78. Механізм функціонування ринку праці. Рівновага на ринку праці та її регулювання за неокласичною теорією.

Механізм функціонування ринку праці в сучасних умовах.Функціонування ринкової економіки відбувається на кількох взаємопов’язаних ринках : ринку нерухомості, кредитів і капіталу, основних засобів виробництва, споживачів товарів та праці.Ринок – це інститут або механізм, за допомогою якого відбувається об’єднання та взаємодія покупців (пред’явників попиту) та продавців (постачальників) конкретного товару або послуги.Ринок праці є системою суспільних соціальних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем; це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і  найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію.Ринок праці виконує такі функції :- узгоджує економічні  інтереси суб’єктів трудових відносин;- забезпечує конкурентне середовище кожної зі сторін ринкової взаємодії;- забезпечує пропорційність розподілу робочої сили відповідно до структури суспільних потреб і розвитку техніки;- підтримує рівновагу між попитом на робочу силу та її пропозицією;- формує резерв трудових ресурсів для забезпечення нормального процесу суспільного відтворення;- сприяє формуванню оптимальної професійно-кваліфікаційної структури;- стимулює працю, установлює рівноважні ставки заробітної плати;- впливає на умови реалізації особистого трудового потенціалу;- дає інформацію про структуру попиту і пропозиції, місткість, кон’юнктуру ринку тощо.Основними суб’єктами ринку праці є роботодавець і найманий працівник. Також є посередники між ними – це держава, профспілки і спілки роботодавців.

Головними складовими частинами ринку праці  є сукупна пропозиція. Вони складають сукупний ринок праці, або ринок праці в широкому розумінні. Основна частина сукупного попиту та сукупної пропозиції задоволені, що забезпечує працівників роботою, а робочі місця – працівниками та створює умови для функціонування економіки. Менша частина сукупного ринку праці з причин природного, механічного та економічного руху робочої сили і робочих місць виявляється вільною і потребує задоволення попиту та пропозиції шляхом зведення здобувачів роботи з вакантними робочими місцями. Ця частина сукупного ринку праці називається поточним ринком праці, або ринком праці у вузькому розумінні. Його обсяг визначається кількістю вакантних робочих місць та кількістю працівників, активно зайнятих пошуками роботи. Співвідношення попиту і пропозиції на ринку прації – це його кон’юнктура.

Представники неокласичної школи перенесли центр ваги в дослідженні суспільної праці на сферу обігу і на ринок праці. Головний принцип даного напрямку грунтується на необхідності збереження та зміцнення економічної системи на базі вільної конкуренції. Засновник неокласичної школи А. Маршаллвисунув нові положення в теорії розвитку ринкової економіки, які зіграли важливу роль у розвитку економічної науки. Для забезпечення зайнятості А. Маршалл вважав важливим регулювання попиту і пропозиції. Кінцевий регулятор всього попиту - споживчий попит, врегулювання ринку може здійснюватися автоматично. Вплив держави і громадських інститутів негативно, тому що створює диспропорції в економіці.

Послідовник А. Маршалла  А. Пігу  вважав, що причиною безробіття є високий рівень заробітної плати. Для підвищення зайнятості необхідно зменшити заробітну плату. Це призведе до зниження витрат виробництва і дозволить наймати додаткових працівників. У свою чергу низькі витрати створять можливість зниження цін на товари, зростання купівельної спроможності, збільшення обсягів виробництва та реалізації, а також зайнятості населення. А. Пігу використовував поняття «добровільне безробіття", відповідно до якого безробіття є результатом небажання робітників працювати за «нормальну», «природну» заробітну плату, відповідну фактичному співвідношенню попиту і пропозиції на ринку праці.

В основі мінової концепції зайнятості лежить неокласична теорія загальної економічної рівноваги, розроблена Л. Вальрасом і В. Парето.  Вона побудована на аналізі функціонування товарних ринків, виявленні умов їх рівноваги, при яких всі вироблені товари повністю реалізуються. Вихідним пунктом служить теорія вартості, створена на основі принципу граничної корисності й доповнена згодом концепцією граничної продуктивності Д. Кларка, в якій представлено положення про те, що цінність створюється трьома основними виробничими чинниками: працею, капіталом і землею.

Як відомо, А. Маршалл виділив ще один фактор виробництва - підприємницька послуга. Відповідно ринок праці - це ринок одного лише фактора виробництва, праця є товаром, об'єктом купівлі-продажу. Мінова концепція зайнятості являє собою теорію економічної рівноваги, застосовану до дослідження ринку праці.У неокласичній концепції зайнятості, представленої працями Д. Гілдер, М. Феддстайна, Р. Холла, ринок праці розглядається як внутрішньо неоднорідна і надзвичайно динамічна система, що підкоряється ринковим законам. Основним її регулятором служить ціновий механізм. Ціна праці, або рівень заробітної плати, впливає на попит і пропозицію робочої сили, регулює їхнє співвідношення і підтримує необхідну відповідність, рівновагу між ними. В силу природності ринкових механізмів ціна на робочу силу швидко і гнучко реагує на кон'юнктуру ринку, збільшується або зменшується в залежності від реальної його потреби.