12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
Переходячи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів України знов відзначимо, що виділені нами фактори, що впливають на формування інвестиційного клімату мають безпосередній та зворотній вплив на остаточний результат розрахунків. В ході самих розрахунків ми отримуємо якісні характеристики кожної області України за обраними факторами.
Першим з обраних факторів є кількість приватизованих підприємств. Найбільша їх кількість серед усіх областей України характерна для Донецької (7677), Львівської (6820), Дніпропетровської (5146) областей та м. Київ (5246), найменша кількість приватизованих підприємств у Чернігівській (1187) та Херсонській (1236) областях, а також у м. Севастополь (355). У відповідності з розрахунками, що наведені у додатку 1, найбільший бал за цим фактором отримала Донецька область (4.49 балу), а найменша – м. Севастополь (0.21).
Наступним фактором, яким ми оцінювали при проведенні аналізу інвестиційного клімату регіонів України, є кредиторська заборгованість. Відмітимо, що це фактор зворотного впливу, тобто велике значення цього показника негативно впливає на кінцевий результат аналізу, який отримується шляхом сумування якісних оцінок.
За величиною кредиторської заборгованості на першому місці знаходиться м. Київ (102908 тис.грн.), Донецька (33733.3 тис.грн) та Дніпропетровська (29550.8) області. Найменшою кредиторська заборгованість була в Чернігівській (949.9 тис.грн.) та м. Севастополь (772.8 тис.грн.). Відповідно до розрахунків, найкращими з точки зору відносно невеликої кредиторської заборгованості, є ті райони України, підсумковий бал яких є найменшим, тобто м. Севастополь, Чернівецька, Закарпатська, Чернігівська, Житомирська, Тернопільська області, а найгіршим цей показник є у м. Київ, Донецької та Дніпропетровської областях.
Такий фактор як доходи місцевих бюджетів теж впливає на інвестиційну привабливість регіонів України. За величиною доходів місцевих бюджетів на першому місці знаходиться м. Київ (2104.1 тис.грн), Донецька (1019.6) та Дніпропетровська (825.1 тис.грн) області. Найменші доходи місцевих бюджетів по Україні були в м. Севастополь(82.8 тис.грн), Тернопільська (98.8 тис.грн) та Чернівецька (102.3 тис.грн) області.
Іншим фактором, який ми оцінювали є валові інвестиції у підприємствах усіх форм власності. Найбільші валові інвестиції ми спостерігали у м. Київ (1025.2) та Донецькій (893.6) області, а найгірші – м. Севастополь, Чернігівській, Тернопільській, Херсонській, Кіровоградській та Житомирській областях.
Наступним фактором є обсяг промислової продукції. Найбільше їх у таких областях України як Дніпропетровська (10357 млн.грн), Донецька (12582.6 млн.грн) області, найменша кількість обсягу промислової продукції у м. Севастополь (141.5 млн.грн),Чернівецькій (224,2 млн.грн) області. У відповідності з розрахунками, що наведені у табл.1, найбільший бал за цим фактором отримала Донецька область (4.26), а найменший – м. Севастополь (0,05).
Наступним фактором, який ми оцінювали при проведенні аналізу інвестиційного клімату регіонів України, є заборгованість по заробітній платі. Тут потрібно відмітити, що це фактор, як і кредиторська заборгованість, зворотного впливу. І значення цього показника також негативно впливає кінцевий результат аналізу, який отримується шляхом сумування якісних оцінок.
За величиною заборгованості по зарплаті на першому місці знаходиться Донецька область (1070.9 млн.грн). Найменша заборгованість по зарплаті була в Закарпатській (34.7 млн.грн) та Чернівецькій (83.4млн.грн) областях. Найкращими з точки зору невеликої заборгованості по зарплатні є ті регіони України, підсумковий бал яких є найменшим, тобто Закарпатська (0.17), Тернопільська (0.67), Чернівецька (0.41) та Чернігівська (0.67) області.
Іншим з обраних факторів є номінальна зарплата. Найбільша серед усіх областей України характерна для м. Київ (412.3 грн.), Донецька (291 грн.), Дніпропетровська (266 грн.) області та м. Севастополь (255.1 грн.), найменша заробітна плата у Вінницькій (155.9), Волинській (146.8), Тернопільській (137.3), Хмельницькій (152.5), Чернівецькій (153.4) областях. За розрахунками, найбільший бал за цим фактором отримала Донецька (5.19), Дніпропетровська (4.74) області, а також місто Київ (7.35), а найменший – Тернопільська (2.45), Волинська (2.62) області.
Наступним фактором, який ми оцінювали є кількість безробітних. Цей фактор зворотного впливу, тобто велике значення цього показника негативно впливає на кінцевий результат аналізу. За кількістю безробітних на першому місці знаходиться Донецька (93.8), Дніпропетровська (87.1), Львівська (103.6) та Харківська (61.6) області. Найкращими є ті регіони України, у яких кількість безробітних найменша, тобто м. Севастополь, м. Київ, Чернігівська, Одеська та Херсонська області.
