logo search
екзамен екон теорія

32. Доходи, їх види та джерела формування. Сутність та механізм розподілу доходів. Функціональний розподіл доходів. Заробітна плата, її форми та системи. Номінальна та реальна заробітна плата.

У вузькому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя. В економічній теорії доходи класифікують за різними критеріями. 1. За рівнем формування: доходи мікроекономічного рівня (заробітна плата, рента, прибуток та ін.); доходи макроекономічного рівня (національний дохід, сукупний особистий дохід). 2. За суб’єктами привласнення: доходи індивіда, домогосподарства, підприємства, галузі, держави тощо. 3. Залежно від цін, в яких визначається дохід: номінальний дохід (визначається в цінах поточного періоду), реальний дохід (визначається в цінах базового року). 4. Для аналізу діяльності підприємства використовують такі форми доходу: валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг: TR=PQ, де TR – валовий дохід, Р- ціна одиниці виробленого товару, Q – кількість реалізованих товарів; середній дохід(AR), що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг: AR= ; граничний дохід (MR)приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів і послуг: MR= , де – приріст валового доходу, приріст обсягів реалізованих товарів і послуг.

Розподіл доходів – це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. Реалізована на ринку продукція перетворюється на грошову виручку. Після вилучення з неї вартості споживчих засобів виробництва залишається грошовий доход. У процесі цього розподілу цього доходу виникають вертикальні економічні зв’язки: між державою і підприємством, між державою і членом суспільства, між підприємствами та їхніми працівниками. У цих зв’язках виявляються різноманітні форми розподілу. Виникають також горизонтальні економічні зв’язки по розподілу доходів (між спільними підприємствами з участю іноземного капіталу).

Під функціональним розуміють розподіл доходів за факторами виробництва (ресурсами), до них за монетаристською концепцією належать праця, капітал, земля і підприємницькі здібності, а за марксистською – речові фактори (земля і капітал) та особовий (робоча сила).

Заробітна плата – форма отримання доходів громадянами, які здійснюють трудову діяльність. З/п існує у двох основних формах: погодинній і відрядній. Погодинна з/п означає оплату вартості та ціни робочої сили за її функціонування впродовж певного робочого часу. Відрядна з/п – це оплата тимчасово відчуженої власності та ціни робочої сили й відносини між найманою працею і капіталістами щодо такої оплати, з одного боку, розмірів виробітку за одиницю часу – з другого боку.

Системи з/п: тарифна (це система, що залежить від складності та ефективності праці, вираженої відповідним тарифним розрядом і ставкою, спрямованими на одночасне стимулювання найманих працівників, підвищення якості товарів і послуг), преміальні (системи, що повязують тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю, передбачають застосування різних премій і стимулів у їх взаємодоповнюваності), колективні (означають застосування таких систем оплати вартості робочої сили та ціни, а також ефективності праці найманих працівників, які передбачають виплату частини заробітків із преміального фонду, створюваного, в основному із необхідного, а частково – із додаткового продукту, виготовленого при їх використанні).

Розрізняють також номінальну (та сума коштів, яку робітник отримує у вигляді ціни за свою робочу силу) та реальну з/п (та сума споживчих благ та послуг, які робітник може придбати за даного рівня ціни за так звану зарплату отриману на руки після вираховування всіх податків та ін. відрахувань).