§ 5. Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання

Обмеження прямого державного втручання в економіку трансформаційного типу означає не послаблення ролі держави в економічному житті, а докорінну зміну цієї ролі.

Головні напрями впливу держави на формування інсти­туційних та економічних умов формування ринкової еко­номіки.

1. Законодавче забезпечення трансформаційних перетворень.

2. Забезпечення інституційних змін у підприємництві.

3. Подолання автаркії та забезпечення відкритості економіки.

4. Адаптація соціальної політики до умов перехідної еконо­міки.

Відпрацювання господарського законодавства, яке встанов­лює «правила гри» у ринковій та перехідній економіці і є регу­лятором ринку:

—  законодавства про власність;

—  про підприємницьку діяльність;

—  антимонопольного законодавства;

—  податкового кодексу;

—  трудового законодавства;

—  законодавства про соціальний захист;

—  природоохоронного законодавства;

—   законодавства про регулювання зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Господарське законодавство перехідного періоду поклика­не забезпечити формування конкурентного середовища, спри­яючи:

—   виникненню нових підприємств, спрощенню їхньої реє­страції;

—  формуванню конкурентних ринків у процесі приватизації державних підприємств та вільного доступу іноземних підпри­ємців до національного ринку;

—  забороні монополістичних об’єднань, змов, заохоченню та захисту конкуренції.

Законодавство про власність покликане забезпечити рів­ність усіх форм власності та форм господарювання перед зако­ном, не надаючи переваг і пріоритетного розвитку державній формі.

Законодавство про підприємницьку діяльність має гаран­тувати повну економічну свободу вибору сфери господарської діяльності, планування, виробництва, реалізації товарів та по­слуг, ціноутворення, формування фінансових ресурсів, зовніш­ньоекономічних зв’язків тощо.

Антимонопольне законодавство має запобігати створен­ню нових монополій, унеможливлювати зговори, відкриті й таєм­ні угоди про розподіл ринків збуту, встановлення монопольних цін; регламентувати державне регулювання природних моно­полій тощо.

Податкове законодавство має виконувати не тільки фіс­кальну, а й регулюючу та стимулюючу функції.

Трудове законодавство покликане забезпечити проведен­ня ефективної політики зайнятості.

Законодавство про соціальний захист населення має сти­мулювати ділову активність усіх верств населення, соціально за­хищати його найвразливіші прошарки.

Природоохоронне законодавство через запровадження еко­номічних санкцій, жорстких заборонних та карних засобів для по­рушників природоохоронних законів має спонукати і стимулюва­ти дбайливе ставлення до охорони довкілля.

Законодавство у сфері зовнішньоекономічної діяльності в перехідний період покликане, з одного боку, захищати інтереси вітчизняного виробника на період адаптації його до роботи в умо­вах міжнародної конкуренції, з іншого — забезпечувати лібера­лізацію експортно-імпортних операцій з метою захисту інтересів споживача. Критерієм доцільності встановлення і зняття експор­тно-імпортних та валютних обмежень має стати ступінь захище­ності національних економічних інтересів з урахуванням супе­речливого характеру поточних і довгострокових цілей.

Економіка, що трансформується з адміністративно-команд­ної в ринкову, характеризується для значної частки країн ригі­дністю, віртуальністю та бартеризацією. Рис. 4.5. Основні напрями забезпечення інституційних змін у перехідній економіці

Ригідність (від лат. гідійив — твердий, заціпенілий) озна­чає закляклість, зашкарублість, негнучкість. Риси ригідної еко­номіки:

—  відсталість технологічної структури цивільного сектору;

—  надзвичайно затратна структура соціальних гарантій, що створює бар’єри виходу з ринків для неефективних підприємств;

—  висока затратність виробництва товарів та послуг;

—  вплив ендогенних (внутрішніх) чинників на рівень при­бутковості та збитковості значно слабший, ніж вплив екзоген­них (зовнішніх) факторів (інфляція, обмінний курс);

—  бартеризація обмінних процесів.

Бартер у класичній та ригідній економічних системах має принципові відмінності (рис. 4.6, 4.7). Рис. 4.6. Особливості бартеру в класичній економіці

Рис. 4.7. Особливості бартеру в ригідній економіці

Слід зазначити, що трансформаційні процеси в постсоціа- лістичних країнах супроводжуються віртуалізацією, котра та­кож набуває особливих форм свого прояву. Саме тому варто у найзагальнішому плані розглянути зміст процесу віртуалізації як такого, який властивий світовій економіці в цілому, а потім виявити його особливості в постсоціалістичних трансформацій­них економічних системах.

Термін «віртуальний» походить від латинського иігіиаііз, що дослівно перекладається як «сильний», «здібний», ав сучасній інтер­претації як можливий, той що може або має проявитися. Іншими словами, термін «віртуальний» означає непроявлений, але такий, що може проявитися. Поняття «віртуальна економі­ка» вживають для такої ситуації в економіці, коли принципи інде­термінізму в певних сегментах ринку починають превалюва­ти над принципами детермінізму, тобто коли має місце спотво­рення причинно-наслідкових зв’язків між економічними яви­щами і процесами. Такими сегментами, де найсильніше проявля­ються принципи індетермінізму, є фондовий та валютний ринки.

