logo
Базилевич_1

§ 7. Закон вартості, його сутність та функції

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товар­ного виробництва. Цей закон регулює зв’язки між товаровироб­никами, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умо­вах товарного виробництва.

Закон вартості — це закон, який передбачає, що вироб­ництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна де­термінувати два фактори — витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів. Закон вар­тості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є ме­ханізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функ­ції (рис. 5.16):

—  стихійно регулює суспільне виробництво;

—  стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;

—  обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаро­виробників.

Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається роз­поділ робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, внаслідок чого стихійно досягається певна пропорційність, зба­лансованість між сферами суспільного виробництва. Відхилен­ня цін від вартості економічно сигналізує товаровиробнику про зміну кон’юнктури ринку, а відповідно орієнтує виробництво, яких товарів недостатньо, а яких — надмірно. Якщо того або іншо­го товару виробляється недостатньо, то попит на нього пере­більшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає.

Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Внаслідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі. Рис. 5.16. Функції закону вартості

Таким чином, закон вартості через ринковий механізм цін забезпечує визначення кордонів, які відділяють економічно до­цільне виробництво від недоцільного, і саме тим регулює про­порції суспільного виробництва.

Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розо­рення прагне здобути найбільший прибуток. Цього можна до­сягти, якщо індивідуальна вартість його товару буде нижчою, ніж суспільна, ринкова вартість, а це можливо за умови змен­шення індивідуальних затрат праці на виробництво товару на основі впровадження нової, продуктивнішої техніки, поліп­шення організації виробництва тощо. Але оскільки до цього постійно прагнуть усі товаровиробники, це зумовлює загаль­ний технічний прогрес, зростання продуктивних сил суспіль­ства. Таким чином, закон вартості виступає рушійною силою розвитку продуктивних сил.

Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровироб­ники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну. Перші отримують додаткові прибутки, збагачуються, процвіта­ють, зміцнюють своє економічне становище, другі — не можуть покрити своїх витрат, зазнають збитків і згодом банкрутують. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звіль­няється від економічно неефективних господарств.

У класичному вигляді цей закон діяв лише в умовах капіта­лістичної ринкової економіки вільної конкуренції. Однак ос­новні його риси притаманні й сучасній ринковій економіці, у якій суттєво зросла роль держави стосовно регулювання ринко­вих процесів. Саме у доповненні та взаємодії ринок і держава створюють оптимальний господарський механізм регулювання сучасної змішаної ринкової економіки.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття

Суспільне виробництво. Матеріальне виробництво. Нематеріальне ви­робництво. Фактори виробництва. Ефективність виробництва. Економічне зростання. Натуральне господарство. Товарне господарство. Суспільний поділ праці. Економічне відокремлення виробників. Просте товарне вироб­ництво. Розвинуте товарне виробництво. Товар. Товар-послуга. Вартість. Споживча вартість. Мінова вартість. Корисність. Цінність. Суспільно необ­хідна праця. Продуктивність праці. Гранична корисність. Закон вартості.

Контрольні запитання і завдання

1.  Дайте визначення й покажіть відмінності між матеріальним і нема­теріальним виробництвом. Що таке «духовне виробництво»?

2. Охарактеризуйте основні риси натурального і товарного виробництва.

3.  Які умови виникнення товарного виробництва?

4.  Як ви розумієте економічну відокремленість товаровиробників?

5.  Які загальні риси і відмінності простого й розвинутого товарного виробництва?

6. Назвіть основні фактори виробництва і розкрийте їхній взаємозв’язок.

7.  Розмежуйте поняття «економічне зростання» й «ефективність вироб­ництва».

Назвіть економічні й соціальні показники ефективності виробни­цтва та спосіб їхнього розрахування.

9.  У чому полягає специфіка поняття «товар-послуга»?

10. Зіставте теорію трудової вартості з теорією граничної корисності і обґрунтуйте, чому їх необхідно поєднувати.

11.  У чому полягають сутність і функції закону вартості?

Література

Ален              Р.Г. Пересмотр теорий ценности // Ален Р.Г., Хикс Дж. Тео­рия потребительского поведения и спроса. — СПб.: Экон. шк., 1993. БатураА., Головата І. Теорія цінності в оцінках українських еко­номістів на рубежі 19—20 ст. // Економіка України. — 2002. — № 7.

3.  Бем-Баверк Э. Основы теории ценности хозяйственных благ. — М., 1992.

Винер Дж. Концепция полезности в теории ценности и ее критики // Теория потребительского поведения и спроса / Под ред. В.М. Гальпери­на. — СПб.: Экон. шк., 1993.

5.  Гриценко А. Еволюція вартості // Економіка України. — 2001. — № 4.

ЗлупкоС. Новаторські теорії українських економістів: роль в розвит­ку світової економічної науки // Економіка України. — 2002. — № 9—10.

7.  МаршаллА. Принципы политической экономии. — М.:Экономика, 1992.

8.  Маркс К. Капитал. — М., 1951. — Т. 1. — Гл. 1: Товар.

Менгер К. Основания политической экономии. Австрийская шко­ла в политической экономии. — М., 1992.

10. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко.— 4-те вид., випр. — К.: Знання-Прес, 2002.

11. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. акад. HAH України A.A. Чухна. — К.: Вища шк., 2001. — Розд. 4.

12. Павлишенко М. Модернізація вартості товару // Економіка Украї­ни. — 2001. — № 7.

13. Покритан НА. Про еволюцію товарної форми продукту // Еконо­міка України. — 2001. — №11.

14. Попов В.М. Сутність і форми суспільного виробництва та їх еволю­ція. — К.: КДТЕУ, 1998. — С. 49.

15. Рикардо Д. Начала политэкономии и налогообложения // Соч. М., 1991. — Т. 1, — Гл. 1:0 стоимости.

16.  Самуэльсон П. Экономика. — М.: НПО «Алкон», 1994.

17. Туган-Барановський М.І. Політична економія. — К.: Наук, думка, 1994.

18. Туган-Барановский М.И. Учение о предельной полезности хозяй­ственных благ как причина их ценности // Юридический вестник. — X., 1890. — Т. 6. — Кн. 2.

19. ХиксДж. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Под ред. P.M. Энтова. — М.: Прогресс: Универс, 1993.