125. Зовнішні ефекти. Негативні та позитивні зовнішні ефекти. Їх наслідки. Інструменти усунення негативних наслідків зовнішніх ефектів. Теорема Коуза-Стіглера. Приватні та суспільні блага

Екстреналії(зовн ефекти) – це витрати або вигода від вир-ва чи споживання, які припадають особам, безпосередньо не залученим до цих процесів. Якщо діяльність одних осіб завдає шкоди іншим, то це негативні зовнішні ефекти, якщо є отримання додаткових вигод – позитивні. За екстрена лій у сфері споживання суспільна цінність товару відрізняється від його приватної цінності, відображеної кривою попиту на товар. Держава може коригувати побічні наслідки екон діяльності д-кома способами: - можна використати амін методи регулювання(прямі заборони, штрафні санкції); - податки для коригування екстреналій назив податками Пігу. Іноді проблему екстрена лій розв’язують без втручання держави. Приватні рішення можуть передбачати звернення до моральних принципів і соц санкцій. Теорема Коуза – Стіглера: якщо приватні сторони мають можливість дійти згоди без зайвих витратна розподіл ресурсів, то вони вирішують проблему екстреналій.

Усі блага можна класифікувати за 2-ма важливими ознаками: - винятковість (можливість усунення індивідів від споживання блага) – конкурентність (благо як об’єкт суперництва, унаслідок використання блага одним індивідом зменшується можливість його споживання іншими). Приватні блага (блага індивідуального вжитку) – характеризуються винятковістю і конкурентністю. Усі ринки товарі і послуг є ринками приватних благ(н-д: продукти харчування, одяг). Рівноважна ціна цих товарів і послуг визначається через взаємодію ринкових сил і пропозицій. Споживачі ,неспроможні заплатити ціну блага, не отримають його. Водночас споживання блага одним індивідом унеможливлює використання його іншими. Громадські блага х-ються не винятковістю і неконкурентністю(н-д: нац оборона, світлофори на дорогах). Неможливо перешкодити нікому користуватися гром благом, і можливість його використання не залежить від кількості споживачів.. Тому вигоди від приватних благ споживачі отримують після їх купівлі, то вигоди від гром благ сусп-во одержує вже унаслідок їх вир-ва. Держава виробляє суспільно оптимальну кількість гром блага, за якої граничні вигоди від нього дорівнюють граничним витратам.

Q

Ціна у даному випадку є незмінною величиною. Крива попиту на чисто суспільне благо відображає граничну корисність всього існуючого наявного його обсягу. Усі споживачі повинні спожити весь обсяг випущеного блага. На відміну від сукупного попиту чисто приватних благ( який отримується шляхом додавання кривих індивідуального попиту по горизонталі), сукупний попит суп благ визначається шляхом підсумовування граничних вигод по вертикалі.