Форми прояву світової віртуалізації сучасної економіки:

—  втрата зв’язку фінансового сектору з реальним сектором економіки;

—  курси акцій перестають залежати від фінансового стано­вища їхніх емітентів, а також від економічної і політичної си­туації в країні;

—  курс валюти втрачає залежність від обсягів виробництва, збалансованості бюджету і навіть від співвідношення попиту й пропозиції на валюту;

—  посилення значимості похідних від акцій та облігацій цінних паперів — фінансових ф’ючерсів, опціонів, варрантів та ін.;

—  поширення віртуальних фінансових інструментів на фінан­совому ринку (взаємозаліки, казначейські зобов’язання і т. ін.).

Віртуалізація в інверсійних економіках, що здійснюють рух до ринку від соціалізму, має свої особливі форми прояву.

Риси віртуальної економіки інверсійного типу:

—   спотворене уявлення про обсяги національного вироб­ництва через наявність субсидій, запланованих бюджетних до­ходів та витрат, держзамовлень та державних закупівель;

—  невиплата заробітної плати й матеріальних винагород;

—   надмірна бартеризація (40 % обсягу реалізованої про­дукції) економічних відносин, що призводить до функціонуван­ня немонетарної економіки;

—  превалювання фінансових інвестицій над підприємниць­кими;

—  надходження переважної більшості прибутку від спеку­лятивних видів діяльності або завдяки контролю за правами монополій і лише незначної частки прибутку від інвестування.

Підсумовуючи слід зазначити, що трансформаційні процеси в розвитку економічних систем характеризуються суперечливі­стю, нестійкістю, невизначеністю та наявністю перехідних, ча­сто спотворених, економічних форм.

Ці особливості перехідних систем зумовлюють як складнощі теоретичного осмислення їх, так і труднощі в управлінні насам­перед ініційованими трансформаційними процесами.

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні терміни і поняття

Перехідна економіка. Суперечності перехідної економіки. Риси коман­дно-адміністративного соціалізму. Суперечності командно-адміністратив- ного соціалізму. Концепції трансформації адміністративно-командної еко­номіки в ринкову. Роздержавлення. Приватизація. Демонополізація. Лібе­ралізація. Макроекономічна стабілізація. Інституційні зміни в економіці. Ригідність економіки. Віртуальна економіка. Бартер та його особливості у класичній та ригідній економіках.

Контрольні запитання і завдання

1.  Назвіть закономірності переходу від однієї економічної системи до іншої та дайте стислу характеристику їх.

2.  Назвіть перехідні економічні системи в цивілізаційному аспекті та розкрийте форми виявлення закономірностей переходу від однієї системи до іншої на прикладі кожної з перехідних форм.

3.  Назвіть формаційні перехідні економічні системи та розкрийте фор­ми прояву закономірностей переходу від однієї економічної системи до іншої.

4.  Які причини та умови виникнення командно-адміністративної си­стеми?

Які ви знаєте теоретичні моделі соціалізму? Дайте коротку харак­теристику їх.

6.  Охарактеризуйте реалізовані на практиці моделі соціалізму.

Адміністративний соціалізм — помилка історії чи закономірний результат історичного розвитку? Аргументуйте свою позицію. Чи існувала альтернатива адміністративному соціалізму? Аргумен­туйте свою позицію. Чому виникла і в чому виявилася криза адміністративно-команд­ної системи.

10. Назвіть особливості переходу від адміністративно-командної систе­ми до ринкової.

11. Дайте порівняльну характеристику «еволюційного переходу» від адміністративно-командної системи до ринкової економіки та «шокової терапії». Яка з форм переходу краща? Чому? Аргументуйте.

12. Проаналізуйте здобутки та соціальній економічні втрати, пов’язані з переходом до ринку України. Чи можна було зменшити «плату» за еко­номічні перетворення?

13. Назвіть головні інституційні зміни трансформаційної економіки України, що нині відбуваються й уже відбулися.

14. Що таке ригідна економіка? Назвіть її риси. Який альтернативний шлях розвитку можливий для держав з ригідною економікою?

Література

Лукінов 1.1. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / HAH України. Ін-т економіки. — К., 1997. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / Відп. ред. Г.Н. Климко. — 5-те вид. — К.: Знання-Прес, 2004. — Розд. 28, 29. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібановатаін.; За ред. В.М. Гейця. — К.: Вищашк., 2003. — Розд. 1, 2,3,4. Перехідна українська економіка: стан і перспективи. — К.: Акаде­мія, 1996. Переходная економика: методология, теория, политика: Сб. науч. трудов. — Днепропетровск: Наука и образование, 2003. — Разд. 1. Сакс Д., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду. — К.: Ос­нови, 1996. Чу хно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх зна­чення для України. — К.: ЛОГОС, 2003. — Розд. 3. Экономика переходного периода: Учеб. пособие / Под ред. В.В. Ра- даева, A.B. Бузгалина. — М.: Изд-во МГУ, 1995.