logo search
екзамен екон теорія

53. Інвестиції в макроекономіці:

В макроекономічних дослідженнях важливе місце відводиться характеристиці такого фактора сукупного попиту як інвестиції, що впливають па величину ВНЛ. Інвестиційні витрати виступають як фактор, який формує сукупний попит АД = С + І

Розглянемо інвестиційний попит підприємства. Підприємства можуть інвестувати кошти із двох джерел:- власно зароблені (прибуток),- позичені у банків чи підприємств.

Інвестиції здійснюються підприємствами за такими нап­рямками:

- будівництво нових виробничих приміщень,

- закупка обладнання, техніки та технологій,

- додаткові закупки сировини, матеріалів та іншого оборот­ного капіталу,

- будівництво соціально-культурних об'єктів. На розміри та динаміку інвестицій впливають:1) рівень доходу підприємства;2) витрати на інвестиції, пов'язані із строком служби і окуп­ності, податками, відсотками. Залежно від рівня витрат, які супрово­джують інвестиції, існують більші чи менші стимули до інвестування;3) розподіл інвестицій на власні та позичені;4) очікувана віддача від інвестицій у вигляді розширення ви­робництва, зростання прибутків, зниження собівартості, збільшення попиту на продукт;5) інфляційні процеси. Інфляція погіршує інвестиційний клі­мат, знецінюючи інвестиції, тому в умовах інфляції, як правило, немає довгострокових інвестицій.

Процент визначає вартість інвестиційного проекту і фак­тично є платою за користування позиченими коштами. Розрізняють номінальну (і) та реальну ставки процента (г).

Номінальна - це ставка відсотка в поточних цінах за даним рівнем інфляції. Реальна ставка дорівнює номінальній за мінусом темпу інфляції.

При характеристиці інвестиційних процесів має значення чис­тий очікуваний прибуток, тобто дохід, який планує отримати ін­вестор від інвестицій без експлуатаційних витрат на податки, робочу силу, матеріали. Як правило, відсоток сплачується із загальної суми прибутку.При характеристиці інвестицій визначають інвестиційну функцію, яка виступає як результат взаємодії реальної ставки про­цента та обсягу інвестицій (рис. 4.8).

На інвестиційну функцію можна поширити дію закону попиту і відповідно крива I виступає як попит на інвестиції. Величина попиту на інвестиції залежить від таких факторів, які не пов'язані з доходом:1) витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування обладнання;

2) податки на підприємців;3) наявний основний капітал;4) очікування прибутків та інфляції.

Названі фактори впливають на зміщення кривої інвести­ційного попиту (рис. 4.9).

Структура інвестицій. В макроекономічних дослідженнях розглядають валові, чисті, автономні та індуковані інвестиції.

Валові інвестиції включають чисті інвестиції та амортизацію.

Чисті інвестиції спрямовуються на приріст засобів вироб­ництва і формуються за рахунок фонду нагромадження від прибутку. Автономні інвестиції - це такі, що мають місце при фіксованому доході, тобто, заданому попиті на блага (рис. 4.10, а). їх можна виз­начити за допомогою формули:

IA=Ii(R*-i) (4.37), де IA - автономні інвестиції; Ii - гранична схильність до інвестування; R гранична ефективність капіталу, рівна ставці позичко­вого процента, при якій можна повністю повернути кредит з від­сотками від очікуваних доходів; і - поточна ставка процента.

І ндуковані інвестиції- це категорія (рис. 4.10, б), яка пов'яза­на із зміною попиту на блага, а також із зміною доходу.

де ῃ - приріст капіталу;

Y1 та Y0 - початковий та кінцевий обсяги продукції до і після інвестування.

Акселератор показує, скільки одиниць додаткового капіталу потрібно для виробництва одиниці додаткового продукту, а також зв'язок між змінами інвестицій та змінами доходу.

На індуктивні інвестиції впливає ряд факторів, які визначають їх мінливість, зокрема, це:

- тривалість строку служби інвестиційних товарів;- нерегулярність інновацій;- мінливість прибутків;- мінливість очікувань.

При аналізі інвестицій важливо визначити ефективність інвестиційних витрат для того, щоб знати наскільки доцільним є здійснення інвестиційного проекту. Для цього застосовують величину дисконтної ставки процента і отримані прибутки обраховують, виходячи з величини дисконтової вартості за кожен рік дослід­жуваного періоду.

Ефективність інвестиційних затрат розраховується за формулою:

де K0 - сума капіталовкладень;

П1...Пn - можливі прибутки в кожному періоді;

R - дисконтна ставка процента;

t - період, на який здійснюються інвестиції.

Проект є доцільним, якщо сума здійснених капіталовкладень більша за суму дисконтних прибутків, отриманих за період строку окупності ставки відсотка, яка перетворює нерівність у рівність.