екзамен екон теорія

119. Капітал як фактор виробництва. Попит та пропозиція капіталу. Рівновага на ринку капіталу. Ціна капіталу. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції

КАПІТАЛ – це одна з основних ек категорій. згідно з класичною теорією капітал – це засіб виробництва, природна категорія. Він вкл.: ЦП, інвестиції, землі. Кап – це ціність, яка приносить доход. Осн риса кап – це угода між тепер і майб часом. Сполучане виробництво – це представл як процес трансформ поточ затрат в випуск прод в майб.

Попит на капітал Крива пропозиції капіталу

І – обсяг інвестиц коштів S_c

МР – гранич прод кап

MP₃MOC₂

MP₁ ДС₁

MP₂ДС₂MOC₁

І₁ І₂ І₁ І₂

MP=MOC

S_C% - це ціна яку платять щоб отримати рес замість

% того , щоб чек коли вони заробл гроші, на які їх

куплять.

D_C

120.. Вступ до аналізу інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини. Види процентних ставок. Поняття теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень. Рівень дохідності. Прибуток на капітал.

Фінанс. інвестиція – вклад капіталу в акції, інші цінні папери.

Реальн. інвестиція – вклад капіталу у створення капітальних благ, збільшення обсягів в-ва.

Існують: державні, приватні, іноземні інвестиції.

Приват.інвестиції: -власні – за рахунок прибутку та амортизації-зовнішні – за рахунок кредитів та емісії цінних паперів.

Види інвестицій: ризикові, прямі, портфельні, ануїтетні, автономні, індуковані(похідні).

Базові принципи інвестування:

1)принцип гранич. ефективності інвестування, який виходить з того що діє закон спадної доходності і рівень нульової доходності буде межею максимального обсягу інвестицій

2)матер. і грош. оцінка оцінка ефективності капіталовкладень.

3)ефект мультиплікатора

4)принцип адаптаційних витрат( це всі витрати пов’язанні з пристосуванням до нового інвестиційного середовища. Вимірюються як велич. товару, який втрачено під час реорганізації в-ва і перепідготовлення кадрів, коли в-во ще не запустили в дію.)

При інвест-ні враховують: рівень інфляції, термін окупності, фактор ризиковості.

При цьому прораховуються всі можливі варіанти отримання доходів від вкладених коштів, відповідно інвестиційний процес пов'язаний з концепцією вартості грошей у часі.

Ця концепція ґрунтується на тому, що вартість грошей змінюється з врахуванням норми прибутку на грошовому ринку в ролі якої виступає норма позичкового процента.

Майбутня вартість – сума інвестованих у теперішньому часі коштів в яку вони перетворяться через певний проміжок часу з врахуванням певної ставки процента.

Теперішня вартість грошей – сума майбутніх грошових надходжень зведених з врахуванням дисконтної ставки до теперішнього періоду.

Дисконтування – процес визначення теперішньої вартості грошового потоку шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування який враховується при нарахуванні простих і складних відсотків.

Прості відсотки – нарахування з теперішньої вартості вкладу в кінці одного періоду платежу зумовленого умовами інвестування.FV=PV(1+i*t)

Складні відсотки нараховуються коли кошти розміщуються на тривалий період, який складається з коротких періодів.FV=PV(1+i)^t

Процентна ставка – плата за право користування грошовим капіталом. Види: номінальна – ставка не скоригована інфляцією, реальна – різниця між номінальною процентною ставкою та темпом інфляції.

Використання прибутку підприємства з метою здійснення інвестиційної діяльності не вимагає ніяких додаткових затрат. На перший погляд, прибуток – найдешевше джерело фінансування. Проте не слід забувати, що прибуток представляє собою обмежений ресурс, а будь-який обмежений ресурс має свою вартість. Виходячи з того, що прибуток може бути реінвестований всередині підприємства, а також використаний на інвестування інших суб’єктів господарювання, вартість власного капіталу визначатиметься альтернативною вартістю використання прибутку. Інакше кажучи, якщо на ринку капіталу у акціонерів підприємства (компанії) є можливість інвестувати дивіденди в проекти з прийнятним рівнем ризику, які забезпечують необхідний рівень доходності, то вартість власного капіталу у вигляді реінвестованого прибутку визначається величиною очікуваного прибутку власників звичайних акцій.

Содержание