8.Поняття і сучасне розуміння сутності соціально – трудових відносин.

Соціально - трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями за участі держави,які пов’язані з наймом працівників,використанням та оплатою їхньої праці,відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди,високого рівня та якості життя працівників,високої ефективності роботи підприємств.

Ці відносини охоплюють широке коло питань – від соціально - економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно - економічних і правових інститутів,пов’язаних з колективними та індивідуальними переговорами,укладанням договорів і угод,визначенням умов праці,розмірів їх оплати,участю працівників в управлінні підприємством. Соціально - трудові відносини мають об’єктивний характер,оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої людини, тобто це об’єктивна взаємозалежність і взаємодія суб’єктів цих відносин. Разом з тим, соціально – трудові відносини,безумовно,суб’єктивовані.

Соціально – трудові відносини в сучасному розумінні їх сутності й змісту є сферою не класового протистояння, а взаємних погоджень,компромісів, угод і договорів між покупцями і продавцями трудових послуг на ринку праці за участю держави. Соціально - трудові відносини пройшли у своєму розвитку чотири стадії. Ранньокапіталістична, що характеризується повною незахищеністю працівника від свавілля роботодавця.

Конфронтаційна,однією з основних ознак якої є організований страйковий рух.

Стадія змагального співробітництва, для якої характерні динамічний паритет сторін, розуміння їх взаємозалежності.

Стадія соціального партнерства, що характеризується орієнтацією на забезпечення оптимального балансу в реалізації інтересів сторін.

На стан трудових відносин активно впливають такі чинники,як структурні зміни в економіці,соціальна політика уряду,науково-технічний прогрес, професійно - кваліфікаційні зміни в робочій силі, темпи економічного зростання, гнучкість ринку праці,ефективність зайнятості.

Соціально – трудові відносини як система виявляються у двох формах: 1)фактичні соціально - трудові відносини, які функціонують на об’єктивному і суб’єктивному рівнях. 2)соціально - трудові правовідносини, що відображають фактичні соціально - трудові відносини на інституціональному,законодавчому, нормотворчому рівнях.