44. Методологічні особливості та методи макроекономічного аналізу.

В процесі макроекономічних досліджень застосовуються загальноприйняті наукові методи системного підходу, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, кількісного й якісного аналізу, порівняння, науко­ві абстракції тощо. При вивченні вітчизняних макроекономічних проб­лем обов'язкове використання Законів України з питань економічного розвитку.

Центральним методом макр о економічного аналізу є метод моделювання. Модель - це один із основних способів пізнання і опи­су реального світу економіки.

Побудова макроекономічних моделей дає змогу широко вико­ристовувати методи математичної формалізації. Крім того, при моде­люванні економічних процесів вдається абстрагуватися від несуттєвих деталей і виявити дійсно важливі глибинні зв'язки та залежності у сфері макроекономіки. Абстрагування вважається необхідною складо­вою процесу розробки макроекономічної моделі. Модель будується так, щоб відтворювати характеристики об'єкта, суттєві саме для обраної мети дослідження.

Основним методом макроекономічного дослідження є еко-номіко-математичне моделювання.

Спрощення економічної реальності до певного числа найсут­тєвіших взаємозв'язків полягає в основі макроекономічного моделю­вання, в результаті якого здійснюється макроекономічний аналіз.

Модель об'єкта, який досліджується, як правило, включає такі дві групи елементів:

• відомі до моменту побудови моделі параметри;

• відомі параметри, які потрібно виділити з аналізу (рішення, розв'язок) моделі.

Перші називаються екзогенними, тобто ті, які вираховуються поза моделями. Другі називаються ендогенними, які вираховуються в середині моделі.

Макромоделі - це математичні рівняння, в яких виражені ре­альні економічні процеси в абстрактному та спрощеному виглядах.

Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні параметри макромоделі.

Макроекономічні моделі поділяються на:

• статичні моделі - фіксують економічний процес ііа по­чатку та в кінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до іншого;

• динамічні моделі - зображують економічні процеси з ура­хуванням факторів часу.

При побудові макроекономічних моделей використовують такі чотири типи функціональних рівнянь:

1) поведінкові функції виражають переваги, які склалися в суспільстві. Функція споживання С, домашніх господарств від доходу:

C=C(Y) де Y - доход;

2)технічні функції, що характеризують технічну залежність. Наприклад, виробнича функція:

Q = f(х_1;х₂;...х_п), де Q- обсяг виробництва; f - змінний фактор;

3) інституціональні функції - зображують інституціонально установлені залежності між параметрами моделі. Наприклад, сума податкових надходжень Т є функцією від доходу Y та податкової ставки T(Y), яку встановлює відповідний інститут: T=f [ T(Y)Y ]

4)дефініційні функції - виражають залежності, які виходять з означення економічних явищ. Наприклад, сукупний попит на ринку благ АD, складається з споживчого попиту домашніх господарств С,інвестиційного попиту підприємницького сектора , витрат державного сектора G та попиту закордону NХ: AD=C+I+G+NX

Як правило, в макроекономічних моделях як екзогенні параметри задаються технологія виробництва у вигляді виробничої функції і характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з рин­ків у вигляді їх функцій попиту та пропозиції.