями;

- давати позитивний ефект.

Зміст кожного з цих критеріїв конкретизується відповідними інструкціями; відсутність хоча б одного з них робить неможливим визнання пропозиції винаходом.

Винахід можливий тоді, коли виникає протиріччя між потребою і відомими засобами її задоволення. Тобто, винахід – засіб усунення протиріччя, яке виникло, засіб рішення технічної задачі, а не просто постановка задачі. Якою б важливою не була задача, які б перспективи не були пов’язані з її рішенням, одна лише постановка задачі не є винаходом.

Технічним рішенням вважається таке, яке підпадає під один з об’єктів – пристрій, спосіб, речовина, винахід “на застосування”.

Пристрій характеризується конструктивними або компонувальними ознаками – наявністю і взаємним розташуванням елементів, деталей, вузлів; співвідношенням розмірів та інших параметрів елементів; матеріалом, з якого виконаний елемент. Пристрої – це агрегати, машини, механізми, прилади, інструменти і т. д.

Спосіб характеризується сукупністю послідовно виконуваних взаємопов’язаних дій - прийомів, операцій, порядком виконання їх в часі, режимів їх здійснення (наприклад, температурний режим, режим тиску, тривалість операцій в часі і т. д.).Способи – це технологічні процеси, методи виміру, випробувань, контролю, монтажу, зборки і т. д.

Речовина характеризується або компонентами, або хімічною будовою. Розрізняють речовини, які отримані нехімічним шляхом і хімічні сполуки.

Перші характеризуються інгредієнтами, їх співвідношенням. Це суміші, метали, конструкційні матеріали, сплави, кераміка, скло і т. д. Другі – це індивідуальні хімічні сполуки, які утворені перетворенням молекули на електронному рівні під хімічною, фізичною, механічною, тепловою або іншою дією.

До об’єкту винаходу “речовина” відносять також продукти ядерних перетворень.

Винахід “на використання” дозволяє застосувати відоме рішення по новому, нетрадиційному для нього призначенню, наприклад, використовувати відходи пластмаси як пальне для доменної плавки; використовувати фенолфармальдегідний клей для лікування подряпин на шкірі; використовувати відходи хімічних виробництв в якості мастил при обробці металів і т. д.

Визнаються також винаходами нові штами мікроорганізмів та селекційні досягнення – нові культури клітин тварин та рослин.

Новизна винаходу. Рішення визнається новим, якщо до дати приоритету заявки сутність рішення не була розкрита в країні або за кордоном. На даний винахід повинен бути виданий тільки один патент. У випадку надходження двох або більшої кількості заявок на тотожні винаходи першість на винахід належить першому зареєстрованому заявнику.

При оцінці новизни пропозиції їй можуть бути протиставлені лише джерела, які передують даті приоритету. Такими джерелами, які виключають новизну винаходу, можуть бути:

- патенти та авторські свідоцтва, які видані в країні. Відомості щодо них опубліковані в бюлетенях про промислову власність, про відкриття, винаходи, промислові зразки та товарні знаки. Даній пропозиції може бути також протиставлена заявка на винахід, відносно якої прийнято рішення на видачу патенту, але вона ще не опублікована;

- іноземні патенти та опубліковані заявки, відомості про які також публікуються у відповідних бюлетенях;

- вітчизняні та іноземні видання, тобто, монографії, підручники, брошури, журнали, збірки, каталоги, проспекти, причому не має значення мова видання та його тираж;

- депоновані рукописи статей, оглядів, монографій, тези доповідей на конференціях, семінарах, нарадах і т. д.;

- відомості щодо відкритого використання, тобто, використання винаходу у промисловому виробництві, яке підтверджено актом або звітом про запровадження пропозиції. Перевірка або випробування, акти випробувань не заважають новизні винаходу;

- експонати, які розміщені на виставках;

- інші відомості щодо винаходу, до яких відносяться:

- публічні повідомлення по радіо, телебаченню, на конференціях і т. д., якщо в наявності є записи цих повідомлень;

- неопубліковані звіти про науково – дослідні роботи, проектну документацію, технологічні карти і схеми, креслення, які передані в бібліотеку;

- дисертації.

