13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації

***

Охорона природи – є темою особливою

Хто тільки нею не займається!

Але Природа є і буде дуже вразливою

Доки вона у людини рабинею залишається.

Екологічна ідея на кшталт комуністичної -

Можна довго боротись за її перемогу -

Мітингувати, утворювати рухи політичні,

Збирати внески і у майбутнє «вказувати світлу дорогу».

«Міністерства екології» є в багатьох країнах,

Але що ж докорінно від того змінилось?

Може розцвіли квіти на нафтових свердловинах,

Чи біля Чорнобиля курортне місто утворилось?

Ні, цього нема і не буде, здається, ніколи,

Оскільки тиск на Природу вже неприкритий.

І залишаються після людини ландшафти голі,

Які «антропогенними» вже встигли охрестити.

А все це йде від того, що людина

Невірно визначила своє місце у Природі.

Вона поставила себе у її середину

І радіє і хизується… горе, та й годі!

***

З загальнотеоретичної точки зору

Екологічні проблеми тоді почалися

Коли у сучасну свою геохору⁵⁹

Людина «ввійшла» і підстави для того знайшлися.

Вона захотіла відрізнятись від тварин,

Що свої ареали помешкання обіймають

І які надходження поживних речовин

Із недоторканих природних ландшафтів мають.

Для цього людина почала копати руду -

Роблячи з неї різні знаряддя - нові обрії відкрились -

Спочатку – на радість, а зараз вже на біду…

Для біосфери то - випадок, а може й закономірність.

***

Взагалі ж, вся викопна сировина,

Яку людина на різні речі перетворює

І відрізняє її від тварини, бо та речовина

Є косною⁶⁰, як зазначив Вернадський в своїй теорії.

І та речовина людиною штучно

Із харчових ланцюгів вилучається

Тому, що людині так зручно,

І проблемами Біосфери вона не переймається.

Всі предмети так званої «матеріальної культури»

Для біосфери є ніщо інше, як сміття -

Будови, верстати, механізми, тонни макулатури

Іншим організмам не подовжують, а скорочують життя.

І від цього страждає вся планета,

Яку людина захопила в полон.

Природа потрапила ніби в тенета

Де править не її, а людський закон.

А за законами природи звичними

Живою речовина повинна залишатись

Завжди, бо обіг речовин є вічним,

В який із «техносферою» не можна втручатись.

Проте, я дуже від думки далекий,

Щоб змусити людину відмовитись від всього,

Що у Природи в війні запеклій

Вона виборола і радіє з того.

Нажаль, така споживацька психологія

Укорінилась і співзвучна з «цивілізацією»

І відкупаємось ми «системологією» та «екологією»⁶¹

Від Природи за її руйнацію.

***

На відміну від людської геохори

У Природи власний простір-час.

І саме ці природні простори і простори⁶²

Повинні бути еталоном для нас.

Найбільш руйнівним з цієї точки зору

Є поділ адміністративно-територіальний,

Що лишає Природу її власного простору

І від людини ставить у залежність загальну.

Лише тоді людина наблизиться до Природи

У всіх своїх діях, передусім у господарстві,

Коли її внутрішню просторову свободу

Не буде обмежувати кордонами графства⁶³.

Динаміка природних систем дуже відрізняється

Від людських як в часі так і в просторі.

Кордони господарських систем розбігаються

З природними і збагнути це дуже просто.

Так, доведено, що ландшафти – то є основа

Природної просторової організації.

Найголовніші компоненти їхньої будови –

Урочища, фації та формації.

В свою чергу вони формують

Більш загальні територіальні “виділи” -

Відомо, що річкові басейни існують,

А ще «вище» природні зони виділимо.

Крім того, обмін речовинно-енергетичний

До природних одиниць якби прив’язаний,

Саме тому людську діяльність практичну

Природа як «свою» сприймати не зобов’язана.

На відміну від просторових одиниць природних,

Які сьогодні потребують охорони,

Бурхлива фантазія людей голодних

Народила штати, області та кантони⁶⁴.

Отже, я назвав вам такі просторові одиниці,

Які від природних докорінно відрізняються,

Бо нікуди вовк, миша, вуж або синиця

В «адміністративному районі» від людини не сховаються.

***

Давши таку оцінку думкам моїм,

Неважко всім нам буде зрозуміти,

Що рівень розвитку окремих країн

Треба в інший засіб оцінити.

Цариною такої класифікації повинні стати

Не ВНП⁶⁵ або успіхи технологічні,

А здатність природні ресурси споживати

Безпосередньо, або через інтриги політичні.

Якось начитавшись трохи книжок

І особисто трохи поміркувавши

Народилась думка, що викликала шок,

До подальших роздумів мене спіткавши.

А що, як все оте, що оточує нас -

Наука, бізнес, рухи політичні -

Вчора, сьогодні або в найближчий час

Перетворюється в піраміди екологічні?⁶⁶

Піраміди, в яких кожний рівень наступний

З’їдає своїх попередників -

Травичку жуючи, або через хижацтво підступне,

Безпосередньо, або через посередників.

Погодившись з моєю пропозицією,

Зрозуміло, що найкращій розвиток економічний

Мають ті, і то є методологічна позиція,

Хто займає найвищій рівень трофічний.

Та ж піраміда є не лише основою

Розквіту або занепаду будь-якої нації,

Вона утворює, якщо дивитись по-новому,

Кістяк людської просторової організації.

Отже, високий рівень життя,

Що мають сьогодні в розвинутих країнах,

Походить від украденого майбуття

Індії, Гондурасу, а зараз вже й України.

Відбувається просторовий перерозподіл глобальний

Ресурсів природних, людських, інформаційних…

Хто “втовпився” – має рівень життя нормальний,

А ні – той знизу класифікацій офіційних.

Японців в найближчий час не спіткають біди,

Бо впроваджують вони новації технологічні.

Вони на вершині “екологічної піраміди”,

Але що ж змінилось для Природи вічної?

Власних ресурсів японці не мають

Цирконій, ванадій, тантал не на їх території.

Руду цю в інших країнах копають,

Але від того Природі не стало менше горя.

Японці або німці сьогодні інвестують

Копальні, що працюють в інших країнах -

Вони за безцінь руду купують

В Індії, на Ямайці, а завтра – в Україні.

І ці щупальці сьогодні всюди доповзають,

Утворюючи таке собі павутиння,

Що соки висмоктує, і всі це знають,

Із Землі регулярно і досить сумлінно.

Ландшафти природні всюди близькі до руйнації -

В ПАР та в Україні їх руйнують гірничими виробками,

В США, Японії та Німеччині – урбанізацією,

Але всюди народжуються мутанти та інші виродки.

***

Галузь, яка “близькою” до природи залишається -

То сільське господарство, в якого також є проблеми.

Вважають, що від нього природа дуже не міняється,

Тому вплив його на природу треба розглянути окремо.

На мою думку, головна небезпека,

Яку сільське господарство спричиняє

Не в посухах, які викликає спека

І не в повенях, які родючі ґрунти змивають.

Ведучи сільське господарство, людина себе приспала

Думкою, що підвалин природного царства

Не чепає, не чепатиме і ніколи не чепала

Займаючись рослинництвом, вівчарством або скотарством.

І так віками “господарюючи”,

Напиваючись і наїдаючись сито,

Весь час свої наміри ховаючи

Людина бере у природи “приховане” мито.

