6.3. Способи генерування альтернативних варіантів технічних рішень
Вибрати з множини альтернативних варіантів найкраще технічне рішення можна, якщо воно є в цій множині. Тому генерування альтернатив є найбільш складним і відповідальним етапом. Важливо свідомо генерувати якомога більшу кількість альтернатив, використовуючи такі методи:
- пошук літератури і патентної інформації;
- залучення кваліфікованих експертів, які мають різноманітний досвід та підготовку;
- комбінування альтернатив, введення проміжних варіантів тощо;
- включення альтернатив, протилежних запропонованим, в тому числі й нульової альтернативи “не робити нічого”;
- використання інтерв’ю і анкет серед зацікавлених осіб;
- введення альтернатив, які, на перший погляд, є безглуздими.
На процес генерування альтернатив впливають внутрішні та зовнішні фактори, які сприяють творчій праці або, навпаки, гальмують її. До внутрішніх факторів слід віднести:
- наслідки невірного сприйняття дійсності, наприклад, через упередженість;
- різні інтелектуальні перепони (інертність мислення; стереотипи; підсвідоме самообмеження, яке пов’язане з переконаннями та лояльністю тощо);
- емоційні перепони (захоплення критикою або побоювання критики з боку інших).
До зовнішніх чинників впливу на творчу працю слід віднести фізичні умови праці, суспільні та економічні умови, загальний культурний фон, ідейна атмосфера, схвалення з боку певної соціальної групи, керівництва, колег тощо.
Серед організаційних форм генерування альтернатив найвідомішими є мозковий штурм і сенектика.
Мозковий штурм (мозкова атака, метод обміну думками) є методом психологічної активізації колективної творчої діяльності і розрахований на отримання великої кількості різноманітних пропозицій. Основні його положення були сформульовані в 1953 р. американським підприємцем і винахідником А. Осборном.
Задачу послідовно вирішують дві групи учасників – “генератори ідей” і “експерти”. До першої групи включають людей, які схильні до фантазування, а до другої – людей з аналітичним, критичним складом розуму. Умови задачі формулюються в загальному вигляді. До групи включають звичайно 6 ÷ 7 осіб.
Генерування альтернатив проводять шляхом вільного викладення будь – яких думок, у тому числі і помилкових, інколи, на перший погляд, безглуздих. Погані пропозиції слугують каталізатором для більш досконалих. При генеруванні альтернатив заборонена будь – яка критика і явна, тобто, мовна, і прихована (міміка, посмішки, жести і т. д.). Для цього процесом керує керівник штурму, який забезпечує дотримання всіх умов і правил. Для генерування залучають людей різних спеціальностей і різного фахового рівня. Це пояснюється тим, що спеціалістів окремої галузі науки і техніки існує “криза ідей”, яка пов’язана з визначеним ”надлишком інформації”. Він обмежує напрями удосконалення технічного рішення. Фахівці ж з інших галузей науки і техніки можуть внести свіжі ідеї зі своєї області.
На другому етапі експерти уважно вивчають всі ідеї та оцінюють їх за допомогою спеціальних критеріїв. Значну частину з них вони відкидають, а ідеї, які задовольняють критеріям, передають до подальшої розробки.
Ефективність методу полягає у тому, що у розкутій емоційній атмосфері ідеї одних можуть наводити інших на нові ідеї. Це дає змогу генерувати значно більшу кількість ідей, ніж за умов, коли ті ж люди працюють поодинці. Щодо ефективності застосування мозкового штурму можна навести наступний приклад.
Під час війни вивчалася проблема боротьби з протикорабельними мінами. Одна з пропозицій рекомендувала: “Коли з/явиться міна, команда стає до борту і щосили дме на неї”. При аналізі ця ідея трансформувалася у метод відштовхування високочутливих мін потужними струменями води.
