. Опублікування наукових матеріалів

Наукові роботи, які містять нові наукові результати і конкретні пропозиції, мають важливе теоретичне і практичне значення, виходять друком. Їх призначенням є упорядкування та фіксація змісту наукової інформації, забезпечення обміну авторськими думками, їх широке розповсюдження та використання.

До наукових друкованих робіт відносяться монографії, брошури, статті; до учбових видань – підручники і учбові посібники. Кожна з цих робіт має свою специфіку викладу, стиль, структуру, логіку побудови матеріалу та обсяг.

Монографія – це науковий твір, в якому найбільш повно та вичерпно викладений підсумок всебічного грунтовного дослідження визначеної теми або проблеми. Завершенням такої роботи, яку можуть виконувати один або декілька авторів, є одержання фундаментальних наукових досягнень, які будуть використані у наступних дослідженнях. Обсяг монографії від 6 друкованих аркушів (1 аркуш – 24 сторінки); виходить монографія друком у вигляді книжки із твердою обкладинкою; надсилають монографії до наукового спеціалізованого видавництва.

Головною ознакою монографічних досліджень є зосередженість на вивченні окремого питання або проблеми. У них основний об’єкт виступає як цілісна, відносно самостійна система, що досліджується з вираженою теоретичною спрямованістю.

Наукова стаття є основним видом оперативної інформації щодо результатів виконаних досліджень. В статті викладають результати, що отримані по конкретному питанню, яке має певне наукове або практичне значення. Її метою є подання інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напряму для подальшої розробки теми, питання, актуальних проблем, що потребують свого розв’язання. Головними вимогами до статті є лаконічність, конкретність та змістовність.

Структура статті включає три основні частини:

- вступна частина, у який подається аргументація вибору та дослідження теми;

- основний зміст, де висвітлюються основні положення щодо виконаного дослідження;

- висновки, де узагальнюють результати досліджень, що наведені у статті.

За вимогами ВАК згідно з постановою від 5.01.2003р. стаття повинна включати:

- постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор;

- виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття;

- формулювання цілей статті (постановка завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження із повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки з даного дослідження і перспективи подальших пошуків у даному напрямі.

Статті публікують у наукових фахових журналах або збірках за певними рубриками; обсяг статті – від 4 до 12 тисяч слів або 0,25  1,0 друкований аркуш (6  24 сторінки), але звичайно - до 10 ÷ 12 сторінок машинописного тексту і до 2 ÷ 3 рисунків.

Статті надсилаються до редакції відповідного журналу або збірки із дотриманням певних правил прийому їх до друку; звичайно вони однакові у різних виданнях і відрізняються лише деякими технічними вимогами конкретної редакції. Однією з таких загальних вимог є обов’язкова наявність наступних структурних елементів у статті:

- анотація;

- вступ;

- огляд літератури;

- формулювання позицій автора та наукових гіпотез;

- емпіричний аналіз;

- висновки;

- перелік літературних посилань;

- додатки.

На початку статті вказується ім’я, по батькові та прізвище автора, науковий ступінь, посада, місце роботи, коротка анотація українською та англійською мовами, код УДК. Графічні матеріали подаються на окремому аркуші, де вказується номер та назва малюнка. Таблиці нумеруються та наводяться або за текстом, або на окремих аркушах.

У круглих дужках у тексті подається номер формули, якщо на неї є посилання. У інших випадках точно вказується місце формули за текстом. Посилання на літературу та інші джерела вказуються в квадратних дужках. Список літератури подається наприкінці.

Підручник – це учбове видання, яке містить систематизоване викладення певної учбової дисципліни у відповідності до державного стандарту навчальної програми і затверджено офіційною інстанцією з рекомендацією до використання у якості підручника у навчальних закладах.

Навчальний посібник – це учбове видання, яке частково замінює або доповнює підручник і затверджено офіційною інстанцією для використання у якості посібника у навчальних закладах.