***

В промисловості людина свої наміри не ховає

Роблячи механізми і різні знаряддя -

Там вона “прямо” природні ресурси споживає

Вносячи у Природу жах і безладдя.

Важко не побачити наслідки тієї руйнації -

Кар’єри, відвали, шахти і все сміття оте,

Яке сумлінно продукує сучасна “цивілізація”

І кіпа якого рік від року росте і росте.

І те сміття природа не спроможна “переробити” -

Редуценти зламають зуби об залізобетон,

Але шкода, що у сільському господарстві скрита

Не менше а більше порушує природний закон.

Протягом лише століття двадцятого

Кількість гумусу у ґрунтах України

Зменшилась від господарювання завзятого⁶⁷

А все для того, щоб прокормити консумента – людину.

***

Сьогодні треба відверто сказати,

Що людина “входячи” в піраміду екологічну

Стала її докорінно ламати

Налаштовуючи під себе Природу вічну.

Але, якщо ресурсів мінеральних споживання

І всього, що Природа мільярди років накопичувала

Осередкове, - в окремих точках чи місцях проживання,

То сільське господарство “площинно” природу “засмічує”.

І найголовнішим у тому “засміченні”

Є не мінеральні добрива і залишки гнію,

А порушення механізму одвічного,

Що діє як в Україні, Індії так і в Росії.

Замість “повертання” всієї фітомаси,

Як це в природі всюди відбувається,

Людина з врожаями вилучає її запаси,

З-за чого редуценти голодними залишаються.

А замість з’їсти полеглу травичку,

В якої закінчився період вегетації,

Вони їдять гумус, а не яку-небудь гичку,

Що спричиняє ґрунтів руйнацію.

Процес цей відбувається в різних країнах,

(Бо всюди люди однаково хочуть їсти) -

В США чи Канаді – повільно; швидко - в Україні,

Але запаси гумусу скорочуються в будь-якому місці.

***

Якщо ж розглянути феномен оцей

З позицій просторової організації,

То наче б то з незалежних подій і речей

Чітко вимальовується схема такої руйнації.

Загальну ідею транспортування поживних речовин

Людина взяла із природи, де в екосистемах

Здійснюється за активною участю рослин і тварин

Міграція хімічних елементів по різних схемах.

Але міграція та, яка для науки не являє нічого нового

І в якій беруть участь продуценти консументи і редуценти

Відбувається в межах згаданих вже одиниць просторових,

Які співвідносяться між собою у певних процентах.

Найголовніше ж в ній те, що продуценти і консументи,

(На певній території “мешкають” рослина звір або птах)

Вмираючи “годують” своїх же редуцентів,

Які поновлюють запас поживних речовин у ґрунтах.

Тобто, процес обміну речовинно-енергетичного

Просторово не розірваний у природі

І все те, що виробляє природа вічна

Територіально “осідає” у своїй же господі.

Людина ж, створивши “свою” екосистему

Всю земну поверхню розділила

На елементи територіальні, що не відповідають схемі,

Яка існує у природі, і ніби щось нове для неї відкрила.

Розглядаючи людей як консументів зібрання

Автор передусім на увазі має

Здатність їх до систематичного споживання

Ресурсів, які природа вже не сховає.

Так, якщо продуценти “беруть” елементи хімічні

Безпосередньо з ґрунту і в біомасу їх переробляють,

То людиною ці елементи з земної кори “позичені”,

А також з їжі, що разом велику кількість складає.

Міграція речовин (у природи свої механізми)

Відбувається, і це закономірність глобальна,

Вертикально – між різними типами організмів;

А між великими геосистемами – горизонтально.

І в кожній з геосистем існують свої екологічні ніші,

Яку обіймають організми (рослини і тварини).

Просторово ті ніші якби закладені одна в іншу -

Від маленького урочища до великої теплової машини.

***

Ось тут доцільним розглянути буде

Просторове буття механізму того,

Який для самопрокорму створили люди

Не взявши від природного аж нічого.

Той механізм обставлено “законами” чинними

І в ньому обмін речовинно-енергетичний

Елементи осередкові лінійні і площинні

Здійснюють у послідовності для нас вже звичній.

Осередкові – це міста, кар’єри, де руду копають,

промислові підприємства та всеє те,

Що у вигляді точки на карті простір обіймає

І кількість якого на планеті весь час росте.

Саме ці елементи ніби розширюють труну

У природи найбільше віднімаючи життя,

Перетворюючи живу та біогенну речовину

На косну у вигляді вищезгаданого сміття.

Це перетворення відбувається не одразу

Так, копалини біогенного походження⁶⁸,

Видобуті у вигляді вугілля нафти чи газу

Мають декілька стадій “проходження”.

Ті стадії в економічній географії

Називають енерго-виробничими циклами.

Їхні схеми для природи - могильні епітафії,

Але до них давно вже звикли ми.

На міста тут поглянемо з точки зору не звичної

Не просто як на “вищу стадію урбанізації”,

А як на осередки “прогресу науково-технічного”,

Який і забезпечує природи руйнацію.

У містах різні проекти розробляються

“освоєння природних ресурсів земних”,

А ще там найбільша кількість споживається

Речовини природної крім них.

Частка міського населення на нашій планеті

Вже давно за половину перевалила

І всі ті міста ніби цвяхи або багнети

Людина у живу земну поверхню вбила.

Отже, крім наступу “речовинного”,

Який здійснюється шахтами та кар’єрами,

Стратегія наступу “інформаційного”

В містах розробляється різними сферами.

Міста уявляються нам переднім краєм

Фронтального наступу на природне життя -

Саме там людина загальну стратегію розробляє

Перетворення живої речовини на сміття.

***

На відміну від осередкових, площинні елементи

Представлені тими, що у просторі площу обіймають.

На їхню шкоду вказують все нові аргументи...

І елементи ті щороку більші простори займають.

Передусім, – це сільськогосподарські землі,

Про вплив яких було вище згадано,

А ще – всілякі “зони” відокремлю,

Яким людиною особливий статус надано.

Це зони – “рекреаційні”, “приміські”, “функціональні”

Які займають площі більші ніж міста.

Вони обіймають рівні як глобальний так і локальний

І кількість їхніх різновидів весь час зроста.

Так, останнім часом до елементів таких

Можна приєднати і економічні райони,

Про об’єктивність яких, незважаючи на площу їх,

Йдуть суперечки від Вапнярки до Сорбони.

А раз ми приєднали райони, шановна громадо,

То разом з ними, якби автоматично,

Тобто, включаючи до їхнього складу,

Треба приєднати і одиниці адміністративно-політичні.

Переважна більшість елементів ареальних

“Висмоктує” з планети біокліматичний потенціал.

Такого механізму модель “ідеальну”

Свого часу ще Тюнен досліджував і розробляв⁶⁹.

Для кожного елементу ареального

Наявність ядер і периферії притаманна.

Саме їх співвідношення в масштабі глобальному

Характеризує погіршення екологічного стану.

Ядрами ареальних елементів виступають

Згадані вже міста (як елементи осередкові)

Їм суміжні площі просторово “підлягають”

І “підгортають” вони під себе території все нові.

І кожне з цих міст згідно певної ієрархії

Має різну за охопленням площу впливу

Найбільші або “світові” як на свою “парафію”

Впливають на природу в засіб особливий.

Так, якщо на самому нижчому рівні

Ядрами ареальних елементів є

Центри промислові чи адміністративні,

То світові міста мають “охоплення” своє.

