Географічні ресурси

мережі Інтернет в Україні (перелік установ та їх інтернет-адреси)

За станом на сьогоднішній день на кафедрі розміщення продуктивних сил і технологій виробництва КЕІ КНЕУ векторизовано в середовищі “Word” всі області України; по кожній з них є електронна пошуково-довідкова система «Міста України», розроблена з використанням довідника «Города України» (Ковтун, Степаненко,1990 р.).

На кожну область є політико-адміністративна, фізична і економічна карта, які можна включити гіперпосилом з головної карти України (мал.7.8).

Наступним рівнем “заглиблення” є загальна текстова інформація про область, разом з загальними картами (мал.7.9.).

Подальше натискання на надпис Дніпропетровська область підключає довідково-пошукову систему “Міста України” (мал.7.10.).

При подальшому натискуванні на пунсон будь-якого міста на екрані виникає відповідна інформація (мал.7.11.).

Далі, при натискуванні на перший кружок (мал.7.9.) на екрані з’являється адміністративна карта області (мал.7.12.); на другий – фізична; на третій – економічна:

При подальшому натискуванні курсором на територію будь-якого адміністративного району на екрані виникає карта району (мал.7.13.).

Подальше “заглиблення” залежить від інформації, яка є по тих, або інших адміністративних районах. За основу такої інформації взято статті по окремих адміністративних районах, що містяться в “Географічній енциклопедії України”. Крім того, загальновідомим є факт, що по окремих регіонах силами місцевих колективів географів здійснюються дослідження краєзнавчого характеру, які можуть значно поглибити уявлення про регіони - їхні ресурси і господарство, населення та інфраструктуру. На сьогодні в КЕІ КНЕУ завершено векторізацію карти “Кривий Ріг” в масштабі 1:30000 (мал. 7.14). З цієї карти за допомогою гіперпосилів можливий доступ до більш детальної інформації за допомогою вбудованого в “Word” модулю “MapInfo”. Таким чином, при необхідності використати карту 1:5000 з окремими будинками досить подвійним натискування миші по зображенню підключити цей модуль⁵⁵.

Визначним є те, що пропонований засіб накопичення і роботи з графічною і текстовою інформацію з найбільшою ефективністю економить системні ресурси ПЕОМ, оскільки в ньому використані векторні формати. Так, загальна карта України займає всього 101 кб, карта Дніпропетровської області - 430 кб, карта Апостолівського району - 51,5 кб. Крім того, як ці карти, так і будь який “вордівський” документ може бути без проблем перетворений в інтернетівський формат html. Крім того, ця інформація може бути без зайвого клопоту використана і в професійних ГІС, що доведено при розробці Національного атласу України. Тобто, на якомусь етапі “заглиблення” у інформацію можливе підключення професійних ГІС для більш детального вивчення території міст, вирішення муніципальних, транспортних проблем, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Отже, головна суть Інтернет-проекту полягає в тому, щоб завдяки обміну по електронній пошті текстовими, або графічними матеріалами регіонального спрямування в уніфікованих, зручних для користування і “економних” форматах здійснити їхнє поєднання в єдиному середовищі, що стане початком формування єдиної відкритої регіональної географічної бази даних. При цьому сумніви щодо захисту цієї інформації вважаються нам безпідставними, оскільки використання цієї бази для подальшого аналізу є прерогативою фахівців із спеціальною підготовкою, тобто географів. Але наочні переваги здійснення пропонованого проекту сумніву не підлягають:

• створення, існування і подальше використання єдиної відкритої регіональної географічної бази даних не лише приверне увагу до регіоналістики а також проблем розміщення господарства та маркетингу з боку ділових кіл, а й поставить запитання підготовки висококваліфікованих фахівців з просторового аналізу;

• за допомогою такої бази даних буде здійснюватись опосереднена реклама географії, географічних знань та географічної культури, тим більше, враховуючи, що значна частина друкованої (поліграфічної) продукції регіонального спрямування лежить без діла;

• нарешті, можливими стануть коректна постановка і подальше вирішення регіональних проблем різних рівнів, і, найголовніше – великомасштабного рівня, тобто – міста, його функціональної зони, кварталу, вулиці. Це дасть спеціалістам з регіоналістики відчутні переваги порівняно з іншими фахівцями у роботі з представниками малого і середнього бізнесу;

• фахівці з регіоналістики, географи, викладачі, науковці, пересічні користувачі отримають апаратно і програмно простий і надійний інструмент накопичення, перетворення і аналізу просторової інформації.

Географія – дуже давня наука, яка протягом свого розвитку набула і поступово розгубила головні ознаки фундаментальності. Насправді фундаментальність передбачає конструктивізм, якому передує прискіпливість у вивченні об’єктів. Прискіпливість, яку мали Семенов-Тянь-Шанський і Ломоносов, Рудницький і Мукомель і ту, яку географія поступово втратила завдяки переходу на мілкий і середній масштаб дослідження. Зараз у більшості географів неухильно втрачаються навички експедиційних досліджень, під час яких збирається оригінальний і нічим незамінний матеріал. Той матеріал, без якого не зможе працювати жодна найсучасніша ГІС, той матеріал, який треба по краплині збирати “в полі” за допомогою вимірів і опитувань, анкетування і звичайних бесід. Натомість, специфіка географічного простору в умовах ринкової економіки поступово повертає нас до старих традицій проведення польових економіко-географічних досліджень. Це пов’язано передусім з тим, що незважаючи на космічне зондування і фотограмметрію, що застосовується в ГІС, отримані векторні об’єкти треба “насичувати” конкретною інформацією.

В умовах постіндустріального суспільства недостатньо знати “положение мест, течение рек, расстояние градов, величину, изобилие и соседство разных земель, нравы, обыкновения и правительства разных народов”. Умови ринкової економіки скидають завісу “фундаментальності” з будь-якої науки, якщо вона не має прикладного крила і не в змозі вирішувати задачі, на виході яких повинен бути чистий прибуток. Відстань і площа – це ті категорії регіоналістики, які в межах вулиці або кварталу знаходять конкретне втілення в розмірі загального прибутку і на які в нових ринкових умовах треба поглянути більш уважно.

Регіоналістика – це та життєдайна гілка географічної науки, яка в змозі в найближчий час повернути їй ознаки фундаментальності – детальність, універсальність, всеохопність, практичну значущість і конструктивізм. Це та гілка, в якій можливо і треба поєднати прискіпливість великомасштабних досліджень та сучасні методи опрацювання отриманих даних. Першим кроком до відродження практичної спрямованості географічної науки може стати створення єдиної відкритої регіональної географічної бази даних в межах розглянутого Інтернет-проекту.