Предмет економічної теорії. Функції економічної теорії. Система економічних законів

Економічна теорія — суспільна наука. Вона вивчає найваж­ливіші сторони нашого життя, пов'язані з виробництвом, роз­поділом, обміном і споживанням життєвих благ. У науковій і науково-методичній літературі немає єдиного визначення еко­номічної теорії. Кожен автор намагається дати своє тлумачен­ня предмету цієї науки. У найбільш поширених його визначеннях вказується, що економічна теорія — це суспільна нау­ка про:

• національне багатство і способи його збільшення;

• боротьбу за поліпшення добробуту народу;

• намагання заробити собі на прожиття;

• механізми, що регулюють стосунки між покупцями і про­давцями;

• діяльність у сфері виробництва й обміну між людьми;

• види діяльності, пов'язані з обміном і грошовими угода­ми між людьми;

• поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і спо­живання матеріальних благ і послуг за умови обмеже­них ресурсів;

• рух економічного життя — тенденції розвитку цін, ви­робництва, безробіття;

• вибір способу використання обмежених виробничих ре­сурсів (землі, праці, устаткування, технічних знань) для виробництва різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;

• вирішення проблем організації споживання і виробниц­тва;

• гроші, норми відсотка, капітал і багатство;

• виробничі відносини у взаємодії з продуктивними сила­ми і політичною надбудовою;

• економічні закони, що керують виробництвом, розподі­лом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства;

• господарські зв'язки народів, причини експорту та імпор­ту товарів, впливи зведених митних перешкод на націо­нальних кордонах.

Функції економічної теорії

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як на­уки були сформовані і її основні функції: пізнаваль­на, методологічна, практична, прогностична, виховна.

Пізнавальна (евристична) функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкрива­ючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелек­туальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвит­ку суспільства.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна тео­рія виступає теоретико-методологічною базою для цілої систе­ми економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.

Практична функція економічної теорії зводиться до науко­вого обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціональ­ного господарювання.

Економічна політика — це цілісна система заходів дер­жави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визна­чати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому. По суті, вона зво­диться до розробки прогнозів довгострокових програм розвит­ку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів, витрат і можливих кінцевих результатів.

Виховна функція — полягає у формуванні в громадян еко­номічної культури, логіки сучасного ринкового економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уяв­лення про функціонування економіки на національному і загаль­носвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи. Вона вихо­вує у них усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і вищого життєвого рівня можна лише оволодівши глибокими знаннями, в результаті наполегливої праці, прояву підприєм­ливості та ініціативи, прийняття та обґрунтування рішень і здат­ності брати на себе відповідальність за свої господарські дії в умовах конкуренції.

Система економічних законів

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони вира­жають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів (рис. 1.10), яка включає всезагальні, за­гальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають зако­нами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виража­ють фундаментальні основи та послідовність розвитку людсько­го суспільства на всіх етапах.

Економічні закони:

• є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують;

• мають історично мину­щий характер;

• відкриттю та викори­станню їх людиною проти­діють сили суспільства, що сходять з історичної арени

Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери.