2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
Сучасна науково-технічна революція в багато разів підвищила значення нововведень у усіх видах діяльності і галузях господарства. Місце в системі міжнародного поділу праці і рівень прибутків безпосередньо пов'язані з витратами на НДКР(науково-дослідні та конструкторські роботи) - фундаментальну і прикладну науку, технологію, дослідні зразки товарів. Якнайшвидша адаптація нововведень багато в чому визначає і чисто комерційний успіх, і загальний соціально-економічний і культурний розвиток країн і регіонів. Все це додало теоретичному вивченню географічних закономірностей поширення нововведень у будь-якому виді діяльності великий зміст.
Емпіричний аналіз процесів поширення різноманітних явищ у просторі показав, що вони носять чіткий характер дифузії. Це загальнонауковий термін, що позначає процеси поширення, розсіювання, розтікання, перемішування. У географії поняття «дифузія» використовується в двох різноманітних значеннях. Дифузія розширення описує процес, у ході якого деяке явище (матеріального або інформаційного характеру) поширюється від одного ареалу (міста, району, країни) до іншого. При цьому дане явище зберігається й у межах первинного ареалу, нерідко становлячись ще більш яскравим або численним. Наприклад, дифузія нових сортів культурних рослин і т.п. При дифузії переміщення досліджуване явище покидає свій початковий ареал і переміщується на нові території. Наприклад, переселення сільських жителів у міста, що ведуть у ряді розвитих країн до збезлюднення сіл; хід ряду масових епідемічних захворювань.
У свою чергу, дифузія розширення має два основних різновиди - контагіозну і каскадну (ієрархічну) дифузію. Перша з них визначається безпосередніми контактами, на зразок тих, що призводять до поширення інфекційних захворювань. Тому контагіозна дифузія знайшла найбільш широке застосування в медичній географії.
Каскадна дифузія пов'язана з поширенням явища через правильну послідовність супідрядних градацій, тобто в рамках ієрархічної системи. Цей процес постійно спостерігається при поширенні нових споживчих товарів і мод по всій ієрархії поселень - від світових центрів до глухих сіл у країнах, що розвиваються. Строго говорячи, каскадна дифузія звичайно описує поширення суто «униз», у той час як ієрархічна може застосовуватися для аналізу процесів, що зародилися на різних рівнях ієрархії, не обов'язково самих вищих.
Основи географічної теорії дифузії нововведень були закладені в праці шведського географа Т.Хагерстранда «Просторова дифузія як процес впровадження нововведень», вперше виданій в 1953 р. Основні поняття операційної моделі дифузії нововведень - відстань, поле, контакт, інформація. Їхнє сполучення призводить до ключових понять контактного поля і середнього поля інформації.
Введемо припущення, що можливість контакту між двома будь-якими індивідуумами (групами людей, містами, районами) буде слабшати в міру збільшення відстані між ними. Отже, можливість одержання інформації обернено пропорційна відстані між джерелом (передавачем) інформації і її одержувачем (адаптером).
Ця залежність піддається математичному відображенню. Так, аналіз міжміських телефонних розмов виявив экспоненційний характер подібної залежності, тобто в міру видалення на одиницю відстані число переговорів скорочувалося вдвічі. При картографічному вираженні цієї залежності ми одержуємо характерний малюнок, що одержав назву «контактного поля».
Для введення уявлення про контактне поле в операційну модель прогнозу процесу дифузії нововведень Хагерстранд використовував принцип можливостей контакту для визначення середнього інформаційного поля, тобто деякої території, у межах якої можуть здійснюватися контакти між джерелами нововведень і адаптерами.
Структура імітаційної моделі Хагерстранда може бути виражена 12-ма формальними правилами, що зближує її з дедуктивними положеннями попередніх теоретичних побудов:
1. Вводиться припущення, що процес дифузії йде на однорідній території, яку можна розділити на правильну мережу комірок так, щоб у розподілі населення на кожну комірку припадала одна людина.
