§ 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання
Як зазначав великий німецький мислитель Г. Гегель, «найближчий розгляд історії переконує в тому, що дії людей випливають з їхніх потреб, пристрастей, інтересів… і лише вони відіграють головну роль».
Забезпечення високої мотивації господарської діяльності є однією з найважливіших економічних проблем. В історії економічної думки сформувались різні підходи до її вирішення (табл. 2.1). Таблиця 2.1. Проблема мотивації господарської діяльності в історії економічної думки Трактування проблеми мотивації господарської діяльності Представники 1 2 Проблема мотивації господарської діяльності має релігійно-етичний характер і зумовлена тим, що людина, на відміну від тварини, повинна працювати, забезпечуючи своє існування та розвиваючи свої фізичні й духовні здібності шляхом подолання бездіяльності Ф. Аквінський (1226—1274) Проблема мотивації найманих робітників пов’язана з проблемою тієї частки суспільного продукту, яку вони отримують у формі заробітної плати. Оскільки людина лінива за своєю природою, то перевищення заробітною платою фізіологічного мінімуму неминуче викликає зниження трудової активності найманих робітників (теорія мінімальної заробітної плати) Меркантилісти, деякі представники класичної школи(XV—XVIII ст.) Цілісна концепція мотиваційного механізму ринкового господарства ґрунтується на моделі «економічної людини» (пріоритетності особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку суспільства) та концепції «невидимої руки ринку» (механізму стихійної координації економічної поведінки і узгодження економічних А. Сміт (1723—1790)
Закінчення табл. 2.1 1 2 інтересів суб’єктів господарювання за умов ринкової конкуренції та взаємодії попиту і пропозиції) Економічне присилування має біологічну основу і є головним мотивом господарської діяльності індивідів. Наймані робітники приречені на мінімальну заробітну плату не внаслідок їх лінощів чи несправедливого суспільного устрою, а в результаті дії закону народонаселення Т. Мальтус (1766—1834) У процесі становлення капіталістичного способу господарювання, пов’язаного з епохою початкового нагромадження капіталу, важливу роль відіграє позаекономічне приневолення та присилування. Подальший розвиток капіталізму, пов’язаний з гонитвою за додатковою вартістю, заснований на економічному присилуванні, проявом якого є відсутність у робітників гарантій зайнятості. Формування мотиваційного механізму майбутнього комуністичного суспільства пов’язане з позаекономічним примусом (трудовими повинно- стями) та альтруїзмом (зміною психології людей) К. Маркс (1820—1895) Спонукальні мотиви господарської поведінки людини є предметом дослідження економічної науки. Найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання отримати дохід від неї А. Маршалл (1842—1924)
Водночас у сучасній економічній теорії виокремились два напрями дослідження проблем мотивації:
— змістовні теорії, що акцентують увагу на причинах, які спонукають суб’єкти господарювання до певної діяльності, та акцентують увагу на потребах й інтересах як визначальних чинниках економічної мотивації;
— процесні теорії, автори яких досліджують механізм мотивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб’єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяльності.
Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії (рис. 2.7). Таким чином, економічні потреби та економічні інтереси лежать в основі стимулювання — економічного спонукання суб’єктів господарювання до певних дій шляхом застосування економічних стимулів.
Стимул (від лат. stimules — збуджую, заохочую) — подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.
Стимули
Подразники,спонукання до дії Потреби Інтереси Внутрішній збудник активності Усвідомлення прагнення задовольнити певну потребу
Мотиви
Внутрішні спонукальні причини дій та вчинків
Рис. 2.7. Взаємозв’язок потреб, мотивів, стимулів та інтересів
Першоосновою господарської діяльності є потреби, які у свідомості людини перетворюються на інтерес і мотив спонукальної цільової дії.
Мотив (від лат. тоиео — рухаю, штовхаю) — спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 2.8). Рис. 2.8. Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб’єктів
Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-еконо- мічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття
Потреби. Економічні потреби. Структура економічних потреб. Економічні блага. Споживчі та виробничі блага. Матеріальні та нематеріальні блага. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору. Економічні інтереси. Система економічних інтересів. Об’єкти економічних інтересів. Суб’єкти економічних інтересів. Взаємодія економічних інтересів. Механізм узгодження економічних інтересів. Корупція. Лобізм. Мотивація господарської діяльності.
Контрольні запитання і завдання
1. Поясніть характер походження потреб. Які фактори впливають на їхній зміст?
2. Що таке первинні потреби, яке значення вони мають у житті людини?
3. Які ще види потреб вам відомі?
4. Сформулюйте сутність закону зростання потреб.
