2.7. Питання для обговорення

1. Що стало передумовою розвитку загальної теорії розміщення господарства?

2. Стислий історичний огляд розвитку теорії розміщення.

3. В чому полягає “ідеальність” тюненівської моделі розміщення сільського господарства в “ізольованій державі”?

4. Які з положень веберівської теорії штандорту можуть бути застосовані при вивченні сучасної промисловості?

5. Для яких випадків організації людської діяльності у просторі розроблені кристалерівські моделі центральних місць? Навести сучасні приклади.

6. Пояснити, чи дає можливість теорія дифузії нововведень Т.Хегерстранда прогнозувати розповсюдження економічних, соціо-культурних та суспільних явищ в географічному просторі?

7. Назвати спільні риси, що поєднують класичні роботи з теорії розміщення.

8. Пояснити, чи існує єдина послідовність освоєння географічного простору в процесі господарської діяльності людини?

9. Пояснити головні закономірності загальної теорії розміщення.

10. Пояснити “спадкоємність” головних закономірностей теорії розміщення.

2.8. тестові завдання

1. Географічний простір з часом:

а) ущільнюється;

б) залишається без змін;

в) ущільнюється осередково;

г) всі відповіді вірні.

2. Ціна на землю у великих містах підвищується залежно від:

а) родючості землі;

б) положення по відношенню до торгових центрів;

в) економіко-географічного положення;

г) всі відповіді вірні.

3. Географічний детермінізм – науковий напрямок, який доводить залежність від природних умов:

а) спеціалізації господарства;

б) менталітету, поведінки і темпераменту людини;

в) економічної і політичної системи держави;

г) всі відповіді вірні.

4. В умовах ринкової економіки географічний простір детермінується згідно з:

а) природними умовами і ресурсами;

б) прибутком, який можна отримати від його використання;

в) співвідношенням “центру” і “периферії”;

г) всі відповіді вірні.

5. Які найголовніші категорії, що ними оперує загальна теорія розміщення:

а) довжина і ширина;

б) висота і стиглість;

в) відстань і площа;

г) всі відповіді вірні.

6. Свідченням підсвідомої оптимізації географічного простору є:

а) створення людиною переважно симетричних форм господарських об’єктів;

б) підсвідомий вибір найкоротшого пішохідного маршруту;

в) прагнення «світових» міст обійняти форму кола;

г) всі відповіді вірні.

7. Доступність – це:

а) “вбудований” атрибут географічного простору;

б) можливість “найдешевше” дістатись до певного місцеположення або об’єкту;

в) атрибут, який набувається географічним простором в ході господарського освоєння;

г) всі відповіді вірні.

8. Ієрархічність – це:

а) “вбудований” атрибут географічного простору;

б) просторова підпорядкованість місцеположень або об’єктів;

в) атрибут, який набувається географічним простором в ході господарського освоєння;

г) всі відповіді вірні.

9. Осередковість – це:

а) “вбудований” атрибут географічного простору;

б) зосередження господарської діяльності в найбільш пристосованих для цього “точках” на земній поверхні;

в) атрибут, який набувається географічним простором в ході господарського освоєння;

г) всі відповіді вірні.

10. “Лінії руху – мережі – осередки – ієрархія – поверхні” – це:

а) довільний набір слів;

б) закономірний набір слів;

в) послідовність господарського освоєння земної поверхні:

г) всі відповіді не вірні.