8.1. Регіональні системи ринкових відносин
Просторовому аналізу організації національного господарства в нинішній час приділяється все більше уваги. Це відбувається тому, що від масштабних досліджень закономірностей і особливостей розміщення продуктивних сил і розвитку процесів відтворення в межах окремих територій залежить не тільки функціонування і прогресивний розвиток самих територій, але й формування передумов макроекономічної стабілізації. Однак, як правило, такі дослідження обмежуються лише теоретичними оглядами і загальними висновками. Рідко хто з дослідників намагається розробити (і майже ніколи - застосувати) практичні прикладні розробки по раціональному розміщенню продуктивних сил.
Однак, поряд з об'єктивними причинами, що спонукали появу настільки незначної частини прикладних робіт даного напрямку, існує і маса суб'єктивних. На наш погляд, однією з головних причин відсутності практичних розробок в системі розміщення продуктивних сил, і, як наслідок, втрата авторитету, фінансової, наукової і методологічної підтримки, є відрив досліджень в "середовищі розміщення" від "економічного середовища". Мається на увазі те, що дуже часто при аналізі особливостей територіальної організації виробництва (сільського господарства, невиробничої сфери і т.п.) ігнорується чисто економічний аспект взаємодії суб'єктів господарської діяльності на обмеженій території.
Численна група вчених, що досліджує історію економічних наук, в тому числі і теорії розміщення, приходять до невтішного висновку, що дана галузь економічних знань в нинішньому і майбутньому часі не прийде до якихось значних, фундаментальних винаходів саме внаслідок її відірваності (як в методологічному так і в предметному аспекті) від економічної теорії56. Тому зближення позицій регіональної економіки і теорії розміщення є, на наш погляд, важливою метою в сучасних дослідженнях.
З іншого боку, вітчизняна регіональна економіка, як і всі наукові дисципліни, довгий час знаходилась (і ще знаходиться!) під впливом ретроградних, ортодоксальних, заідеологізованих поглядів, що наклало відбиток на формування методів та інструментарію досліджень, визначення кінцевої мети і на всю систему вивчення територіальних економічних процесів. Актуальною сьогодні є проблема формування нової теоретичної основи регіонального аналізу на основі вивчення економічних систем в межах окремих регіонів.
Для сучасної зарубіжної регіональної економіки характерним є те, що в своїх дослідженнях вона використовує весь методологічний апарат “економікс”, який в значній мірі успадкував принципи політичної економії, однак надто відмінний від її найбільш ортодоксальних напрямків. В предметному плані регіональна економіка не є вже лише наукова дисципліна, що розвивається по принципу "залишкової необхідності", що диктується фундаментальною економічною наукою. Навпаки, на думку більшості вчених настав момент, коли регіональні економічні дослідження цілком можуть претендувати на виділення в окрему науку, зі специфічним предметом дослідження, методологічним апаратом, законами і категоріями. Спробуємо сформувати деякі з положень, що визначають економічне спрямування просторового аналізу.
Основною проблемою досліджень регіональної економіки, на наш погляд є взаємодія господарюючих суб'єктів на обмеженій території. При цьому більшість вчених не зважають на інші чинники, що виявляють інколи визначальний вплив на економічні процеси. Тобто, використовуючи настільки улюблений багатьма термін “економікс”, розглядаючи регіональні ринкові процеси робиться посил: “за інших рівних умов”, що звужує область вивчення і, як наслідок, обмежує придатність зроблених висновків.
Взаємодія будь-яких економічних суб'єктів відбувається на ринку. В економічній теорії існує два принципово значущих визначення цього поняття. Перше вказує на ринок, як на механізм взаємодії суб'єктів, що має свої закони, чинники, принципи і т. д. Друге визначає ринок як власне місце зустрічі господарюючих суб'єктів. При цьому в обох випадках є розподіл на агрегований (макро -) рівень і персоніфікований (мікро -) рівень. Однак, мало хто береться визначити місце регіонального ринку в даній системі розгляду.