Іншим з обраних факторів є населення України. Найбільша кількість населення у таких регіонах як Дніпропетровська (3712.5 тис.чол), Донецька (4953 тис.чол), Луганська (2643 тис.чол), Львівська (2716,6 тис.чол), Харківська (2969.6 тис.чол) та м. Київ (2631.9 тис.чол); найменша кількість населення у Волинській (1058.7 тис.чол), Чернівецькій (932.3 тис.чол.) областях, а також у м. Севастополь (389.4тис.чол). У відповідності з розрахунками, найбільший бал за цим фактором отримала Донецька область (5.24), а найменший – м. Севастополь (0.41).
Останнім фактором, який ми оцінювали при проведенні аналізу інвестиційного клімату регіонів України, є статутний капітал комерційних банків. За величиною статутного капіталу комерційних банків на першому місці знаходиться Київська (1927 млн.грн), Дніпропетровська (316 млн.грн) та Харківська (237 млн.грн) області. Найменший статутний капітал комерційних банків був в Вінницькій (0 млн.грн), Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській областях, а також у м. Київ, м. Севастополь. У відповідності з розрахунками, найбільший бал за цим фактором отримала Київська (5.31), а найменший – Вінницька (0), Житомирська (0), Черкаська (0), Кіровоградська (0), Миколаївська (0), Рівненська (0), Хмельницька (0) області, а також м. Київ та м. Севастополь (0).
Закінчивши аналіз всіх обраних факторів можна виділити фактори позитивні і негативні, а також фактори, що більше впливають на інвестиційний клімат кожного регіону України, ніж інші.
12.3 Оцінка ефективності інвестицій в регіонах України
Вибір інвестиційного проекту потребує обґрунтування, щоб забезпечити зниження ризику під час прийняття управлінських рішень. Для цього необхідно мати науково обґрунтований інструментарій обробки інформаційних потоків. Елементами такого інструментарію в аналітичних дослідженнях можливих варіантів є економетричні методи і процедури. Одним із таких методів може бути метод стандартизації показників досліджуваних явищ.
Головним завданням цього методу є доведення різнорідних показників до порівнянності, що є базою їх подальших досліджень. Окрім цієї ролі, даний метод може виконувати окрему функцію. Якщо показники після стандартизації підсумувати, провести ранжування і поділяти на класи, тоді така процедура дасть змогу виявити наявність (чи відсутність) великої різниці в досліджуваних явищах та потребу в застосуванні інших методів виміру наявних відмінностей і їх причинно-наслідкових зв’язків. Результатом стандартизації показників може бути відповідь на питання, який із досліджуваних об’єктів має найвищі параметри досліджуваного явища, а який із них знаходиться аж у кінці проведеного рангового ряду.
Таблиця 12.1.
Ранжування та класифікація регіонів України за сумою балів показників інвестиційної привабливості
Регіон | Сума балів | Ступінь інвестиційної привабливості |
м. Київ | 18,75 | Висока інвестиційна привабливість |
Донецька | 11,76 | |
Дніпропетровська | 11,15 | |
Київська | 10,26 | |
Одеська | 9,00 | Середня інвестиційна привабливість |
Запорізька | 7,78 | |
Харківська | 7,51 | |
Автономна Республіка Крим | 7,03 | |
Потавська | 6,70 | |
Луганська | 5,06 | |
Миколаївська | 4,78 | Низька інвестиційна привабливість |
м. Севастополь | 4,47 | |
Івано-Франківська | 3,52 | |
Черкаська | 3,52 | |
Херсонська | 3,28 | |
Чернівецька | 3,27 | |
Сумська | 3,26 | |
Закарпатська | 3,13 | |
Хмельницька | 3,10 | |
Львівська | 3,08 | |
Чернігівська | 3,03 | |
Вінницька | 3,02 | |
Рівненська | 2,77 | |
Кіровоградська | 2,74 | |
Волинська | 2,32 | |
Житомирська | 1,91 | |
Тернопільська | 1,81 |
До методу стандартизації показників увійдуть такі формули:
, де для i=1,…,n
, де для i=1,…,n
, де для i=1,…,n
де: - стандартизована - това реалізація змінної;
- стандартне відхилення змінної;
- кількість досліджуваних об’єктів.
У нашому випадку необхідно визначити інвестиційну привабливість районів України. Для цього ми вибрали такі показники: загальний обсяг виробництва підприємства регіонів. Чисельність населення, середня заробітна платня, ступінь розвитку банківської інфраструктури регіону, кількість приватизованих підприємств, кількість безробітних, кредиторська заборгованість підприємств регіону, доходи місцевих бюджетів, реальний обсяг інвестування в економіку регіонів в минулому, заборгованість із заробітних плат. Кожний з визначених факторів певним чином вживають як загальний стан економічного середовища в регіоні, так і до прийняття рішень щодо інвестування. Зокрема відмітимо, що кредиторська заборгованість, кількість безробітних та заборгованість із заробітної плати є факторами, які негативно впливають на інвестиційні процеси, у той час як усі інші є факторами позитивного впливу.