***

У великих містах здійснюється неухильно

Так звана революція інформаційна,

Яка поступово і досить стабільно

Приборкує природні ресурси безцінні.

Найголовніша шкода для природи чиниться

Загальним процесом урбанізації -

Від хмарочосів природа нікуди не дінеться -

Вони для неї – негативна інформація.

Проте, сьогодні боротьба з хмарочосами

Скидається на боротьбу з вітряками -

Відомо, що користі мало вона приносить,

А в шкоді її ви пересвідчились самі.

Хоч відомий теракт у Нью-Йорку

Треба ганьбити і осудити

Люди у світі природу приборкують

Не гірше а краще ніж ті бандити.

***

Тероризм у світі певну тенденцію має.

Вона досить стійка і пояснення в неї є -

Одні країни у інших ресурси забирають

А ті ж реагують на пограбування своє.

Предметом пограбування може бути

копалина, людина чи інформація.

І якщо копалини майже всі здобуті,

Решта включається в “процес глобалізації”⁷⁰.

Ознаки ж славнозвісної “глобалізації”

Дуже скидаються на атаку глобальну -

Концерни, транснаціональні корпорації

Втручаються навіть в життя соціальне.

Всесвітній наступ масової культури,

Яка чомусь співзвучна з цивілізацією

Скидається на витончені тортури

По відношенню до окремої нації.

Національні вікові культурні традиції

Близькі сьогодні до руйнації

І в цій боротьбі передові позиції

Займають засоби масової інформації.

Боротьбу за людські тіла і м’язи

Вже виграли транснаціональні корпорації

В країнах південної та східної Азії…

На черзі - людських душ руйнація.

У всьому світі масова культура продукує

І через телевізор нам несе свої “здобутки”,

Вона ж поступово але твердо нівелює

Кожного народу етнічну самобутність.

Це “нівелювання” має певні ознаки:

Між країнами Європи вже нема кордонів,

Але вже є спільні грошові знаки..⁷¹.

На черзі – прийняття спільних законів.

На рівні глобальному серед країн численних

Відчутна експансія однієї країни,

Яка пускає в обіг гроші зелені

І свою мову нав’язує всім, навіть Україні.

Але звинуватити цю країну прямо неможливо

Оскільки закони поширення інформації

Ще не відкриті і “описуються” нині

Термінами від регіоналізації до глобалізації.

Одним з видів інформаційної експансії

Релігійні війни можна вважати -

Кожна з релігій свою “вакансію”

Одвіку під сонцем прагне зайняти⁷².

Релігійні догми – така ж інформація,

Що духовність великих мас людей формує.

“Релігія”, “наука”, “культура” та “цивілізація” -

Поняття, які одвіку разом крокують.

Отже, посягання на духовні засади традиційні,

Яке здійснює масова культура в різних країнах

Можна оцінити як тероризм інформаційний,

Але цей факт не всі ще розуміють.

***

Згадуючи вітряки відверто скажемо,

І разом відповімо на запитання вічне -

Чи є Дон-Кіхот негативним персонажем?

Сміхотворним – так, але досить симпатичним.

Цей персонаж привернув увагу

До вад людських і амбіцій вічних

І на вітряки спрямував наснагу...

Так, він смішний, але досить симпатичний!

Сьогодні всі людські недоліки і вади

Ховаються за ширмою колізій політичних...

І щоб побачить їх, таланта треба мати

Тому нам всім “вітряколами” симпатичні!

***

Враховуючи специфіку географічну

Продовжимо аналіз галузей окремих

В повсюдному їх впливі на природу вічну

З використанням даних достеменних.

Якщо взяти, наприклад, технологію

І розглянути її з позиції інтересів природних,

То кожна галузь має свою “хорологію”⁷³,

Створену фантазією людей голодних.

Раніше схеми перетворення викопної маси

До природних наближались всебічно,

Повільно накопичувались брухт або пластмаса ...

Після “інформатизації” – ця швидкість космічна.

Комп’ютер набагато збільшив інтенсивність

Пошуків і розробки різних корисних копалин.

А ще з його допомогою проявляється активність

У поламанні інших природних підвалин.

А наочні “результати” цієї чорної роботи

В словниках понятійно-термінологічних

Термінами позначені прискіпливо аж до нудоти -

Придумані нові, чи в когось запозичені.

Тут зустрінеш і “середовище руралістичне”

І різні “топоніми” з “урбанонімами”,

Промисловість “легку” та “гірничо-хімічну”,

І вишукане словоблуддя з “зонами” та “районами”.

***

Проте сьогодні у “високої” технології

Є суттєва особливість одна.

І якщо вживати мову аналогій,

То дуже на хробака скидається вона.

Той хробак риючи глибокі ніші

Все глибше і глибше залізає в Землю

І вишукує для себе крихітки “їжі”

І від гірської породи її відокремлює.

Сучасні технології більш вибагливі

До якості сировини, що використовується.

Тому геологами і гірниками засмаглими

Зусилля на пошук рідких металів спрямовуються.

Ера заліза поступово кінчається

Сучасний комп’ютер верстат чи інструмент,

З домішками таких металів складається,

Над якими фізики продовжують експеримент.

Метали ті мають властивості унікальні

Щодо сприйняття струму, світла чи тепла,

Але у них є одна властивість загальна –

Частка їхня у гірській породі дуже мала.

Для отримання рідкоземельних металів,

Яких міститься на тонну десять грам

Треба насипати силу силенну відвалів,

Виривши більший кар’єр, що відомо нам.

Таким чином, все глибше і глибше

Людина сьогодні в землю заривається

Змінюючи геологічну будову⁷⁴ все більше,

А від того у Природі все міняється.

***

І знову ж в мене виникає бажання

Розглянути роль світових міст у “глобалізації”

Вплив яких крім природоспоживання

Розповсюджується і у сфері інформації.

Крім згаданої вище, такою інформацією

Нові товари чи ідеї можуть бути

Які сучасними засобами комунікації

Розповсюджуються активно і усюди.

Розповсюдження те як вода у шлюзі,

Як кіно спроековане на екран

Носить всюди характер дифузій,

Що підмітив колись Хегерстранд.⁷⁵

Хоч би взяти надбання високої моди,

Що як епідемія йде від світових міст -

І прямує “впевнено” з заходу до сходу -

Так, процес цей має “дифузійний” зміст.

Сучасна мода передусім пропагує

Міський образ життя, а отже, сприяє

Розвитку урбанізації, яка крокує

Усюди і мережу міст розширяє.

Модну вечірню сукню “на згадку”

Швидко зіпсує свійський звір або птах

Тому що природою свого розпорядку

Встановлено для селян, тварин і комах.

Просторове буття селянської родини

Від міської значно відрізняється.

Фермери до свійської рослини чи тварини

Своїм життям дуже наближаються.

Проте усюди в світі, навіть на рівні глобальному

Сільський образ життя «виходить» із моди,

Тому молодь в гонитві за чимось оригінальним

Тікає у міста подалі від природи.

Тікає, щоб отримати освіту,

Або знайти обранку ці обранця.

Відтак усюди і в усьому світі

Розширюється урбанізація.

Або хоч би взяти нові технології,

Які ворогів перетворять на друзів.

«Проникненню» їх нема аналогій

І мають вони характер дифузій.

Побачиш сьогодні ти не одразу

Старих муедзинів на мінаретах

Без них правовірних усіх до намазу

Гука гучномовець, а файл на дискетах!