На наш погляд, регіональний ринок має свої особливі риси, принципи і закономірності формування і функціонування, які в більшості випадків надто відмінні від тих, що властиві ринкам, як об'єктам вивчення макро - і мікроекономіки.
Регіональний ринок - це система стійких взаємовідносин між економічними суб'єктами і (або) їхніми об'єднаннями, економічні інтереси яких можуть бути реалізовані тільки (виключно) на даній території. При цьому не варто шукати в цьому визначенні монополізаційних тенденцій, підриву існуючих поглядів на теорію територіального поділу праці (що, до речі, на нашу думу, не може мати ранг закону). Таке тлумачення ґрунтується на наступному:
1. Регіон - певна територія з притаманними їй специфічними природно-кліматичними, економіко-географічними, демографічними, історичними, етнічними, соціально-побутовими і іншими особливостями. При цьому далеко не завжди об'єктивно кордони регіону співпадають з кордонами офіційних територіальних утворень, а інколи взагалі є розмитими, “примарними”57 .
2. Економічний уклад в регіоні залежить не тільки від макроекономічного устрою, законодавчої і нормативної бази, науково-обгрунтованого розміщення виробництва, але визначається тими чинниками і закономірностями, що і роблять будь-який регіон винятковим (хоча б в чисто географічному плані).
3. Винятковість господарського сектора регіону визначається пануючими тут техніко-економічними умовами, технологічними ланцюжками, особливостями промислового і навіть політичного лобіювання, соціальною атмосферою, та всього того, що дає підстави виділяти регіональні цикли відтворювання58.
4. Суб'єктами регіональних економічних відношень є ті фізичні і юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти даного регіону, чії економічні, а також соціальні, політичні, кримінальні, культурно-етнічні (що, мабуть, не потребує будь-яких доказів, враховуючи ступінь взаємозв'язку всіх сфер життя суспільства в нинішній час) інтереси можуть бути реалізовані виключно, або частково в межах даної території.
5. Для більшості регіональних господарюючих суб'єктів, а особливо домашніх господарств, одноособових володінь і малих фірм взаємодія на місцевому ринку по суті є єдиною можливою або вигідною формою здійснення всієї сукупності економічних і інших взаємодій, реалізації інтересів. Йдеться передусім про високолокалізовані економічні відносини, які не мають просторової множинності, що не суперечить основним принципам ринкової економіки (наприклад, свободи вибору і т.п.)
Саме останнє зауваження підводить нас до визначення регіональної економіки як сфери взаємодії господарюючих суб'єктів, певним чином прив'язаних до даної території. Причому ланцюжком, що зв'язує просторовий аспект економічних взаємодій і економічну теорію в цілому, є поняття обмеженості. Власне на рівні окремих територій (в теорії - ринків), проблеми обмеженості ресурсів і продуктів відстежуються настільки яскраво, що дають підставу вважати їх визначальними для формування поведінки учасників економічних відносин і особливостей функціонування ринку в цілому.
На регіональному рівні слід виділити декілька аспектів обмеженості. Передусім, йдеться про власне просторову, територіальну, площинну обмеженість, яка відбивається на обранні місцевих мінерально-сировинних, водних, лісових, земельних і інших природних ресурсів. Основний вплив означений аспект має на підприємства гірничо-видобувної промисловості, сільське господарство, матеріало - і водомісткі виробництва. Не менш важливим також є і так зване ринкове оточення регіону (в економічній географії - економіко-географічне положення), що визначає, хоча і в значній мірі суб'єктивно, специфіку міжрегіональних економічних відносин, участь регіону в міждержавній торгівлі і т.п.