2. Часові інтервали є дискретними одиницями рівної тривалості, і кожний інтервал називається генерацією; початок процесу дифузії ставиться до моменту часу ty
3. Комірки, що мають будь-яке повідомлення, називаються «осередковими» або «передавачами» і визначаються («мітяться») для часу ty. Навіть одна-єдина комірка може послужити джерелом нового повідомлення; це визначає початкові умови виникнення процесу дифузії.
4. Осередкові комірки передають інформацію лише один раз протягом кожного дискретного проміжку часу.
5. Передача здійснюється тільки шляхом контакту між двома комірками; жодний із видів масової дифузії, пов'язаної з масовими засобами інформації, не приймається до уваги.
6. Можливість одержання інформації з осередкової комірки залежить від відстані між нею і осередком, що одержує інформацію.
7. Про сприйняття інформації можна говорити після того, як хоча б одне повідомлення виявляється прийнятим; комірка, що одержала інформацію з осередкових комірок в певному інтервалі часу, починаючи з моменту tу сама стає передавачем цієї інформації.
8. Повідомлення, отримані комірками, розташованими за межами досліджуваної території, розглядаються як загублені і ті, що не впливають на ситуацію.
9. Повідомлення, отримані комірками, що вже сприйняли дану інформацію, розглядаються як надлишкові і ті, що не впливають на ситуацію.
10. У кожному інтервалі часу середнє поле інформації по черзі центрується над кожною осередковою коміркою.
11. Місце розташування комірки, до якої повинна передаватися інформація від осередкової комірки, визначається всередині середнього поля інформації як випадкове.
12. Дифузія може припинитися на будь-якій стадії; проте, коли всі комірки в межах досліджуваної території одержали інформацію, ніяких змін у ситуації відбутися не може і процес дифузії на цьому завершується.
Випадкові моделі Хагерстранда можна використовувати при аналізі не тільки простих процесів дифузії, вихід яких заздалегідь предбачений, але і при більш складних випадках, коли кінцевий результат дифузії нам невідомий. Крім того, модель піддається ускладненню і модифікації, тому що служить логічною основою для більш реалістичних пояснень процесу дифузії.
- 1.4. Питання для обговорення
- 1.5. Тестові завдання
- 1.6. Терміни і поняття
- 1.7. Література
- 2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- 2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- 2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- 2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- 2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- 2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- 2.7. Питання для обговорення
- 2.9. Терміни та поняття
- 2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- 2.11. Практична робота.
- 2.12. Література
- 3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- 3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- 3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- 3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- 3.5. Питання для обговорення
- 3.6. Тестові завдання
- 3.8. Практична робота.
- Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- 3.9. Практична робота.
- 3.10. Література
- 4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- 4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- 4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- 4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- 4.5. Питання для обговорення
- 4.6. Тестові завдання
- 4.7. Терміни та поняття
- 5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- 5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- 5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- 5.4. Структура енерговиробничих циклів
- 5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- 5.6. Питання для обговорення
- 6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- 6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- 6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- 6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- 6.5. Питання для обговорення
- 6.6. Тестові завдання
- 6.7. Терміни і поняття
- 6.8. Практична робота.
- Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- 6.9. Література
- 7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- 7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- 7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- 7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- 7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- Географічні ресурси
- 7.6. Питання для обговорення
- 7.7.Тестові завдання
- 7.8. Терміни та поняття
- 7.9. Література
- 7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- “Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- 8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- 8.2. Особливості регіонального ринку
- 8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- 8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- 8.6. Терміни та поняття
- 8.6.Література
- 9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- 9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 9.4. Регіональна економічна політика
- 9.5. Терміни та поняття
- 9.6.Література
- 10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- 10.2. Здійснення національної регіональної політики
- 10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- 10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- 10.5. Терміни та поняття
- 10.6. Література
- 11.1. Основи теорії територіального управління
- 11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- 11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- 11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 11.5. Терміни та поняття
- 11.6. Література
- 12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- 12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- 12.4.Терміни та поняття
- 12.5.Література
- 13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- Відношеннями до ресурсів
- Ті галузі, що обробляли б
- Міг замінити б “караван”,
- Проблеми рішення нема...
- Народ – багатство то найбільше,
- І Батьківщину на Свободу
- Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- Робот все більш замайоріло
- Скажу вам, що в науках точних
- Залежить, від настільки бистро