5. Для чого потрібні знання про тенденції і перспективи розвитку потреб та їхні структурні зміни?
6. Що таке інтерес, як він виникає, на чому ґрунтується?
7. Яка відмінність між економічною потребою та інтересом? Охарактеризуйте суб’єктів і об’єкти економічних інтересів.
8. На чому ґрунтуються суперечності економічних інтересів?
9. Як узгоджуються економічні інтереси в суспільстві?
Охарактеризуйте погляди видатних вчених-економістів на проблему мотивації господарської діяльності. Розкрийте роль потреб та інтересів як джерела активності економічних суб’єктів.
Література
1. Бунге Н.Х. Основания политической экономии // M. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2005. — С. 497—499.
2. Экономическая теория: Учеб. для студ. высших учебных заведений / Под ред. В.Д. Камаева. — М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 2004. — С. 24—26.
Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2005. — С. 30—40.
4. Ковальчук С.С. Національній інтереси. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 316 с.
5. Маслоу А.Г. Мотивация и личность. — СПб.: Евразия, 2003.
6. Маршал А. Принципы политической экономии. — М.: Прогресс, 1983. — Т. 1.
7. Мочерний C.B. Політекономія: Підручник. — К.: Вікар, 2005. — С. 42—48.
8. Олсон М. Логіка колективної дії. Суспільні блага і теорія груп / Пер. з англ., післямова С. Слухая. — К.: Лібра, 2004.
9. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 75—92.
Політична економія: Навч. посіб. / За ред. Г.А. Огняна. — К.: МАУП, 2003. — С. 14—35. СмітА. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй: Пер. з англ. — К.: Port-Royal, 2001. — С. 277—279.
12. Туев ВА. Человеческие потребности. — Иркутск: Изд-во ИГЭА, 1988.
- Глава 1. Предмет і метод економічної теорії
- § 1. Зародження й основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- § 2. Предмет економічної теорії та еволюція у його визначенні різними школами
- § 3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- § 4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
- § 5. Функції економічної теорії
- § 6. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси
- § 1. Сутність та структура економічних потреб суспільства
- § 2. Економічний закон зростання потреб
- § 3. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія
- § 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання
- Глава 3. Економічна система суспільства. Відносини власності
- § 1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- § 2. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем
- § 3. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- § 4. Місце і роль людини в економічній системі
- Глава 4. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- § 1. Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу
- § 2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси
- § 3. Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин
- § 4. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки
- § 5. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання
- Глава 5. Форми організації суспільного виробництва та їхня еволюція
- § 1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- § 2. Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв’язок
- § 3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- § 4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- § 5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- § 6. Альтернативні теорії вартості
- § 7. Закон вартості, його сутність та функції
- Глава 6. Теорія грошей і грошового обігу
- § 1. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей
- § 2. Функції грошей та їхня еволюція
- § 3. Грошовий обіг і його закони
- § 4. Грошова система, її структурні елементи й основні типи
- § 6. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- Глава 7. Ринкова економіка: суть,
- § 1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва
- § 2. Риси, структура та функції ринку
- § 3. Основні суб’єкти ринкової економіки
- § 4. Держава як суб’єкт ринкового господарства
- § 5. Інфраструктура ринку
- Глава 8. Попит і пропозиція.
- § 1. Сутність попиту і фактори, що його визначають
- § 2. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають
- § 3. Еластичність попиту і пропозиції
- § 4. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- Глава 9. Конкуренція і монополія у ринковій економіці
- § 1. Конкуренція, її суть і економічні основи. Закон конкуренції
- § 2. Биди економічної конкуренції
- § 3. Методи конкурентної боротьби
- § 4. Монополія: причини виникнення, суть та основні форми
- § 5. Антимонопольна політика держави. Антимонопольне законодавство
- Глава 10. Підприємництво у ринковій економіці
- § 1. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- § 2. Теорії та моделі підприємництва
- § 3. Організаційно-правові форми підприємництва
- § 4. Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності
- Глава 11. Капітал. Витрати виробництва і прибуток
- § 1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- § 2. Структура авансованого капіталу. Витрати виробництва, їхня сутність та класифікація
- § 3. Прибуток на капітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку
- § 4. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Амортизація і відтворення основного капіталу
- Глава 12. Ринкові вщносини в аграрному секторі економіки
- § 1. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості
- § 2. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення
- § 3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі Мета купівлі землі
- § 4. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс
- § 5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- Глава 13. Доходи, їхні джерела й розподіл
- § 1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи
- § 2. Функціональний розподіл доходів: марксистська та маржиналістська концепції