Проте у новацій технологічних

Є спільна і «в доску своя» рідна ненька

Без «середовища урбаністичного»

Усе це розсиплеться в порох швиденько.

***

Речовина суходолу і моря уся

В містах накопичується і обов'язково

На якусь інформацію перетворюється

Впевнено, неухильно хоч і поступово.

Роздивляючись екологічне буття людини

І в надії дійти до закону чинного

Обмін той розглянутий з середини

Я б назвав би інформаційно-енерго-речовинним.

Я не перший роблю такі висновки,

Всім відомі мої попередники.

Щоб збагнути те, треба хисту нам,

А Природу візьмем в посередники.

Найславетний з них і відомий всім

Володимир Іванич Вернадський

У трудах своїх людську думку він

Матерьяльною робить зненацька.

П’ятдесят років із тих пір пройшло

І лиш вчора оте передбачення

Послідовників серед нас знайшло

І прогнозу посилило значення.

І знайшло воно своє втілення

В найстарішій з наук біографії,

Відродило її вже знесилену

В виді еніогеографії.⁷⁶

Попри всі філософські критерії

Попри Всесвіт із часом та простором

Простір той крім складної матерії

Інформації має вдосталь.

І складна та тканина Всесвіту,

Що із космосом Землю поєднує.

Інформація в ній ті усі світи⁷⁷

Між собою надійно з’єднує.

В ній міста земні як антени ті,

Що потужність мають шалену -

Ретранслятори всі вони прості,

Що енергію смокчуть щоденно.

Завдяки містам (хоч би де вони)

Перетворення передбачене

Мас енергії та речовини

В інформацію вічного значення.

***

Найголовнішим серед всіх аргументів

Є площа міст, що від всього суходолу

Наблизилась вже аж до 3 процентів...

Це діти вивчають навіть у школі.

А за певними прогнозами, що існують

Враховуючи тенденцію, що існує всюди

30 супер-міст всю територію завоюють -

І все це через 50 років у світі буде.

А крім цих мегаполісів з висотною забудовою,

Що здіймуться в небо неприступною скелею

Для Природи не буде зроблено нічого нового...

Решта ж території буде пустелею.⁷⁸

***

Сьогодні кожний географ знає

Крісталерівську теорію дедуктивну⁷⁹

Де кожне “центральне місце” має

Свою і лише свою “зону впливу”.

Планетарний простір всього суходолу

В цій теорії на шестикутники розбитий

В них центри є, від яких навколо

Автором підпорядкованість відкрито.

І тих шестикутників мережа

Не така насправді й “ідеальна”⁸⁰

Простір всюди крадучі і обмежуючі-

Вона створює об’єкти ареальні.

Розміри і конфігурація ареалів згаданих

Передусім від того залежить

Які осередки в їх середину “покладені”

І як вони найближче оточення “обмежують”⁸¹.

***

Найактивнішм і найнегативним

Попри всі Природи закони

Стає поділ адміністративний

І ворожі для неї кордони.

Як без них ми могли б існувати?!

Не зважати на ті кордони.

Їх створили, щоб нас “вганяти”

І під них розробляють закони.

Будь-яка із дитинства людина

Тими межами підпорядкована.

Там чиновник сидить всередині

Рухи, думки і м’язи нам сковує.

А у їхньому (чиновників) стані,

Що наближений до природи

Боротьбою за виживання -

Абсолют - то кар’єри сходи.

Та “війна”- антагоністична.

Щоб утриматись на посаді

Він паплюжить природу вічну,

І від часу щось бреше громаді.

Хоч про це балакати можна

Дуже довго і дуже багато -

Всім відома їх неспроможність...

Повернімось до “рідної хати”⁸².

***

На додаток до попередніх

(ареальних та осередкових)

Дію зв’язуючих “середніх”

Пропоную розглянути знову.

Назвемо елементи – лінійні

До яких доречно б віднести

Мережі комунікаційні⁸³...

І дослідженню риску підвести.

До таких елементів лінійних

Я б відніс, якщо б в мене спитали

Всіх шляхів і кордонів суцільних

Мережу, що складає немало.

Це ті лінії і ті мережі

З допомогою яких людина

Від природи себе “відмежує”

В її ставлячи середину.

З допомогою транспорту люди

Речовинно-енерго-інформаційний

Певний обмін здійснюють всюди

“Офіційно” і “неофіційно”⁸⁴.

Обмін, попри аналоги чинні,

Він ворожий ландшафтам природним -

В межах він адміністративних

Чи у нас, чи в країнах свободних.

А крім них, на глобальному рівні

Нові засоби комунікації

Екотоп розширяють людини

Розповсюдженням інформації.

Інтернету глобальна мережа

Є прямим тому твердженню свідченням,

Що зв’язкову можливість безмежну

Вона збільшить і вдвічі і втричі нам.

***

Дуже стислий підводячи підсумок

Зробим висновки географічні.

Найважливіший із них висновок

Обіймає кроки стратегічні.

Головний майбутній напрямок

На природу тиску суцільного -

І виходить те із моїх думок -

Буде впливу інформаційного.

Інформація та колись приведе

До кордонів нівелювання,

До єдиних просторів вона їх зведе

«Всяк вошедший» - полиш сподівання!

Другим наслідком просторовим

Інформації розповсюдження

Буде ріст осередків нових

І як наслідок – зон відчуження⁸⁵.

***

Повертаючись до думки попередньої

Уявимо людську організацію просторову,

Простежену як ззовні так із середини

У вигляді тенет, та розглянемо її знову.

Вся поверхня земної кулі вкрита тими тенетами

В розвинених країнах та сітка набагато густіша

В середині клітин міста-антени стирчать багнетами

Інформаційний “галас” яких набагато голосніший.

В бідних країнах сітка та дуже розріджена

Міста не переробляють живу речовину на інформацію.

В країнах тих одвічний життєвий уклад наближений

До природної просторової організації.

Хай той уклад називають примітивним

І далеким від науки та цивілізації,

Спробую довести, що він позитивну

Для природи несе інформацію.⁸⁶

***

У селянської родини в заплаві Гангу

Нема трактора чи комбайна,

Проте праця важка із самого ранку

Для неї явище звичайне.

В ній беруть участь лише м’язи

Як власні, так і свійської худоби.

Чад та колеса механічної зарази

Родючий грунт в урочищах не гроблять.

Все, що родина від землі та має

Вона поверне у Природу в «сей момент» -

Навоз і попіл вщент переробляє

Нестримний зголоднілий редуцент.

Родині цій не треба нафта з газом

Щоб годувать «залізного коня»

З землі вона отримує одразу

Для себе їжу, дрова – для огня.

Але щоб дров і їжі вистачало

Працює на людей земля весь рік.

Співпраця та як сік в себе ввібрала

Весь досвід, накопичений одвік.

Тут мішаний посів, посів міжрядний

Усюди є, а логіка проста –

Поки одна дає врожай нам ладний

Культура інша – у міжряддях - підроста.

Формується своя екосистема

В якій людина (в тому доказ є)

Жує травичку і вивчає Брема⁸⁷,

Займає дійсно вірне місце і своє.

Щоб вижить так, тож скільки треба знати!

Коли садить, полоть чи поливать

І до Природи всім на Ви звертатись

І накінець Людиною в ній стать!

І та тисячолітняя культура

Мудріше решти вдаваних культур

Не віддає Природу під тортури

Не підпускає близько до тортур.

***

«Цивілізованість» - відносний термін,

Неначе б до Природи наближа…

Шукаючи раціональне зерно

Усе доводять люди до ножа.