Структурна обмеженість визначається передусім особливостями територіальної організації виробництва на даній території, специфікою процесів відтворення на підприємствах, що є “центрами тяжіння” (“містами з великим агломераційним ефектом“ за А.Вебером) для економіки регіону, внутришньорегіональним балансом виробництва і споживання, специфікою формування регіонального бюджету і розподілу централізованих засобів. “Сферою впливу” даного аспекту є визначення спеціалізації виробництва в регіоні (причому не тільки того, що формується, але і вже діючого), формування територіальної структури як виробництва, так і споживання. Багато в чому саме структурна обмеженість впливає на процеси приватизації і роздержавлення, становлення різноманітних форм власності в регіоні, конкурентні відносини і демонополізацію.
Слід відмітити, що ринкові відносини в межах регіонів належать до числа найбільш динамічних і в той же час слабко регульованих процесів. Проникнення товарно-грошових відносин в усі сфери діяльності посилює необхідність в механізмі, при якому можна було б впливати на найважливіші зв'язки і залежності, що виникають на регіональному ринку і передусім споживчому. Вивчення проблем регіональної економіки і регіональних ринків вимагає передусім перегляду змістовного значення визначення регіону.
Раніше поняття "регіон" в економічному сенсі ототожнювалося з територією, що є невід'ємною частиною народногосподарського комплексу всієї держави. При цьому фактично повністю ігнорувалися специфічні відносини між суб'єктами господарювання всередині самого регіону. Тому, при розгляді проблем ринкової економіки надзвичайно важливо розрізняти ринкові відношення як форму прояву економічних зв'язків і залежностей і регіональний ринок як форму територіальної організації сфери обміну.
За своєю економічною природою регіональний ринок - це сукупність високо локалізованих соціально-економічних процесів і відносин в сфері обміну, яка формується під впливом особливостей попиту і пропозиції кожного територіально-адміністративного утворення і з урахуванням адекватних засобів регулювання кон'юнктури ринку і процесів прийняття комерційних рішень. Регіональний ринок товарів і послуг є "барометром" життєздатності системи, який дозволяє виявити періодичні і хронічні недуги, що порушують зв'язки і взаємозалежності, та забезпечують умови життєдіяльності населення. При цьому ринок є не тільки сферою пересічення інтересів споживачів і виробників, але і дає оцінку кінцевим результатам розвитку і функціонування всього регіонального процесу відтворення.
Регіональні ринки протягом десятиріч розвивалися, відповідно до хронічного товарного дефіциту, що приводило до ігнорування інтересів споживачів; була відстуня надійна система вивчення попиту і кон'юнктури ринку; перевага в ринкових відносинах віддавалася кількісним, а не якісним характеристикам товарних фондів. Крім того, головуюча роль виробника обмежувала роль ринкових відносин, перетворюючи їх на другорядну область діяльності. Завдяки цьому утворився розрив між розвитком обміну і всіма іншими фазами відтворення.
Адміністративно-командна система породила специфічні форми монополізму. В сфері обігу він виявляється через диктат постачальника, груповий егоїзм, спекуляцію на штучному дефіциті, неприйняття будь-якого технічного і соціального прогресу, ініціативи і прояву підприємницьких здібностей. При монополії виробника по найважливішим видам товарів сила впливу загальнодержавного ринку на стан регіональних ринкових відносин дуже велика. Великі підприємства диктують умови і форми ринкових відносин. Вузька їхня спеціалізація поширює ареал реалізації продукції і жорстоко прив'язує споживачів до виробників.
Розвинений регіональний ринок може ефективно функціонувати передусім за наявності промислового і сільськогосподарського виробництва і сфери побутового обслуговування з обсягом товарної продукції і послуг, достатнім для участі в формуванні внутрішньорайонних і міжрайонних балансів товарів споживання і послуг. Це, звичайно, не означає, що промисловість і сільське господарство регіону повністю забезпечують свої потреби товарами певного асортименту, але їхня частка в формуванні ринку повинна бути вагомою. При цьому перевага товарам місцевого виробництва повинна віддаватися не з "почуття місцевого патріотизму", а з економічної доцільності. В той же час при розгляді проблем становлення ринкових відносин в регіоні було б помилково приділяти увагу розвитку лише ринків товарів і послуг. В орбіту ринкових відносин вже давно включилися нерухомість і капітал, що значно ускладнює процес формування регіональної економіки в цілому і взаємодію господарюючих суб'єктів.
