19.Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.

Соціальне партнерство – це система взаємозв’язків між найманими працівниками,трудовими колективами, професійними спілками – з одного боку, роботодавцями та їх об’єднаннями - з другого, і державою та органами місцевого самоврядування – з третього, їхніми представництвами та спільно створеними органами з регулювання соціально – трудових відносин, які полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками і класами, які мають суттєві відмінні соціально – економічні і політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання,забезпечення певного балансу їх реалізації.

Соціальне партнерство має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів , впровадження в життя гуманістичних ідей і принципів регулювання соціально - трудових відносин, розробку,прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень. Суспільне призначення соціального партнерства полягає також і у практичному втіленні узгодженої соціально орієнтованої політики, у сприянні врегулюванню соціальних конфліктів, подоланню кризових явищ, в кінцевому підсумку – зростанні якості життя громадян країни в найширшому розумінні.

У країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою соціальне партнерство є : організаційно - економічним важелем підвищення ефективності виробництва; елементом механізму розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, що на основі узгоджених дій з реалізації інтересів кожного суб’єкта встановлює оптимальні параметри процесів соціального розвитку і нагромадження капіталу; організаційно – правовою основою захисту інтересів усіх суб’єктів соціального партнерства; організаційним принципом гармонізації відносин власності.