79. Безробіття як відхилення від рівноваги

Безробіття – це стан ринку робочої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї. У абсолютному вираженні вона характеризується чисельністю працездатного населення, що не має роботи і знаходиться в стані її пошуку; відносними показниками: рівнем безробіття, нормою безробіття, що визначається процентним співвідношенням загального числа безробітних до чисельності сукупної робочої сили, а також коефіцієнтом зайнятості, що розраховується як процентне співвідношення загальної кількості безробітних до загальної чисельності населення. Види: Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками і чеканням роботи. Це безробіття серед осіб, для яких пошук місця роботи, що відповідає їхній кваліфікації й індивідуальним перевагам, потребує певного часу. Структурне безробіття пов'язане з технологічними зсувами у виробництві, що змінюють структуру попиту на робочу силу. Поєднання фрикційного і структурного безробіття утворює природний рівень безробіття (або рівень безробіття при повній зайнятості), що відповідає потенційному ВВП. Циклічне безробіття являє собою відхилення фактичного рівня безробіття від природного. У період циклічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне; у періоди циклічного підйому циклічне безробіття відсутнє. Рівень безробіття визначається як співвідношення чисельності безробітних і чисельності робочої сили або як співвідношення частки зайнятих, які щомісячно втрачають роботу, і суми цієї частки з долею безробітних, які щомісячно знаходять роботу. Позначається рівень безробіття буквою u і вимірюється у відсотках:

u =  .

Зайнятість – це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приносить доход. Основними причинами існування природного (стійкого) рівня безробіття є такі. - Збільшення часу пошуку роботи в умовах системи страхування по безробіттю. - Усталеність (жорсткість) заробітної плати породжує “очікування безробіття”, які виникають в результаті перевищення рівня реальної заробітної плати над її рівноважним значенням. -  законодавчим установленням мінімуму заробітної плати, що обмежує її вільні коливання. -  фіксацією рівня заробітної плати в колективних договорах із профспілками й індивідуальними трудовими угодами; - незацікавленістю фірм у зниженні рівня заробітної плати через ризик втрати кваліфікованої робочої сили; - збільшення загальної плинності кадрів; зниження продуктивності праці, трудової дисципліни й обсягу прибутку.

Рисунок 3.4 – Крива Беверіджа

Крива Беверіджа показує обернену залежність між числом вакансій і рівнем безробіття, виявлену емпіричним шляхом. Під час спаду кількість вакансій знижується, а безробіття росте. Чим більша ефективність процесу узгодження пропозиції робочих місць і пропозиції праці, тим ближче крива Беверіджа до початку координат. Під час спаду пропозиція робочих місць фірмами скорочується і безробіття збільшується. Зі зниженням норми вакансій рівень безробіття росте, і економіка зміщається вниз по кривій Беверіджа. Положення кривої відбиває ефективність процесу узгодження. Ефективне узгодження означає, що вакансії, які з'являються, швидко заповнюються робітниками, у результаті чого крива розташовується близько до початку координат. Дійсно, поєднання великого числа вільних вакансій із високим рівнем безробіття (крива Беверіджа знаходиться далеко від початку координат) припускає, що або у робітників відсутня інформація, або низька їхня мобільність, або кваліфікація, або відсутнє бажання адаптуватися до ситуації, що змінюється.

Зв'язок між рівнем циклічного безробіття і зменшенням фактичного обсягу продукту в порівнянні з обсягом продукту при повній зайнятості показує закон Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує його природний рівень на 1%, то економіка недотримує реального ВВП на 2,5 %. Відомі дві формули зазначеного взаємозв'язку:

1. Коли потрібно з'ясувати, як впливає зміна рівня циклічного безробіття на відхилення фактичного рівня ВВП від потенційно можливого, користуються формулою:

де Y – фактичний обсяг виробництва; Y* – потенційний ВВП; u – фактичний рівень безробіття; u* – природний рівень безробіття; (и - u*) – циклічне безробіття; ? – коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття (він показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижчим за потенційно можливий на b%).

Коефіцієнт b найчастіше має значення в межах від 2 до 2,5. Це дає змогу зробити такий висновок: якщо циклічне безробіття в економіці становить 1%, то відставання фактичного обсягу виробництва від потенційно можливого дорівнюватиме 2-2,5%.

2. Можна визначати також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою. Тоді варто скористатися іншою формулою:

де Y  – фактичний обсяг виробництва в поточному році; Y  – фактичний обсяг виробництва у попередньому році; u – фактичний рівень безробіття в поточному році; u  – фактичний рівень безробіття у попередньому році.