logo
екзамен екон теорія

100.Ізокоста: суть, рівняння, графік. Карта ізокост. Рівновага виробника.

Одного і того ж обсягу виробництва фірма може досягнути, використовуючи різні комбінації факторів виробництва. З іншого боку, витрачаючи кошти на придбання ресурсів, фірма повинна зважати на свої бюджетні можливості. Нехай фірма купує K одиниць ресурсу ка­піталу та L одиниць ресурсу праці, ціна за одиницю цих ресурсів стано­вить відповідно рK і рL, а сумарні витрати фірми на усі ресурси дорівнюють C. Якщо усі наявні кошти витратити на придбання лише одного з ресур­сів, то можна купити С/рK одиниць капіталу або С/рL, одиниць праці. З'єд­навши ці дві точки, отримаємо ізокосту (рис. 7.7).

Ізокоста показує різні комбінації двох ресур­сів, які можна придбати за наявного рівня витрат та незмінних цін ресурсів. Рівняння ізокости має вигляд рK* К + рL*L= С. Нахил ізокости визна­чається співвідношенням цін факторів – рKL. Подібно як бюджетна пряма у теорії поведінки споживача, ізокоста є межею між можливим та недосяжним для виробника. Усі досяжні комбінації використання двох ресурсів відображаються точками на ізокості та ліворуч від неї.

Якщо фінансові можливості фірми зростають, вона мас змогу придба­ти більшу кількість обидвох ресурсів. Кожному новому рівневі витрат відпо­відає своя ізокоста, яку можна отримати паралельним переміщенням вправо попередньої лінії, оскільки нахил ізокости не змінюється. Сукупність ізокост, які відповідають різним рівням витрат, називають картою ізокост (рис. 7.8).

Зі зміною ціни одного з ресурсів нахил ізокости змінюється. Якщо ціна ресурсу праці зросте до pL', то витра­тивши усі кошти на придбання лише цьо­го ресурсу, фірма ку­пить його С/pL' одиниць (рис. 7.9). Зі зниженням ціни праці до pL", нахил ізокости, навпаки, зменшиться.

Рівновага виробника

Точку рівноваги виробника можна визначити двома різними способам и. Перший з них полягає у тому, щоб за незмінних цін ресурсів та рівня ви­трат фірми на придбання факторів виробництва знайти таку комбінацію витрат, яка забезпечує максимальний обсяг виробництва продукції. Геометрично ця вдача означає суміщення карти ізоквант з даною ізокостою і знаходження точки дотику ізокости та найвіддаленішої з досяжних ізоквант (рис. 7.10, а).

В алгебраїчному вигляді знаходження точки рівноваги озна­чає розв'язання систе­ми рівнянь:

pK*K+pL*L=C

MPK/MPL=pK/pL

Друге з цих рів­нянь, так зване рівняння рівноваги, стверджує, що у точці рівноваги граничні продукти факторів виро­бництва пропорційні їхнім цінам. Геометричний зміст цього рівняння поля­гає у тому, що в точці рівноваги нахил ізокванти збігається з нахилом ізокости. Використавши поняття граничної норми технологічної заміни, рівняння можна переписати у вигляді МRТSКІ = pK/pL.