Як видно із даних таблиці 12.1., у показниках є значні перепади, і визначити на їх основі найпривабливіші в інвестиційному плані регіони більш ніж проблематично. Отже, для аналізу наявної сукупності інформаційних джерел необхідно їх зіставити. Для цього робимо обробку статистичної інформації, яка кількісно характеризує обрані фактори. Вплив кожного фактору на загальний рівень інвестиційної привабливості певного регіону визначався за допомогою статистичних розрахунків. З початку визначалося відхилення значення кожного фактору в розрізі окремих регіонів від середньо одержаного показника, за допомогою наступної формули:
Відхилення =,
Де - величина фактору -го регіону,
- середньоарифметична величина фактору держави в цілому.
Наприклад, для м. Києва (5246-2589,296)=2656,704 по кількості приватизованих підприємств.
середньоквадратичне відхилення (для м. Києва – 7058076,14), а стандартизований показник кількості поїздок (5246/1714.9=3,07 для м. Києва). При цьому стандартизоване відхилення змінної визначається за формулою:
, тобто у нашому випадку корінь із суми середньоквадратичного відхилення, поділеного на кількість районів:
.
Так, в результаті сумування балів отримані показники дають змогу визначити місце кожного регіону за ступенем його привабливості до інвестиційної привабливості регіонів України. Коли провести ранжування досліджуваних областей, АР Крим і м. Севастополь відповідно до суми балів, то отримаємо дані, які подано в табл.2.
Застосування методу стандартизації показників дало можливість зіставити їх, а, отже, визначити інвестиційну привабливість регіонів. На основі ранжування регіонів за отриманими балами можна виділити 3 зони:
-
Зона високої інвестиційної привабливості. Сюди можна віднести перші 4 регіони із сумою балів від 18.75 до 10.26 балів.
-
Зона середньої інвестиційної привабливості. До неї відносимо області з інтервалом від 9.00 до 5.06 балів.
-
Зона низької інвестиційної привабливості. Сюди відносимо решту областей, що мають менш ніж 5.06 бала (мал.12.2).
Отримані дані можуть служити для інших аналітичних досліджень найперспективніших регіонів у плані інвестування. Метод стандартизації показників може також мати широке застосування при комплексному економічному аналізі як на мікрорівні, так і на рівні підприємств. Його застосування пропонується економістам-аналітикам для оцінки рівня різних досліджуваних об’єктів із незіставними показниками, коли постає питання вибору варіанта рішення з найвищім рейтингом.
- 1.4. Питання для обговорення
- 1.5. Тестові завдання
- 1.6. Терміни і поняття
- 1.7. Література
- 2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- 2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- 2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- 2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- 2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- 2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- 2.7. Питання для обговорення
- 2.9. Терміни та поняття
- 2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- 2.11. Практична робота.
- 2.12. Література
- 3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- 3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- 3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- 3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- 3.5. Питання для обговорення
- 3.6. Тестові завдання
- 3.8. Практична робота.
- Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- 3.9. Практична робота.
- 3.10. Література
- 4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- 4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- 4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- 4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- 4.5. Питання для обговорення
- 4.6. Тестові завдання
- 4.7. Терміни та поняття
- 5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- 5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- 5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- 5.4. Структура енерговиробничих циклів
- 5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- 5.6. Питання для обговорення
- 6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- 6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- 6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- 6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- 6.5. Питання для обговорення
- 6.6. Тестові завдання
- 6.7. Терміни і поняття
- 6.8. Практична робота.
- Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- 6.9. Література
- 7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- 7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- 7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- 7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- 7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- Географічні ресурси
- 7.6. Питання для обговорення
- 7.7.Тестові завдання
- 7.8. Терміни та поняття
- 7.9. Література
- 7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- “Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- 8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- 8.2. Особливості регіонального ринку
- 8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- 8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- 8.6. Терміни та поняття
- 8.6.Література
- 9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- 9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 9.4. Регіональна економічна політика
- 9.5. Терміни та поняття
- 9.6.Література
- 10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- 10.2. Здійснення національної регіональної політики
- 10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- 10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- 10.5. Терміни та поняття
- 10.6. Література
- 11.1. Основи теорії територіального управління
- 11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- 11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- 11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 11.5. Терміни та поняття
- 11.6. Література
- 12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- 12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- 12.4.Терміни та поняття
- 12.5.Література
- 13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- Відношеннями до ресурсів
- Ті галузі, що обробляли б
- Міг замінити б “караван”,
- Проблеми рішення нема...
- Народ – багатство то найбільше,
- І Батьківщину на Свободу
- Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- Робот все більш замайоріло
- Скажу вам, що в науках точних
- Залежить, від настільки бистро