Не буду у віршах я закликати

Здичавіти і відпустить хвости…

Вже пізно… Дикунами стати

І так ми зможем – я і ти.

Та дикість досі незбагненна -

Там Три-Майл-Айленд та Арал

Усім нам свідчать про страшенний

«Цивілізації» обвал.

Обвал, повірте, у якому

Нема нікому майбуття,

А тих, хто не кориться цьому

Відразу ж давлять «до ногтя».

***

Пригадую, колись в дитинстві,

Коли ще матінка була жива

В великому родиннім товаристві

Проходила розмова гуртова.

Андрій – мій дядько - комуніст завзятий,

Степан Іванич – козарлюга-дід -

Нема обох, прости їм, боже святий -

Посперечались про підлунний світ.

Андрій – боєць - був родом з Запоріжжя,

Із Нікополя мій славетний дід...

Тож, славних предків до схочу мов збіжжя

в рік урожайний – ми не із сиріт.

Андрій – освічений, фах інженера має;

У діда за плечима – ЦПШ⁸⁸ –

Проте, в дискусії мій дід не відступає...

І дядько відступать не поспіша.

Мовляв, дід не далекоглядний

Не має політичного чуття,

Мовляв, Каховська ГЕС громадна

Нам забезпечить майбуття.

На неї дивлячись капіталісти

Слюною захлинуться аж бігом.

А наша партія і всі ми-комуністи

Щось ще збудуєм і придумаєм гуртом!

Енергія і рукотворне море -

То добре все - відповідає дід

А гляньмо, скільки для природи горя

Учинено із заходу на схід.

Загублені нараз дніпровські плавні

Навік залиті найродючіші лани...

А дядько вторить – є задачі главні

І вищі над оте усе вони!

Ми - плем’я покорителів природи,

Чинити так ще батько-Сталін повелів

Все нам підвладно – космос, гори, води

І навіть люди... Де там до ланів!

На теє все моя бабуся промовчала

Що родом з “розкуркулених” селян

Бо крім роботи нічого в житті не мала

Із мозолями до кровавих ран.

Тут до розмови моя мати встала

- Коли були і плавні і Дніпро

По два врожаї бульби ми збирали

Аби її де зберегти було.

От першого врожаю на городі

Зелені стебла від картоплі відділи,

На плавні відвези, щоб згодом

Вони там другий урожай дали.

А землі там були такі родючі,

Що за три місяці день в день,

Попри погоду, стійко неминуче

Врожай там зрів із липня по жовтень.

Мій старший брат - рибак від бога

Підтримав діда і сказав – вони

Ті плавні – божа нам підмога

Було там повно риби й дичини.

Вода в Дніпрі така прозора

Що видно коропа чи судака

І як він до гачка підходить -

Смик! Йди рідненька до садка...

***

Нажаль, краси тієї я не бачив

Бо вже не встиг... шалена сила

Трощила все в краю козачим -

Нічого для нащадків не лишила.

Спливає час, пройшло багато років...

Згадав ту суперечку не дарма.

Природних ми не вивчили уроків -

Ні козаків ні плавень вже нема.

Каховська ГЕС, яку хвалив мій дядько

Сьогодні в греблі тріщину дала.

Проте, затоплений Дніпро - наш батько –

Вода у водосховища пішла.

Порушено Дніпра режим одвічний

Зелено-синім водосховища цвітуть

Нема там риби, що для нас вже звично,

Енергоблоки як гриби ростуть⁸⁹.

Вздовж тих “морів” вторинне засоління

Ґрунтів родючих відбулося вже...

І в інший світ відходить покоління

Яке Дніпра уже не збереже.

***

Той давній спір для мене уособив

Ум, хист і мудрість нашого народу.

І зрозумів я як усюди гробить

Цивілізація Природу.

Вже перед нашими очима

Проходить їх протистояння

Природа разом з нами всими

Уже близькі до руйнування.

Цивілізацією всюди

Війну Природі оголошено.

Урочищами, що згубили люди

Людський у пекло шлях замощено.

Я впевнений – з часів прадавніх

Війни запекліше немає

Не буде перемог в ній славних,

І переможців – це я знаю.

14. Природні умови і ресурси україни

***

Цей розділ як і у всіх підручниках

Розповість про багатства природні

А також умови, яких заручником⁹⁰

Є наш народ, що бідує сьогодні.

Умови ті, і це знає кожний

Хто географію з дитинства любить

У різних місцях не дуже схожі -

Природа дає, і вона ж нас губить.

Отже, те, що маєм, дане від бога

Змінити і зменшити – це в наших силах

А ось добавити не маєм змоги

У цьому завірити я можу сміло.

***

Природні умови традиційно обіймають

Всі ті тіла і сили природи,

Які активну участь приймають

В житті того або іншого народу,

Все те, що може змінити активно

Життя народу, або його долю навіть...

Вважають, що умови, то фактор пасивний

З цим я не згоден, якщо когось моя думка цікавить.

Відношення до природних умов, як факторів

Що опосереднено впливають на життя народу

Йде від ілюзії, що за допомогою верстата і трактора

Людина може бути царем і господарем Природи.

Лише століття людина активно на планеті панує

Пишаючись над Природою перемогами своїми⁹¹...

Сьогодні всі ті перемоги із злочинами межують

І не пишатись, а дуже замислитись треба над ними.

Хибний той погляд про роль природних умов

У житті людини і суспільства йде такоже

Від штучного уявлення, що порушити основ

Природних систем одне покоління не зможе.

Людина сьогодні вже є геологічною силою⁹²

Яка подібно повіням, селям і землетрусам

На природу давить важкою гранітною брилою

І в решті решт занепасти її примусить.

***

Незважаючи на теоретиків від науки

Які другорядними вважають природні умови,

Третина населення світу мешкає вздовж смуги,

Що узбережжям морів зветься у звичайній мові⁹³.

А дві третини населення⁹⁴ світу мешкають

У таких природних і кліматичних умовах

Які все ж - таки до мінімуму зменшують

Загальну залежність людини від Природи.

Крім того, доведено, але не в науці офіційній⁹⁵

Що будь-який етнос - то є субстрат природний

І що такі буденні речі, як раціон харчівний

Народ бере з ландшафту, якщо він голодний.

Отже, поняття батьківщини не балачки звичайні

А - речовинно-енергетичний обмін, закріплений територією.

І це не є “вульгарний географізм”⁹⁶ брутальний

А науковий факт, Гумільовим доведений в теорії⁹⁷.

***

Давайте ж разом з вами розглянемо

З яких “складових” складаються природні умови

Для цього на окремі компоненти ділити їх станемо

Хоч такий поділ можна вважати досить умовним.

Геологічна будова території України досить складна

Як за віком, так і за “змістом”, що пояснюється

Різноманіттям процесів, якими формувалась вона

І загальні риси ці як “свої” територією привласнюються.

Рівнинна частина території України геоструктурно пов’язана

З південно-західною частиною Східноєвропейської платформи.

Взагалі ж вся територія нашої країни якби “прив’язана”

До такої тектонічної структури і форми

Як Альпійська область геосинклінальна,

Крім згаданої вже Східноєвропейської платформи,

До складу якої входять (і то її будова загальна)

Такі геоструктурні райони і форми,

Як Український щит, Волино-Подільська плита

Дніпровсько-Донецька, Галицько-Волинська, Причорноморська западини.

