5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
Сучасна система енерго-виробничих циклів, яка базується на поєднанні галузей, переважаючих у другому виробничо-технологічному укладі логічно і послідовно описує технологічні зв’язки що при цьому виникають. Галузеве наповнення території реалізується у формуванні системи енерговиробничих циклів (ЕВЦ). Здається, концепція ЕВЦ - чи не єдина з усієї теорії економічного районування, яку можна пристосувати для нових умов ринкової економіки. Адже, і Японія, і Сполучені Штати, і Росія і Україна хоч в різний час, але «пройшли» через паровий двигун, двигун внутрішнього згоряння, та атомний реактор. Саме тому, країни, що знаходяться за рівнем економічного розвитку попереду України, можуть розглядатися як прогнозні моделі розвитку технологій. А теорія ЕВЦ може виступати в цьому випадку як метод галузевого та територіального прогнозу.
Вперше поняття «цикл» було введене в економічну географію у 1931 році академіком І.Г.Олександровим, який працював того часу в комісії Держплану СРСР з економічного районування. Він вважав, що цикл - це групи виробництв, основних і супутніх, які взаємопов’язно виникають на основі певного виду сировини. Поняття «енерговиробничий цикл» було введено М.М.Колосовським у 1947 р. Енерговиробничим циклом (ЕВЦ) Колосовський назвав типову стійко існуючу сукупність виробничих процесів, які виникають взаємозумовлено навколо головного процесу для певного виду сировини та енергії. ЕВЦ побудовані за принципом технологічної пов’язаності та підпорядкованості виробництв, починаючи від видобутку сировини і використання певного виду енергії до виходу кінцевої продукції. ЕВЦ являє собою ланцюг технологічно пов’язаних виробництв на базі того чи іншого поєднання сировинних та паливно-енергетичних ресурсів. Однак, один і той же вид продукції може вироблятись в різних ЕВЦ. Наприклад, азотні добрива можуть вироблятись в пірометалургійних циклах і у вуглехімічному циклі.
Взаємне переплетення галузевих і регіональних аспектів — типова риса обґрунтування територіальної організації господарства. Тому вивчення окремо взятої галузі повинно розкрити всю повноту зв'язків і відносин з іншими галузями, населенням і його трудовими ресурсами, історично накопиченими матеріальними цінностями, навколишнім природним середовищем, сировинними і паливно-енергетичними ресурсами. Жодне територіальне сполучення підприємств різних галузей не можна розглядати поза техніко-економічною специфікою й особливостями розміщення кожної галузі окремо35.
Чому перелік ЕВЦ в багатьох літературних джерелах уявляється як система? Передусім це виходить з їхніх головних ознак. Згідно з А.Т.Хрущевим виділяються наступні суттєві ознаки енерговиробничих циклів:
По-перше, розвиток будь-якого циклу відбувається згідно із специфікою економічних і природних умов даної території. Це означає, що ЕВЦ не лише структурне утворення, такий собі будівельний матеріал для промислових комплексів і виробничо-територіальних сполучень взагалі, а і абсолютно конкретне в просторовому відношенні явище.
По-друге, поява нових циклів обумовлена, як правило, науково-технічним прогресом і залученням в промисловий обіг не використаних раніше сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим можлива і реконструкція тих циклів, що вже склалися, оскільки перехід до нових видів сировини, палива та енергії змінює характер технологічних процесів.
По-третє, типові сполучення виробництв і виробничих процесів мають модифікації, викликані місцевою економіко-географічною специфікою, своєрідністю контактів, що існують між окремими енерговиробничими циклами, районними особливостями в техніці і технології переробки сировини палива та енергії. Отже, один і той же цикл, що знаходиться в різних економічних і природних умовах може мати неоднакові структурні ознаки.
Звичайно, що будь-який з енерговиробничих циклів – це не галузь і не група галузей промисловості. Сутність циклів полягає в сполученні, в тісній взаємодії окремих стадій виробничих (технологічних) процесів, що мають місце в різних галузях [12].
- 1.4. Питання для обговорення
- 1.5. Тестові завдання
- 1.6. Терміни і поняття
- 1.7. Література
- 2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- 2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- 2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- 2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- 2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- 2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- 2.7. Питання для обговорення
- 2.9. Терміни та поняття
- 2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- 2.11. Практична робота.
- 2.12. Література
- 3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- 3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- 3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- 3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- 3.5. Питання для обговорення
- 3.6. Тестові завдання
- 3.8. Практична робота.
- Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- 3.9. Практична робота.
- 3.10. Література
- 4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- 4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- 4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- 4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- 4.5. Питання для обговорення
- 4.6. Тестові завдання
- 4.7. Терміни та поняття
- 5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- 5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- 5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- 5.4. Структура енерговиробничих циклів
- 5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- 5.6. Питання для обговорення
- 6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- 6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- 6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- 6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- 6.5. Питання для обговорення
- 6.6. Тестові завдання
- 6.7. Терміни і поняття
- 6.8. Практична робота.
- Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- 6.9. Література
- 7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- 7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- 7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- 7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- 7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- Географічні ресурси
- 7.6. Питання для обговорення
- 7.7.Тестові завдання
- 7.8. Терміни та поняття
- 7.9. Література
- 7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- “Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- 8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- 8.2. Особливості регіонального ринку
- 8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- 8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- 8.6. Терміни та поняття
- 8.6.Література
- 9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- 9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 9.4. Регіональна економічна політика
- 9.5. Терміни та поняття
- 9.6.Література
- 10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- 10.2. Здійснення національної регіональної політики
- 10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- 10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- 10.5. Терміни та поняття
- 10.6. Література
- 11.1. Основи теорії територіального управління
- 11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- 11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- 11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 11.5. Терміни та поняття
- 11.6. Література
- 12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- 12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- 12.4.Терміни та поняття
- 12.5.Література
- 13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- Відношеннями до ресурсів
- Ті галузі, що обробляли б
- Міг замінити б “караван”,
- Проблеми рішення нема...
- Народ – багатство то найбільше,
- І Батьківщину на Свободу
- Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- Робот все більш замайоріло
- Скажу вам, що в науках точних
- Залежить, від настільки бистро