§ 4. Мотиви та стимули ефективного господарювання

Як зазначав великий німецький мислитель Г. Гегель, «най­ближчий розгляд історії переконує в тому, що дії людей випли­вають з їхніх потреб, пристрастей, інтересів… і лише вони віді­грають головну роль».

Забезпечення високої мотивації господарської діяльності є од­нією з найважливіших економічних проблем. В історії економіч­ної думки сформувались різні підходи до її вирішення (табл. 2.1). Таблиця 2.1. Проблема мотивації господарської діяльності в історії економічної думки Трактування проблеми мотивації господарської діяльності    Представники 1    2 Проблема мотивації господарської діяльності має релігійно-етичний характер і зумовлена тим, що людина, на відміну від тварини, повинна пра­цювати, забезпечуючи своє існування та розвива­ючи свої фізичні й духовні здібності шляхом по­долання бездіяльності    Ф. Аквінський (1226—1274) Проблема мотивації найманих робітників пов’я­зана з проблемою тієї частки суспільного продук­ту, яку вони отримують у формі заробітної плати. Оскільки людина лінива за своєю природою, то перевищення заробітною платою фізіологічного мінімуму неминуче викликає зниження трудової активності найманих робітників (теорія міні­мальної заробітної плати)    Меркантилісти, деякі представ­ники класичної школи(XV—XVIII ст.) Цілісна концепція мотиваційного механізму ринкового господарства ґрунтується на моделі «економічної людини» (пріоритетності особистого інтересу як могутнього стимулу прогресивного розвитку суспільства) та концепції «невидимої руки ринку» (механізму стихійної координації економічної поведінки і узгодження економічних    А. Сміт (1723—1790)

Закінчення табл. 2.1 1    2 інтересів суб’єктів господарювання за умов рин­кової конкуренції та взаємодії попиту і пропози­ції) Економічне присилування має біологічну осно­ву і є головним мотивом господарської діяльності індивідів. Наймані робітники приречені на міні­мальну заробітну плату не внаслідок їх лінощів чи несправедливого суспільного устрою, а в резуль­таті дії закону народонаселення    Т. Мальтус (1766—1834) У процесі становлення капіталістичного спосо­бу господарювання, пов’язаного з епохою почат­кового нагромадження капіталу, важливу роль відіграє позаекономічне приневолення та приси­лування. Подальший розвиток капіталізму, пов’я­заний з гонитвою за додатковою вартістю, засно­ваний на економічному присилуванні, проявом якого є відсутність у робітників гарантій зайнято­сті. Формування мотиваційного механізму майбу­тнього комуністичного суспільства пов’язане з позаекономічним примусом (трудовими повинно- стями) та альтруїзмом (зміною психології людей)    К. Маркс (1820—1895) Спонукальні мотиви господарської поведінки людини є предметом дослідження економічної науки. Найстійкішим стимулом до господарської діяльності є бажання отримати дохід від неї    А. Маршалл (1842—1924)

Водночас у сучасній економічній теорії виокремились два напрями дослідження проблем мотивації:

— змістовні теорії, що акцентують увагу на причинах, які спонукають суб’єкти господарювання до певної діяльності, та акцентують увагу на потребах й інтересах як визначальних чин­никах економічної мотивації;

— процесні теорії, автори яких досліджують механізм мо­тивації економічної поведінки з урахуванням сприйняття суб’єктами господарювання певної ситуації та очікування ними можливих наслідків від обраного варіанта господарської діяль­ності.

Діалектична єдність потреб, інтересів і стимулів породжує мотивацію як внутрішнє спонукання людини до конкретної дії (рис. 2.7). Таким чином, економічні потреби та економічні інте­реси лежать в основі стимулювання — економічного спонукан­ня суб’єктів господарювання до певних дій шляхом застосуван­ня економічних стимулів.

Стимул (від лат. stimules — збуджую, заохочую) — по­дразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії.

Стимули

Подразники,спонукання до дії Потреби         Інтереси Внутрішній збудник активності         Усвідомлення прагнення задовольнити певну потребу

Мотиви

Внутрішні спонукальні причини дій та вчинків

Рис. 2.7. Взаємозв’язок потреб, мотивів, стимулів та інтересів

Першоосновою господарської діяльності є потреби, які у свідомості людини перетворюються на інтерес і мотив спону­кальної цільової дії.

Мотив (від лат. тоиео — рухаю, штовхаю) — спонукальна причина дій і вчинків людини. Спонукання економічних суб’єк­тів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді за­доволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи таким чином логічний ланцюжок активної діяль­ності (рис. 2.8). Рис. 2.8. Потреби та інтереси як джерело активності економіч­них суб’єктів

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-еконо- мічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних по­треб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господар­ської поведінки визначається соціально-економічним середови­щем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття

Потреби. Економічні потреби. Структура економічних потреб. Еко­номічні блага. Споживчі та виробничі блага. Матеріальні та нематеріальні блага. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору. Економічні інтереси. Система економічних інтересів. Об’єкти економічних інтересів. Суб’єкти економічних інтересів. Взаємодія економічних інтересів. Ме­ханізм узгодження економічних інтересів. Корупція. Лобізм. Мотивація господарської діяльності.

Контрольні запитання і завдання

1.  Поясніть характер походження потреб. Які фактори впливають на їхній зміст?

2.  Що таке первинні потреби, яке значення вони мають у житті лю­дини?

3.  Які ще види потреб вам відомі?

4.  Сформулюйте сутність закону зростання потреб.

5.  Для чого потрібні знання про тенденції і перспективи розвитку по­треб та їхні структурні зміни?

6.  Що таке інтерес, як він виникає, на чому ґрунтується?

7.  Яка відмінність між економічною потребою та інтересом? Охарак­теризуйте суб’єктів і об’єкти економічних інтересів.

8.  На чому ґрунтуються суперечності економічних інтересів?

9.  Як узгоджуються економічні інтереси в суспільстві?

Охарактеризуйте погляди видатних вчених-економістів на пробле­му мотивації господарської діяльності. Розкрийте роль потреб та інтересів як джерела активності економіч­них суб’єктів.

Література

1.  Бунге Н.Х. Основания политической экономии // M. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання, 2005. — С. 497—499.

2.  Экономическая теория: Учеб. для студ. высших учебных заведений / Под ред. В.Д. Камаева. — М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 2004. — С. 24—26.

Єщенко   П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2005. — С. 30—40.

4.  Ковальчук С.С. Національній інтереси. — К.: ВПЦ «Київський уні­верситет», 2005. — 316 с.

5. Маслоу А.Г. Мотивация и личность. — СПб.: Евразия, 2003.

6.  Маршал А. Принципы политической экономии. — М.: Прогресс, 1983. — Т. 1.

7.  Мочерний C.B. Політекономія: Підручник. — К.: Вікар, 2005. — С. 42—48.

8.  Олсон М. Логіка колективної дії. Суспільні блага і теорія груп / Пер. з англ., післямова С. Слухая. — К.: Лібра, 2004.

9.  Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 75—92.

Політична економія: Навч. посіб. / За ред. Г.А. Огняна. — К.: МАУП, 2003. — С. 14—35. СмітА. Добробут націй. Дослідження про природу та причини доб­робуту націй: Пер. з англ. — К.: Port-Royal, 2001. — С. 277—279.

12.  Туев ВА. Человеческие потребности. — Иркутск: Изд-во ИГЭА, 1988.