Якщо автор пропозиції подав заявку не пізніше, ніж 4 місяці після її запровадження, то це не заважає новизні винаходу.

Суттєві відмінності. Одна лише формальна новизна технічного рішення, тобто, його неподібність на відомі об’єкти, не утворює винаходу. Розглянемо приклад рульового колеса. Спочатку воно мало 3 спиці, зараз ці колеса мають і 4, і 2 і навіть 1 спицю знизу. З точки зору формальної логіки колесо з 2 спицями є новим у порівнянні з попереднім. Можна розвинути цей приклад – робити спиці не круглими, а овальними, тригранними, квадратними і кожного разу це буде нове рульове колесо. Але винаходу тут немає, оскільки сама ідея рульового колеса, яке замінило автомобільне кермо типа велосипедного, вже відома всім, а зміна кількості спиць, аж до виконання колеса у вигляді диску, не потребує винахідницької творчості; це звичайне проектування.

Якщо пропозиція різко змінює якість об’єкта, дає можливість отримати надсумарний ефект, коли ефект від цілого перевищує суму ефектів від частин, - то це винахід. Встановлення факту суттєвості – це справа фахівців з даної галузі техніки; лише вони можуть визначити: пропозиція є очевидною з відомої суми знань або вона є насправді стрибком в даній галузі знань.

Переважна більшість винаходів – це удосконалення відомих рішень. Лише мала частина з них – це “піонерські”, які не мають прототипу. Це, наприклад, лазери, зварювання у вакуумі; їх охороноспроможність є очевидною.

Деякими формальними ознаками цього критерію є наступні.

1. Рішення являє собою стрибок у розвитку техніки, а не одним з етапів поступового її удосконалення. Це може виявлятися в різкому покращенні коефіцієнта корисної дії, підвищенні продуктивності, якості і т. д.

2. Раптовість ефекту, тобто неможливість прогнозувати його звичайними розрахунками або логікою.

3. Рішення відкриває новий напрямок у розвитку науки і техніки, якщо в літературі та практиці немає відомостей щодо цього напрямку.

4. Рішення отримано всупереч встановленій думці фахівців.

5. Рішення дозволяє застосувати в даній галузі техніку та технологію з іншої, дуже віддаленої галузі.

6. Стрібкоподібне прирощення ефекту або поява нового ефекту.

Позитивний ефект – це новий більш високий результат, який може бути отриманий від використання винаходу у порівнянні з використанням відомого об’єкту – прототипу. Винахідництво заради винахідництва – справа марна, навіть шкідлива. Винахідництво повинно бути спрямоване на рішення задач підвищення ефективності виробництва: підвищення продуктивності, ККД, економії полива, енергії, сировини, матеріалів, поліпшення якості продукції, зниження її собівартості, покращення умов праці, зменшення антропогенного навантаження на компоненти природи та інше.

Не визнаються винаходами об’єкти:

- які не відповідають хоча б одній з наведених ознак;

- в яких не вказані конкретні засоби, способи рішення поставленої задачі;

- які суперечать законам природи (“вічні” двигуни);

- відкриття, наукові теорії та математичні методи;

- методи та системи організації і управління господарством (планування, фінансування, обліку, збуту і т. д.);

- умовні позначення, розклади, правила гри, методи та системи виховання, навчання, викладання і т. д.;

- плани і проекти споруд, будівель, територій; вони є галуззю художньої, а не винахідницької творчості;

- пропозиції у галузі естетики, результати художнього конструювання (форма, фасон), які охороняються законом про промислові зразки;

- методи виконання розумових операцій, зокрема, способи оперування із символами, а не з матеріальними об’єктами (наприклад, способи перетворення вхідної інформації у вихідну незалежно від виду носія інформації); способи досліджень; системи математичних побудов і перетворень; методи розрахунків; математичне розв’язання задач тощо;

- програми для обчислювальних машин;

- топології інтегральних мікросхем;

- сорти рослин і породи тварин;

- відверто непотрібні пропозиції (гільйотини для мух, велосипеди для коней та інші);

- які суперечать інтересам суспільства, гуманності та моралі.