11.5. Терміни та поняття

господарський механізм – сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління і правових норм, за допомогою яких суспільство використовує економічні закони з урахуванням історичної специфіки що склалася.

інтенсифікація управління – удосконалення управління шляхом кращої організації управлінської праці, удосконалення методів розробки управлінських рішень, раціонального скорочення кількості інформації, уніфікації документів та ін. Інтенсифікація управління передбачає його удосконалення без відносного збільшення апарата управління.

матеріальне виробництво – сфера матеріального виробництва – сукупність галузей народного господарства та видів діяльності, що створюють матеріальні блага, або виконують функції, які є продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Праця працівників, зайнятих в сфері матеріального виробництва, уречевлюєтьсяя в продукції виробничо-технічного призначення товарів та виробів народного споживання, продукції транспорту, матеріальних послугах та ін.

невиробнича сфера – сукупність галузей та видів діяльності по обслуговуванню населення і народного господарства.

ресурсний потенціал регіону – перелік засобів, можливостей і здатностей території регіону, які використовуються або можуть бути використані для його самодостатнього розвитку.

система управління – сукупність пов’язаних, узгоджених методів і засобів управління економікою, господарством, що використовуються органами управління, управлінським апаратом. Система управління економікою являє ієрархічну структуру, поділену на рівні. Система управління економікою країни поділяється на територіальні та галузеві системи (підсистеми другого рівня), які в свою чергу, включають локальні системи управління підприємствами, організаціями, фірмами. В функціональному відношенні система управління будь-якого рівня включає в якості складових частин системи прогнозування, економічного аналізу, планування, організації, оперативного регулювання, обліку, контролю.

соціальний розвиток – аспект людського розвитку, що передбачає нормальні умови для здійснення відтворювальних процесів в суспільстві (освіта, послуги, відпочинок та ін.).

стійкий розвиток - (сталий) розвиток Sustainable development. В формулюванні ООН – розвиток суспільства, яки дозволяє задовольняти потреби теперішніх поколінь не завдаючи шкоди можливостям, що залишаються для прийдешніх поколінь для задоволення їхніх власних потреб. Сталий розвиток в розумінні Світового банку – управління сукупним капіталом суспільства в інтересах збереження і збільшення людських можливостей.

структурні зрушення – зміни в структурі економічної системи під впливом різних економічних та позаекономічних факторів. Вимірюється за допомогою таких параметрів, як співвідношення темпів росту і приросту економічних показників окремих структурних підрозділів, зміни в процентних питомих вагах або в частках цих підрозділів в загальному обсязі суспільного виробництва.

суспільне споживання – вартість послуг, призначених для задоволення потреб суспільства і тих, що споживаються членами суспільства разом (послуги управління, оборони, безпеки та ін.).

цільова комплексна програма – система взаємопов’язаних за змістом, термінами, ресурсами і місцями проведення заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети, рішення спільної проблеми. В комплексній програмі представлені цілі програми, шляхи і засоби рішення програмної проблеми.