122.Аналіз загальної рівноваги ринків на мікрорівні. Ефект зворотного зв'язку.

Модель загальної рівноваги включає обидва типи ринків — благ і факторів виробництва — в загальному кругообігу. Загальна рівновага досягається тоді, коли встановлюється рівновага на всіх взаємопов'язаних ринках факторів і продукції. У цій взаємодії на перший план виходить взаємозалежність різних товарів. Тому аналіз включає такі чотири етапи: першочергова зміна; ринки взаємозамінних товарів; ринки взаємодоповнюючих товарів; ефект зворотного зв'язку

123. Ефективність обміну. Загальна рівновага в економіці обміну:

Загальна рівновага — це рівновага, що виникла у результаті взаємодії всіх ринків, коли зміни попиту чи пропозиції на одному ринку впливають на рівноважний стан усіх інших ринків.Загальна рівновага відбудеться тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту і пропозиції стали рівні на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку нсмас тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

Р івновага в економіці обміну

,

Для кожного з учасників можна побудувати його криві байдужості, які відповідають певним рівнянням корисності: для В - U_в¹, U_В²,U³_B, U⁴_B для С – U_c⁴, U³_С, U_C², U_C¹ тут величини U_в і U_c перераховані у послідов-ності зро­стання рівнів корисності. Почат­ковий розподіл благ у точці А дає змогу учасникам досягти рівнів корисності U_В¹ та U_с². Якщо порів­няти стан А зі станом М₁ (який досягається внаслідок пев-ного обміну благами), то учасник В не погіршує свого становища, а учас­ник С — поліпшує, бо досягає ви­щого рівня корисності U_с¹в точці M₁ ніж U_с² в точці А. Якщо ж порівняти варіант А з розподілом М₂, тоді, відповідно, учасник В внаслідок обміну підвищує корисність з рівня U_B¹ до рівня U_B, а учасник С — не погіршує свого становища. При обміні, що веде до розподілу М₅, обидва учасники покращують своє становище. Отже, всі варіанти перерозподілу, які відповідають точкам заштрихованого сектора AM₁FM₂ (окрім точки F), означають покращення за Парето.

Так, наприклад, якщо у стані А норма заміщення блага Y благом X (MRS) для споживача В дорівнює 1/4, а для споживача С складає 1, то це означає, що для В з огляду на корисність еквівалентними є одна одиниця блага Y та 4 одиниці блага X, а для С одиниці благ Y і X однаково корисні. Якщо споживач С віддасть споживачеві В одиницю блага Y, то для еквівалентного обміну йому достатньо отримати в обмін одну одиницю блага X, а споживач В без зменшення власних вигод може відмовитись від чотирьох одиниць блага X за одну додаткову одиницю блага У. Тобто внаслідок взаємовигід­ного обміну, що не погіршує становище кожного з учасників операції, вивіль­няються три одиниці блага X, які можуть бути використані для покращення за Парето.