Але це ще не все, і якщо мене хтось спита,

Я скажу, що Донецька складчаста споруда не згадана.

Крім цього в геосинклінальній області

Ще такі геоструктурні райони виділяються

Як Кримська і Карпатська системи складчасті

Що є “молодими” і поки ще розвиваються.

Крім згаданих “статичних” моментів

Цікаво буде розглянути геологічну історію.

І з’ясувати, як і які з мінералів і хімічних елементів

До певних структур “прив’язані” практично і в теорії.

В археї-протерозої⁹⁸ ті породи утворились,

Які фундамент Східноєвропейської платформи складають.

Сьогодні вони на денній поверхні опинились

І назву Українського кристалічного масиву мають.

В цей геологічний час сформувались,

(Я це читав і брехати не буду),

Із магми плавились, а потім окислялись

Кременчука і Кривого Рогу залізнії руди.

В палеозої⁹⁹ переважав суходіл на нашій території.

Проте, така думка досить умовна, оскільки час від часу

Цю територію заливало холодне первісне море

Із води якого не зробиш горілки, пива, або навіть квасу.

Відомо всім, що в цей період відбувались

Герцинське і каледонське горотворення

Саме тоді (і в книжках це писалось)

Донецька складчаста споруда і Дніпровсько-Донецька западина були утворені.

Саме герцинські породи у фундаменті знаходяться

Складчастих споруд Карпат і Криму,

Тому в одному часі і місці як би “сходяться”

Зовсім різні копалини, про які я далі мову вестиму.

В ті далекі часи утворились такі види палива

Як вугілля Донбасу і Волині, що в підручниках згадане,

А ще карпатські горючі сланці (якщо мало Вам),

А ще нафта Дніпровсько-Донецької западини.

В мезозої¹⁰⁰ на нашій території спостерігались такі умови:

Континентальні – в платформеній частині

А морські, якщо про це піде мова, -

В Середземноморському рухомому поясі, який існує і нині.

І те горотворення має назву складчастості Кіммерійської.

Саме в той час були утворені і далі розвивались

Складні і рухомі структури платформи Скіфської,

А в низів’ях Дунаю і в Криму геосинкліналь сформувалась.

Утворені в мезозої (і про це кажу я сміло)

У Прикарпатті поклади нафти промислові,

Волині і Донбасу мергелі і крейда біла,

А також фосфорити Донбасу і Придністров’я.

В кайнозої¹⁰¹, який триває зараз, (і придумали ж таке слово!)

На більшій частині території України

Сформувались стійкі континентальні умови,

Які майже без змін збереглися і понині.

Для цього часу притаманні періодичні коливання

Льодовиків, що наступали та відступали,

Спонукаючи клімату потепління та похолодання,

А ще льодовики активно рельєф формували.

Ця епоха відповідає альпійській складчастості

Часу, коли були сформовані гірські споруди Карпат і Криму.

Для нас цей час є важливим по своїй значущості,

Бо нас разом з горами трусить, оскільки вони ще є молодими¹⁰².

З відкладами кайнозою в Україні пов’язані

Родовища нафти, газу, кам’яного та бурого вугілля.

Наявністю марганцю та солі ми також зобов’язані

Виверженням, денудації¹⁰³ та морським хвилям.

Сьогодні всі згадані структури тектонічні

Зберігають спокій, оскільки їх перекривають

Осадкові породи молоді, недовговічні¹⁰⁴

І їхня потужність від 10 до 100 метрів сягає.

***

А зараз розглянемо рельєф території України,

(Який з геологічною будовою зв’язок генетичний має),

А також його вплив на господарську діяльність людини,

Бо інколи від рельєфу людина сильно потерпає.

Територія нашої держави тектонічно “прив’язана”

До двох великих структур - (які для наочності

вище вже були розглянуті і згадані) -

Східноєвропейської платформи та Альпійської геосинклінальної області.

До цих структур входять певні геоструктурні райони,

Які також були розглянуті і згадані свого часу.

Саме їм (в геоморфології¹⁰⁵ свої закони)

Відповідають типи рельєфу сучасні.

Правобережна Придніпровська височина

Українському кристалічному щиту відповідає

В свою чергу, Причорноморська низовина

З Причорноморською западиною генетичний зв’язок має.

Придніпровська і частина Поліської низовин

В межах Дніпровсько-Донецької западини прибувають

А взагалі чверть площі всіх українських рівнин

На різні за своїм походженням височини припадає.

Всі ці рівнини ніби жилами, або навіть потужними м’язами

До Українського щиту, Донецької складчастої споруди

Та Волино-Подільської плити геоструктурно як би прив’язані.

І не подінуться звідти в найближчий час вже нікуди.

Між Дністром та Південним Бугом простягнулися як єдині

Подільська височина, а на північний захід від неї підводиться

Волинська височина. А в на південному сході України

Донецька та Приазовська височини знаходяться.

Гори Карпат і Криму не зразу складувались

Входять вони до зони альпійської складчастості.

То молоді тектонічні підняття, і про це вже згадувалось,

В яких ще не завершилися процеси горотворчості.

***

А зараз спробуємо відповісти на запитання,

Як же рельєф на господарську діяльність людини впливає?

Або які він людині приносить страждання.

Для цього з’ясуєм, в чому саме цей вплив полягає.

Взагалі рельєф за загальними ознаками своїми

А передусім за висотою над рівнем моря,

Поділяється на гористий і рівнинний

(І цей факт вже не є предметом дискусій і спорів).

Більшу частину території України,

Що дев’яносто п’ять відсотків площі складає,

Умовно можна вважати рівнинною

(Хай бере нівелір¹⁰⁶ той, хто пересвідчитись бажає).

Рівнинний рельєф території України в цілому

Розвитку сільського господарства сприяє,

Зокрема рослинництва, в якому

Розчленованість поверхні велике значення має.

Так, наявність ярів та балок значно сприяє

Занепаду цієї галузі, і то не диво,

Бо реальна загроза ерозії ґрунтів виникає

В лісостепу і в Українському Поліссі особливо.

Ця загроза примушує вчених розробляти

Дуже коштовні заходи агромеліоративні¹⁰⁷,

Якими контурно-меліоративну систему¹⁰⁸ можна вважати

І сівозміни¹⁰⁹, де сполучаються культури фуражні та їстівні.

Отже, рельєф взагалі і рівнинний зокрема

Опосереднено впливає на спеціалізацію сільського господарства,

Висуваючи природні обмеження (дехто вважає, що їх нема)

Для вирощування різних культур рослинного царства.

Крім цієї галузі рельєф також враховується

При будівництві та експлуатації транспортної мережі.

Так, на рівнинах шляхи постійно будуються і подовжуються

І рельєф цьому будівництву не висуває серйозних обмежень.

Гірський рельєф можна вважати не типовим для України

Ми ж маєм не Кавказ і Памір, а лише Крим та Карпати

Проте, існують спільні риси у характері і господарстві людини,

Що мешкає у горах. І ці риси потрібно назвати.

Гірське помешкання у людини виховує

Відчуття загостреної внутрішньої свободи

І якщо хтось ту свободу ланцюгами сковує -

Немає зліше і хоробріше такого народу.

А хто не вірить, в твердження просте

Що горець є солодкої волі обранець

Вам підтвердять твердження оте

Гуцул¹¹⁰, чеченець, шотландець або навіть афганець.

Так, чеченців, які з Росією воюють сьогодні,

Понад двісті років примушують стати на коліна.