Разом з тим слід мати на увазі, що в кожному регіоні умови функціонування ринку складаються по-різному. До числа чинників, що визначають специфічність регіональних відтворювальних процесів входять ресурсний і виробничий потенціал, особливості інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення, ступінь правової захищеності прав територіальних утворень, характер лобіювання регіональних інтересів в вищих органах економічної і політичної влади, специфіка і структура відносин власності, регіональна бюджетно-фінансова політика, особливості територіальної структури і організації виробництва, рівень розвитку ринкової інфраструктури.
Таким чином, ринковий механізм функціонування регіональних економічних систем повинен будуватися з урахуванням того, що:
- регіон - це невід'ємна частина єдиної системи продуктивних сил і виробничих відносин, він володіє прямими і зворотними виробничо-економічними, ресурсними, науково-технічними, фінансово-кредитними і соціальними зв'язками з господарством;
- тут здійснюються повні цикли відтворення населення і трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, частини національного багатства, грошового обігу, відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції;
- відбувається взаємодія органів управління асоційованих на території підприємств і об'єднань з місцевим самоврядуванням, покликаними забезпечити комплексний соціально-економічний розвиток певного територіального утворення.
Регіональний ринок доцільно розглядати як територіальну організацію сфери обігу, де відбувається узгодження інтересів виробників та споживачів, тобто з позицій відтворення, в якому перетинаються численні, іноді протирічливі взаємодії та взаємозвязки субєктів регіональної економіки, що виступають одночасно в вигляді виробників та споживачів матеріальних благ та послуг.
- 1.4. Питання для обговорення
- 1.5. Тестові завдання
- 1.6. Терміни і поняття
- 1.7. Література
- 2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- 2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- 2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- 2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- 2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- 2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- 2.7. Питання для обговорення
- 2.9. Терміни та поняття
- 2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- 2.11. Практична робота.
- 2.12. Література
- 3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- 3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- 3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- 3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- 3.5. Питання для обговорення
- 3.6. Тестові завдання
- 3.8. Практична робота.
- Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- 3.9. Практична робота.
- 3.10. Література
- 4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- 4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- 4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- 4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- 4.5. Питання для обговорення
- 4.6. Тестові завдання
- 4.7. Терміни та поняття
- 5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- 5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- 5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- 5.4. Структура енерговиробничих циклів
- 5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- 5.6. Питання для обговорення
- 6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- 6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- 6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- 6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- 6.5. Питання для обговорення
- 6.6. Тестові завдання
- 6.7. Терміни і поняття
- 6.8. Практична робота.
- Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- 6.9. Література
- 7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- 7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- 7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- 7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- 7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- Географічні ресурси
- 7.6. Питання для обговорення
- 7.7.Тестові завдання
- 7.8. Терміни та поняття
- 7.9. Література
- 7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- “Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- 8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- 8.2. Особливості регіонального ринку
- 8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- 8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- 8.6. Терміни та поняття
- 8.6.Література
- 9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- 9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 9.4. Регіональна економічна політика
- 9.5. Терміни та поняття
- 9.6.Література
- 10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- 10.2. Здійснення національної регіональної політики
- 10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- 10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- 10.5. Терміни та поняття
- 10.6. Література
- 11.1. Основи теорії територіального управління
- 11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- 11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- 11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 11.5. Терміни та поняття
- 11.6. Література
- 12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- 12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- 12.4.Терміни та поняття
- 12.5.Література
- 13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- Відношеннями до ресурсів
- Ті галузі, що обробляли б
- Міг замінити б “караван”,
- Проблеми рішення нема...
- Народ – багатство то найбільше,
- І Батьківщину на Свободу
- Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- Робот все більш замайоріло
- Скажу вам, що в науках точних
- Залежить, від настільки бистро