Сенектика є методом генерування альтернатив шляхом асоціативного мислення, пошуку аналогій, здогадок за асоціацією. Для цього формується група з 5 ÷ 7 осіб, які змінювали професію та фах, психологічно сумісні, рухомі. Група систематично спрямовано обговорює будь – які аналогії з проблемою, яку потрібно розв’язати. Використовуються всі види подібності, навіть фантастичні аналогії.
Сенектика орієнтована на створення невеликої кількості альтернатив, що розв’язують проблему. Для успішної роботи забороняється обговорювати переваги або недоліки членів групи; кожен може зробити перерву без будь – яких пояснень; роль ведучого періодично виконують всі члени групи.
При використанні сенектики потрібна спеціальна тривала підготовка, зокрема, з винахідницької діяльності. За своєю сутністю сенектика є подальшим розвитком і удосконаленням методу мозкового штурму.
- Міністерство освіти і науки україни
- Національна металургійна академія україни
- Бобилєв в.П., іванов і.І., пройдак ю.С.
- Методологія та організація наукових досліджень
- Методологія та організація наукових досліджень.
- Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом «Металургія» (лист № 1.4/18-г-700 від 28.03.08 р.)
- Загальні відомості щодо науки, наукових досліджень, кадрів та установ
- Особливості науки
- 1.2. Наука як система знань
- . Наукові дослідження, їх особливості і класифікація
- 1.4. Наукові установи і кадри
- 2. Вибір теми і формулювання задач наукових досліджень
- 2.1. Обгрунтування теми наукових досліджень
- . Складання техніко – економічного обгрунтування науково – дослідної роботи
- . Робота з науково – технічною інформацією
- 3. Методи теоретичних досліджень
- 3.1. Методологія теоретичних досліджень
- 3.2. Моделі досліджень
- Математичні методи аналізу
- 3.3.1. Аналітичні методи досліджень
- 3.3.2. Аналітичні методи досліджень з використанням експерименту
- 3.3.3. Ймовірносно – статистичні методи досліджень
- 3.3.4. Етапи системного аналізу
- 3.3.5. Принципи оптимізації технічних систем
- 3.3.6. Аналітична оптимізація об’єкту досліджень
- 3.3.7. Пошукові методи оптимізації технічних об’єктів та систем
- 3.3.8. Методи системного аналізу
- Вихідні дані до транспортної задачі
- Вихідні дані до задачі про склад сировини
- Вихідні дані до задачі планування виробництва
- 4. Методи експериментальних досліджень
- 4.1. Методологія експерименту
- 4.2. Співвідношення аналізу і експерименту
- 4.3. Оцінки характеристик змінних об’єкту
- . Кореляційний аналіз дослідних даних
- Апроксимація експериментальних даних
- Основний експеримент
- 4.6.1. Факторний експеримент за планами першого порядку
- Факторний експеримент другого порядку
- 5. Методи прогнозування
- . Класифікація методів прогнозування
- . Аналіз часових рядів
- . Методи експертних оцінок
- 6. Методи пошуку нових технічних рішень
- 6.1 Загальні методи та прийоми рішення технічних задач
- Евристичні методи і прийоми
- 6.3. Способи генерування альтернативних варіантів технічних рішень
- Винахідницька робота
- 7.1. Об’єкти винахідницького права
- 7.3. Оформлення винаходу
- 7.3.1. Вимога єдності винаходу
- 7.3.2. Склад заявки на отримання патенту
- 7.3.3. Формула винаходу
- . Об’єкти винаходу – “пристрій”, “спосіб”, “речовина”
- 8. Представлення результатів і організація наукової роботи
- 8.1. Складання звіту про ндр
- . Опублікування наукових матеріалів
- . Усне представлення результатів досліджень
- . Керівництво науковим колективом
- Література
- Додатки
- Значення нормованої функції Лапласа
- Значення критерію Стьюдента
- Відсоткові точки χ2 – розподілення
- Ентальпія газів, кДж/м3
- 49005, М. Дніпропетровськ, а/с 493