logo
Книга1 МОНД

2.1. Обгрунтування теми наукових досліджень

В науково – дослідній роботі розрізняють наукові напрями, проблеми і теми.

Науковий напрямок – це сфера досліджень наукового колективу, яка спрямована на рішення певних значних, фундаментальних теоретичних і експериментальних задач з даної галузі науки. Структурними складовими напрямку є комплексні програми і проблеми, теми і питання.

Проблема – це складна наукова задача, яка охоплює значну область досліджень і має перспективне значення. Вона складається з тем.

Тема – це наукова задача, яка охоплює певну область наукового дослідження. Вона утримує наукові питання.

Наукові питання – це більш дрібні наукові задачі, які відносяться до конкретної галузі дослідження.

При розробці теми або питання ставлять конкретну задачу – розробити нову машину, матеріал, процес і т.д. Рішення проблеми ставить більш загальну задачу – зробити відкриття, вирішити комплекс наукових задач.

Вибір теми або проблеми включає наступні етапи:

- формулювання проблеми, де виділяють теми і питання, тобто складають дерево проблеми;

- актуальність проблеми, де визначають цінність проблеми на даному етапі розвитку науки і техніки.

Іноді ставляться проблеми, які повторюють вже вирішені іншими дослідниками або що вирішуються на даному етапі. Це пов’язано насамперед з нестачею інформації або неякісною її обробкою, що призводить до марної витрати часу, праці і ресурсів. Досвід показує, що більш, ніж 50% поданих заявок на винаходи в значному ступіні дублюють вже вирішені питання. Але іноді свідомо дублюють дослідження з деяких тем для вибору найкращого або найнадійнішого варіанту з декількох отриманих результатів, наприклад, у галузі оборони, авіації, ракетно – космічної галузі, у вирішенні інших особливо важливих державних проблем.

До теми досліджень висувають наступні вимоги:

- актуальність, тобто, важливість її на сучасному етапі;

- наукова новизна, що означає: тема в такий постановці ніколи не розроблялася і не розробляється;

- значимість, яка може виявлятися, наприклад, в економічній ефективності, престижі держави та ін.;

- відповідність профілю наукового колективу, що дозволяє найбільш раціонально використовувати його трудові ресурси і науковий потенціал;

- можливість швидкого запровадження на виробництві.

Функціями наукової новизни є конкретизація на рівні деталізації, доповнення на рівні уточнення та перетворення на рівні відкриття.

При виборі теми ретельно вивчають літературні джерела, знайомляться з аналогічними роботами інших організацій, вимогами замовника, враховують наявні можливості виконання теми (лабораторно – експериментальна база, науковий потенціал організації), ефективність теми. На цьому етапі часто застосовують експертну оцінку.