7.1. Інформаційні технології і регіоналістика

Потужний розвиток інформаційних технологій в останній чверті ХХ століття примусив наукову спільноту подивитись зовсім з інших позицій на регіональну проблематику. Цей новий погляд став більш зацікавленим і прагматичним передусім завдяки розвитку геоінформатики – творчого симбіозу географії, інформатики, геодезії та сучасних дистанційних методів з використанням супутникової інформації. Найголовніша перевага геоінформатики перед іншими напрямками інформаційних технологій – структурізація географічного простору з можливостями його майже безмежного масштабування, а, отже, можливість “занурювання” в територію конкретного регіону, міста, кварталу, будинку, окремої оселі, а, при бажанні, вивід на екран виразу обличчя мешканця цієї оселі. Отже, великий масштаб охоплення просторових об’єктів, «накладання» тематичних шарів один на одний дає змогу практичного використання не лише географічних даних, а і застосування прикладних методів їхньої обробки. Це має дуже велике значення в умовах ринкової економіки, за яких головні «події» відбуваються у сфері малого і середнього бізнесу, саме на рівні міста, кварталу, вулиці. Тобто, тих рівнях, де щодня, щогодини перехрещуються майнові, споживацькі, комерційні інтереси кожного з нас.

ГІС - це інформаційна система, тобто система опрацювання даних, що має засоби накопичення, збереження, відновлення, пошуку і подання даних. Ця інформаційна система належить до категорії автоматизованих інформаційних систем, що використовують ЕОМ (електронно обчислювальна машина) на всіх етапах опрацювання інформації. ЕОМ є неодмінним атрибутом і основою геоінформаційної технології; також спроможна опрацьовувати просторову (просторово-розподілену, просторово-координовану) інформацію.

Відмінною рисою ГIС є наявність у їхньому складі специфічних методів аналізу просторових даних, що в сукупності з засобами запровадження, збереження, маніпулювання й подання просторово-координованої інформації і складають основу технології географічних інформаційних систем, або ГІС технологій. Саме наявність сукупності спроможних генерувати нове знання специфічних методів аналізу з використанням як просторових, так і непросторових атрибутів і визначає головну відмінність ГІС технології від технологій, наприклад, автоматизованого картографування або систем автоматизованого проектування. Отже, головною перевагою ГІС є подання геоінформації в новій якості з умовою приросту знань про досліджувані просторові системи, що передбачає спроможність виконувати трансформацію, аналіз, моделювання просторових даних, не характерні для інших інформаційних систем.

З суто географічних позицій ГІС переробляють географічні потоки, що формуються в межах географічної оболонки і являють собою інформаційне відображення системи об'єктів географічного вивчення. Аналізуючи ці визначення можна дiйти висновку, що переваги географічно прив'язаної інформації вже були відмічені раніше і карта, взагалі є джерелом “нового знання”, яке дає “третій вимір” у сприйнятті цієї інформації.

Відтак, ті “відкриття”, які сьогодні робляться представниками технічного крила геоінформатики в класичній регіоналістиці давно відомі [1,3,6,7,13,14,15]. Зокрема, намагання здійснення просторового аналізу, що робляться в виданих керівництвах є традиційним об’єктом наукового інтересу регіоналістики [5,9,16].