Афганців також, та не вийшло і зараз вони свободні.

Отже світосприйняття у гірських народів єдине.

***

Крім згаданих вище рис соціальних,

Що притаманні народам гірським,

Не зможемо обійти рис ми загальних

Зумовлених рельєфом у господарстві.

Гірський рельєф ще більше ніж рівнинний

Зумовлює спеціалізацію сільського господарства

У якому вже переважає напрямок тваринний

Представлений відгонно-пасовищним вівчарством.

А в рослинництві переважають багаторічні рослини

І також галузі, що займаються їх вирощуванням.

Ті рослини закріпляють ґрунти своїм корінням як глиною

Це чай, виноград та тютюн, які не потребують зрошення¹¹¹.

Гірський рельєф на роботі транспорту ще більш позначається,

Бо людина будує коштовні мости, “серпантини”¹¹² та тунелі.

А при несприятливій погоді рух в горах взагалі зупиняється,

Бо можуть виникнути руйнівні обвали, лавини, зсуви та селі.

Якщо ж загальні риси розвитку транспорту до уваги брати,

То тут переважає транспорт автомобільний а не залізничний.

І це саме завдяки гірському рельєфу, бо треба знати,

Що для автомобіля долати круті гірські схили досить звично.

***

Ґрунти українські є наступним компонентом природних умов,

То наше щастя і наша біда, і всі це знають.

Вони дані нам від бога і української ментальності основу основ

Разом з степами, річками та дібровами вони складають.

Родючими дуже зробила їх для нас Матір-природа,

Хоч це не зразу а досить повільно відбувалось

Процес грунтотворення складний, і з Докучаєвим я згоден,

Ґрунти в залежності від умов і часу поступово формувались.

Згідно з визначенням В.Р.Вільямса та В.В.Докучаєва

Ґрунтами називається рихлий шар поверхневий

Суходолу земної кулі, що родючістю відзначаєма

І який здатний давати рослин врожай суттєвий.

А також згідно з цими авторами

Ґрунти є результатом сукупної дії

Грунтотворення п’яти факторів

Які діють як в Гамбії, в Україні, так і в Росії.

Ними є материнська гірська порода,

А також рослини, які “килим” природний утворюють,

Саме вони (і придумала ж так Природа!)

Разом будівельний матеріал ґрунтовий створюють.

А “використовують” ці матеріали

“Трудівники” – азотисті бактерії ґрунтові.

Саме вони розкладають до елементарних речовин і мінералів

Рештки тварин і рослин, що формують гумусу основу.

Тверда материнська порода забезпечує

Фізичний субстрат, з якого формуються ґрунти

Це можуть бути пісковики, граніти або брегчії

Залежно від геології. І це читач, вже знаєш ти.

Наступним фактором дуже важливим

Є клімат, який створює основу

Ґрунтоутворення, і який полям і нивам

Дає світло, вологу і тепло як загальні умови.

Наступний фактор то рельєф, роль якого

В грунтотворенні також важко переоцінити

Доведено, що саме в залежності від нього

Ґрунти формуються родючі або змиті.

Але Час є фактором найголовнішим

Час, якому усе на Землі підвладно

Ґрунти не можуть створюватись скоріше

Ніж за 250-300 років (і про це було згадано).

Сприйняття ґрунтів як природної умови

Йде від розбіжностей, що між природними зонами існують.

Більше того, разом з літогенною основою

Ґрунти вкупі з іншими компонентами ландшафти формують.

Так, в лісовій зоні такі ґрунти переважають:

Під мішаними та широколистими лісами – сірі лісові,

А під хвойними лісами – підзолисті перевагу мають.

Це знають всі і відомості ці не нові.

В лісостеповій зоні утворюються типові чорноземи

З шаром гумусу серед інших ґрунтів найпотужнішим

Зараз в Україні це найбагатші землі

І за врожаями культур грунт цей дійсно є найродючішим.

В степовій зоні також чорноземні ґрунти

Але вже звичайні а не типові -

Подивись на карту і пересвідчися ти -

Саме вони у степу складають ґрунтового покриву основу.

А на самому півдні степової зони,

Переважно в Причорномор’ї та в степовому Криму

Каштанові ґрунти та чорноземи південні простягаються аж до кордону,

Але не заважають проходити йому.

***

Взагалі ж ґрунти - ніби дзеркальне відображення

Компонентів географічної оболонки, та їх взаємодії:

Вивчаючи ландшафти, виникає враження,

Що в механізмі їх формування - грунтотворення - найзначніша подія.

Так, в лісовій зоні, де хвойні ліси переважають

Ґрунти формуються в умовах промивного режиму

Це означа, що землі там майже не висихають

І всі поживні речовини з водою якби проходять мимо.

Крім того хвойні ліси – вічнозелені

(Хіба що за винятком листяниці і піхти)

І під їхнім покровом здоровенним

Сонячному промінню нікуди йти (не те що бігти).

Відтак, під деревами всі трав’янисті рослини

Слабо розвинуті, якщо не пригнічені

А, отже, в процесі грунтотворення крім деревини

Участь пухких і м’яких трав майже не відмічена.

А саме вони (трави зелені)

Які рослинами-однорічниками представлені

Дають змогу азотистим бактеріям “будувати” родючі землі

Які за якістю з чорноземами можуть бути співставлені.

Але в умовах клімату вологого

При недостатній сонячній радіації

Бактерії не утворюють з деревини нічого нового

Крім шматочків золи, що залишаються від цієї “операції”.

Таким чином, нам цілком зрозуміло

Звідки походить назва “підзолисті ґрунти”.

І якщо всі ці “події” співставити уміло

То в них механізм формування тайгових ландшафтів можеш побачити ти.

У степу на відміну від лісової зони

Сонячної радіації достатньо

Тут трави у хвойних дерев не в полоні

І тому збільшують свою біомасу багатократно.

А вона є звичною і дуже смачною їжею

Для азотистих бактерій, що легко її розкладають

Які вже не ламають зуби і не страждають грижею.

Тому такі ґрунти досить значну кількість гумусу мають.

Взагалі ж ґрунти, як свідчать наукові факти,

Є “умова” і “результат” життєдіяльності людської.

Людина вже так сильно змінила природні ландшафти,

Що родючість ґрунтів залежить від неї мірою прямою.

***

Наступний компонент природних умов то є клімат,

Хоч великі кліматичні райони в Україні не виділяються.

Але з-за того, що Сонце і Вітер неможливо утримать

Різноманіттям своїм клімат все ж таки відрізняється.

Більша частина території України знаходиться

В зоні клімату помірно-континентального

Лише ПБК¹¹³ в кліматичному відношенні “поводиться”

Як субтропіки середземномор’я (і це цілком нормально).

Якщо ж розглядати клімат в цілому,

То загальна тенденція існує -

Окремі його компоненти хоч в малому

Територія України змінює і нівелює.

В багатьох літературних джерелах відмічається,

Що незважаючи на всі “загальності”

З заходу на схід кліматичні умови зміняються

У бік збільшення континентальності.

Так, кількість опадів більша на заході

Та на північному заході нашої країни,

А на південному сході незважаючи на зрошувальні заходи

(Так же як і на півдні) від посухи потерпають рослини.

Найбільше опадів окропляє територію України

В теплий період року, тобто влітку і весною,

Хіба що крім південного узбережжя Криму

Де найбільше опадів випадає зимою.

