§ 2. Функції грошей та їхня еволюція

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п’ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей (рис. 6.4).

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Рис. 6.4. Функції грошей

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.

Гроші як міра вартості широко використовуються як рахун­кові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтво­рення, без чого не можлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни.

Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повно­цінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

У кожній країні грошова одиниця має власну назву — до­лар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кіль­кістю золота, а в національних грошових одиницях.

З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ був по­вністю припинений обіг золотих грошей і їх конвертація на па­перові гроші. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації золотого вмісту грошових одиниць, тобто масштабу цін.

У функції засобу обігу — гроші виконують роль посеред­ника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Процес товарного обміну з участю грошей виражається фор­мулою Т — Г—Т. Функція грошей засіб обігу завжди поєднуєть­ся з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зу­мовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального ви­значення тільки в результаті обміну товару на гроші.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і па­перових грошей.

Спочатку металеві гроші використовувалися у формі простих зливків, дроту чи шматків металу. Це було не зовсім зручно. З розвитком торгівлі виникла потреба таврування зливків більш відомою й авторитетною особою, а потім, поступово ця функція перейшла до держави. За встановленою формою держави стали виготовляти монети.

Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Монета виявилась найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, що функціонують в обігу з власною субстан­ціональною вартістю. Вона обслуговувала економічні відноси­ни людей протягом кількох тисячоліть. У процесі тривалого обігу монети стираються, ваговий вміст золота в монеті змен­шується, і вона стає ніби неповноцінною. Проте такі монети, реальна вартість яких відмінна від номінальної, продовжують успішно функціонувати як засіб обігу. Це свідчить про те, що у процесі обігу гроші набувають особливої мінової вартості, яка може існувати відокремлено від реальної внутрішньої вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені. Крім того, функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, як тимчасовий посеред­ник, що робить їх індиферентними до своєї вартісної форми. Все це створило умови для заміщення у сфері обігу повноцінних (зо­лотих) грошей неповноцінними «грошима-знаками», наприклад, паперовими.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники пов­ноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною вла­дою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але ма­ють купівельну спроможність.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні гро­шима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, і погашенні боргу, так і поза ним при погашенні різноманітних зобов’язань (заробітна плата, сплата по­датків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які ви­ходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагрома­джуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній «плоті».

Ця функція пов’язана зі здатністю золотих чи срібних гро­шей бути засобом збереження вартості, представником абстракт­ної форми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золо­та). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і ха­рактеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості й ліквідність при­таманні лише більшою або меншою мірою.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні гро­шима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій фун­кції гроші виступають у трьох значеннях:

—     як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовніш­ньоторговельним та платіжним балансами країни);

—     як загальний купівельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енергоресурси з негайною готівковою оплатою);

як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу без зустрічного пе­реміщення товарного еквівалента чи погашення боргу (надання позик, сплата контрибуцій, передача золота на збереження тощо).

Сучасна західна економічна наука неоднозначно встановлює кількість виконуваних грошима функцій, але більшість учених вважають, що гроші сьогодні виконують три основні функції: засобу обігу, міри вартості, засобу нагромадження. Функція гро­шей як засобу платежу не виділяється окремо, оскільки вона по­єднується з функцією засобу обігу, а світові гроші виконують ті ж самі функції, що й гроші в національному ринковому госпо­дарстві.

Еволюція функцій грошей. Важливим аспектом пізнання функцій грошей є принцип їх еволюції. Гроші не можна розгля­дати як щось незмінне. Під впливом розвитку ринкових відно­син деякі функції ускладнюються, змінюються або відмирають, а замість них приходять нові, більш адекватні умовам, що скла­лися. Тому на кожному етапі розвитку товарно-грошових відно­син формується певна сукупність функцій грошей та механізм їхньої взаємодії.

Еволюція функції міри вартості. Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило виконува­ти функцію міри вартості. Однак це не означає, що функція су­часних грошей як міри вартості повністю вичерпана. Вона фор­мується на іншій основі. Слід враховувати, що в процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості обмінюваних товарів, як у тому, щоб з’ясувати, у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зіставлення вартості обмінюваних товарів. Це можуть здійснювати і гроші, що не мають власної вартості. Кінцева мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Переставши бути представником монетарного (золотого) товару, паперово-грошо- ва одиниця уособлює представницьку вартість загальної маси товарів та послуг, що перебувають в обігу і обслуговуються відпо­відною сумою грошей. Тобто вартісною основою сучасних гро­шей є вартість сукупної товарної маси, яку вони представляють в обміні. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові оди­ниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо.

Еволюція функції грошей утворення скарбів. Оскільки зо­лоті гроші замінені паперово-кредитними, то збереження їх не може утворювати скарб. Але паперові та кредитні гроші набу­вають якісно нової функціональної форми — стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. Маючи представ­ницьку вартість, гроші є ліквіднішими порівняно з іншими ак­тивами. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби суспільного відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо), а також потреби населення у при­дбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, потре­би у відпочинку та ін.

Еволюція функції грошей як засобу платежу. У процесі розвитку товарно-грошових відносин функції грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпошире­нішими і найрозвинутішими грошовими формами. Розвиток кре­дитних грошей і кредитних відносин має суттєвий вплив на всі сторони сучасного економічного і суспільного життя, що пере­конливо свідчить про переростання товарно-грошової форми господарства у товарно-кредитну, яка відповідає вищому сту­пеню розвитку суспільного виробництва. 161

Еволюція світових грошей. У сучасних умовах золото без­посередньо не використовується як світові гроші. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і колективні міжнародні грошові оди­ниці (євро), які забезпечили довіру до своїх валют як стабіль­них носіїв вартості не тільки на внутрішньому, а й на міжнарод­них ринках. Однак золото виконує функцію централізованого резерву країни, зосередженого в центральних банках, і може ви­користовуватися у міжнародних розрахунках опосередковано шляхом попереднього продажу на світових ринках золота й по­дальшого його обміну на національні валюти інших країн.

6 Базилевич В. Д. Рис. 6.5. Еволюція форм грошей

Еволюція форм грошей відбувається в напрямі руху від пов­ноцінних грошей (товарних, металевих з дорогоцінних металів), що мали власну реальну вартість, до неповноцінних і дематеріа­лізованих грошей (білонні монети, банкноти, депозитні, елект­ронні), які набувають вартості опосередковано, виключно через сферу обігу.

Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває й дотепер, породжуючи нові форми і якісні особливості їхнього прояву.