4.Трудові ресурси як соціально економічна та статистична категорія.

У вітчизняній економічній літературі,статистичному обліку,державному регулюванні економіки для означення людських ресурсів, використовується термін трудових ресурсів, що виник у перші роки радянської влади для потреб централізованого управління. Трудові ресурси – це частина населення країни,що за своїм фізичним розвитком,розумовими здібностями і знанням здатна працювати в народному господарстві.

Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття «працездатне населення», «працездатний вік», «працюючі підлітки», «працюючі пенсіонери».

Працездатний вік – поняття узагальнене, а тому дещо умовне. Воно визначається системою законодавчих актів. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час. Верхня межа працездатного віку показує думку суспільства про те,в якому віці людина може претендувати на соціальну допомогу по старості.

Разом з тим серед людей непрацездатного віку є чимала частка працездатних і бажаючих працювати. Працівників, молодших працездатного віку, звичайно називають працюючими підлітками, а старших - працюючими пенсіонерами. Історичний досвід переконливо доводить, що кількість працівників цих категорій обернено пропорційна рівню добробуту населення.