logo search
екзамен екон теорія

49. Сукупний попит та фактори впливу на нього.

Сукупний попит - це агрегований (об'єднаний) попит на елементи реального валового національного продукту при відносному рівні інфляції. Сукупний попит показує різні обсяги товарів і послуг (реальний обсяг ВНП), який споживачі, підприємства і уряд готові купити за будь-який можливий рівень цін.

Сукупний попит визначається: споживанням населення; інвестиціями підприємств; державними витратами.

Його пред'являють всі суб'єкти економічної системи, об'єк­том їх уваги стає вся сукупність товарів і послуг (ринок продуктів).

Відповідно до кількісної теорії грошей, сукупний попит визначається за формулою:

На криву сукупного попиту (рис. 3.1) впливають такі фактори:

  1. грошова маса і швидкість обігу грошей. З формули вид­но, що сукупний попит на національний продукт тим вищий, чим вища швидкість обігу грошей в русі доходів і чим більша грошова маса, що знаходиться в обігу. Конкретна крива AD за своєю конструкцією завжди відповідає певному рівню грошового обігу МV ;

  2. ефект процентної ставки. Коли рівень цін підви­щується, ростуть і процентні ставки, що, в свою чергу, приводить до скорочення споживчих витрат і скорочення попиту на реальний ВНП;

  3. сукупний попит, який швидше всього скоротиться, якщо реальна вартість касових залишків на рахунках у ринкових контрагентів знизиться під впливом зростаючих процесів інфляції;

  4. ефект багатства. При більш високому рівні цін реальна вартість (або купівельна здатність) нагромаджених фінансових активів, які знаходяться у населення, зменшиться. Воно стане біднішим і може скоротити свої витрати;

  5. ефект імпортних закупок. Скороченню сукупного попиту на вітчизняні товари сприяє відкриття національного ринку для інтервенції іноземних товарів, ліберальний режим імпорту, очікування споживача, існуючий податково-інвестиційний режим.

Таким чином, зміни в рівні цін приводять до таких змін рівня затрат споживачів всередині країни, що це впливає на зміни в обсягах попиту на національний продукт. Отже, підвищення цін за інших рівних умов приводять до зменшення попиту на реальний ВНП і навпаки. Це явище представлено на графіку як рух точки а в точку Ь по стабільній кривій сукупного попиту (рис. 3.2).

Однак, ми аналізували сукупний попит в "чистому" вигляді, без впливу інших факторів. А в реальній дійсності діє маса нецінових факторів, які викликають зміни в сукупному попиті і обумовлюють зміщення кривої AD вліво чи вправо (рис. 3.3).

Зростання сукупного попиту характеризується зміщенням кри­вої AD1, в положення AD2 під впливом нецінових факторів. При фіксованому рівні ціни P1 зростання сукупного попиту обумовлено їх сукупним впливом.

Зменшення сукупного попиту характеризується зміщенням кривої AD1 в положення AD3, під впливом нецінових факторів при фіксованій ціні P1. В першому випадку сукупний попит зростає з У1 до У2, де У2 > У\, а в другому - сукупний попит зменшується з Y1 до У2, де Уз < У1,.

Розглянемо нецінові фактори.

Нецінові фактори сукупного попиту зміщують криву сукупного попиту і включають:

1)зміни у витратах споживачів: очікування споживача; добробут споживача; заборгованість споживача; податки;

2)зміни у інвестиційних витратах: процентні ставки; очікувані прибутки від інвестицій; податки з підприємств; технологія; надлишкові потужності;

  1. зміни у державних витратах;

  2. зміни у витратах на чистий обсяг експорту: національний доход в зарубіжних країнах; валютні курси.

Таким чином можна зробити такі висновки:

  1. існує ряд нецінових факторів, що впливають на реальний обсяг продукту, який готові придбати споживачі, підприємства, уряд чи зарубіжні споживачі за даним рівнем цін; 2) збільшення витрат, викликане змінами в одному чи кількох факторах сукупного попиту, зміщує криву сукупного попиту вправо; зменшення таких витрат призводить до зміщення цієї кривої вліво; 3) дія нецінових факторів приводить до переміщення кривої AD; 4) зміни в рівні цін приводять до ефекту багатства, процентних ставок та імпортних закупок і викликає зміну величини попиту на стабільній кривій AD.