Сонячна радіація зменшується тільки от

У напрямку Південь-Північ (і не допомагає дощик)

Від 5200 до 4200

Мегаджоулів на метр квадратний площі.

Середні температури повітря в січні коливаються

Від –7^о С на північному сході,

А на заході й північному заході вони до – 4 ^оС опускаються,

Тому в січні і мерзне усе на городі.

В липні температури значно вище,

Так, на північному сході +21+22 градуси вони сягають;

На заході і північному заході +19+21 градуси і не нижче,

А південні райони в липні аж +23 градуси C мають.

Головним кліматичним фактором, що зумовлює

Придатність території для рільництва

Є сума активних температур, яка підсумовує

Температури для росту культур в рослинництві і садівництві.

Активними вважаються ті температури,

Які+10 градусів С перевищують.

Саме за таких умов починають розвиватись рослинні культури

І вранішні весняні морози їх вже не знищують.

Сума активних температур в Україні

Коливається від 2400 градусів в зоні лісовій

До 3600 градусів, там де ростуть кавуни та дині,

А саме в південній зоні степовій.

Взагалі ж, таких температур цілком достатньо

Для вирощування тих сільськогосподарських культур,

Які в помірному поясі прирощують біомасу многократно

Та так, що можуть подавитись ховрах, байбак або щур¹¹⁴.

***

Стосовно розбіжностей кліматичних,

То на території України все ж таки існують

З точки зору географів, до класифікацій звичних,

Такі агрокліматичні зони, що одна з одною межують.

На півночі та північному заході нашої держави

Помірно тепла агрокліматична зона розташована

З достатньою зволоженістю (і там зеленіють трави).

Ця зона лінією від Києва до Чернівців відмежована.

Наступна зона тепла, і вологи там мало

Межує вона, і приблизно проходять кордони ті

(На півдні, бо північ ми вже відмежували)

Через Харківську та північ Одеської області.

Далі тягнеться посушлива і тепла зона,

Що попередній приходить на зміну.

І простягаються її південні кордони

Від півдня Донецької та через Одеської середину.

Остання зона агрокліматична (якщо в довідниках пишуть вірно)

Територію Причорномор’я і Криму обіймає.

Вона дуже посушлива і жарка помірно

І саме тому вона м’яку зиму має.

Гірські ж області України (Крим і Карпати)

Яскравою висотною зональністю характеризуються,

Бо з підйомом вгору (і про це доцільно згадати)

Температура зменшується і клімат холодний формується.

Рослинність – компонент наступний

Умов природних, які незалежно від нас існують

Тих, що можуть бути сприятливими і підступними

І які здебільшого заважають і лише інколи на нас працюють.

Різноманіття ґрунтів, неоднакові кліматичні умови,

Рельєф, тривалий і складний розвиток природи

(Зокрема наявність періоду льодовикового)

Зумовили багатство рослинності від заходу до сходу.

Ліси найбільш поширені на півночі і заході України

При цьому розрізняють хвойні (сосна, ялиця);

Широколисті - дуб, бук, граб, липа, клен (крім калини);

Мішані - все це, плюс береза і плюс листяниця.

Степи здебільшого сформувались на рівнинах

В умовах майже недостатньої зволоженості

На лесах, лесовидних суглинках і глинах

І тих степів існує декілька видів (незважаючи на риси схожості).

Так, різноманітна рослинність сьогодні вкрила

Лугові степи, що поширені в лісостеповій зоні

В них ростуть: материнка, чабрець, конюшина, ковила

І багато інших, що вкривають землю, як волосся скроні.

А на Причорноморській низовині простягаються

Різнотравні степи - типчаково-ковилові

В яких ростуть: піжма, осот, полина, вівсяниця¹¹⁵

І інші, що влітку переливаються ніби хвилями.

Чагарникові степи переважають

На сході України і Донецькому кряжі

Крім зазначених видів вчені тут зустрічають

Густий чагарник, вкритий вугільною сажею.

Напівсаванні степи, або “шибляк”так званий

В Кримських горах та предгір’ях зустрічаються

В цих степах до злакових види “саванні”¹¹⁶

Домішуються, додаються і з ними перемежаються.

***

Проте, необхідним вважаю сказати

Що в первісному недоторканому стані

Майже нема Степів (якби їх не орати,

то були б) і про це свідчать наукові дані.

Первісна степова рослинність сьогодні збереглася

В передгір’ях Криму та на косах Азовського моря

З рештою степів людина дуже бездумно обійшлася

І, здається, сама від цього зазнала значного горя.

Іншим рослинним сполученням є луки,

Які в заплавах річок та в западинах вододілів сформовані.

На яйлах Кримських гір також є лучні рослинні сполуки,

А ще на схилах Карпат ці луки від нас ніби сховані.

Взагалі ж луки певну різноманітність мають -

Заплавні, суходільні, низовинні, гірські -

Серед них геоботаніки розрізняють,

І займають вони території зовсім не міські.

В заплавних луках переважають:

Верболоз, вільха, а з трав вівсяниця, мятлик, конюшина,

Лютик, щавель, (що його як їстівний не вживають),

Тобто ті трави і рослини, які їсть дика жувачна тварина.

Суходільні луки представлені:

Тимофіївкою, костром, мятликом та кульбабкою

І, як ми бачимо при співставленні

Від попередніх цей набір відрізняється мірою слабкою.

Низовинні луки формуються переважно

В пониззях рельєфу, і додатково,

Якщо ми подивимось уважно,

Крім згаданих осоку зустрінемо обов’язково.

Гірські луки – то тип особливий

Вони насичені духмяними травами соковитими:

Білоусом, лядвинцем, конюшиною, але покрив той вразливий

Гірськосхильній ерозії з ґрунтами змитими.

Окремий і дуже аутентичний тип рослинності

То болотний, який досить значну площу обіймає.

Так, комиш, осока, рогоз потребують значної вологості,

Яку Поліська низовина і заплава будь-якої річки має.

Шановний Читачу, звичайно, те, що побачив тут - не нове

Хоч навколо деяких припущень й досі тривають суперечки і розмови.

Проте, викладена інформація, яка наведена тут для наочності

Далека від присутньої зараз у науці термінотворчості...

15. Головні задачі вивчення економіко-географічного положення України

О, Україно, Україно!

Шир безбережна, й височинь.

Твій прапор – то степи безмежні,

А ще твій прапор – неба синь!

Річки – то сльози кришталеві,

Моря – блакитні аж бринять.

А зорі – блиски променеві,

Як вогнище з кількох багать...

Твоя історія мов сполох

Палає з глибини віків.

Її з’їдає ніби Молох

Час невблаганний... Все ж не з’їв...

Залишилось і для нащадка

Багато Часу і Землі,

Та стільки, що від того спадку

Стає дихання... Королі,

Царі, султани та еміри

Нам би позаздрили... Проте,

Різноманітнії заміри

Не зайві будуть... Я за те,

Щоб най прискіпливо вивчалась

Наукою моя земля,

Щоб все писалось, рахувалось...

А де географ, там і я.

Ми разом в змозі докопатись,

Що ж воно є те ЕГП¹¹⁷?

Бо той, хто прагне розібратись,

Їй бо, добряче посопе.

На це і інші запитання

Ми спробуєм відповісти.

При цьому є одне прохання –

Читач, допомагай і ти.

***

У України як держави

Є геопростір¹¹⁸ дійсно свій.

Цей термін пояснять цікаво

Кант, Ріттер, Геттнер і Шаблій¹¹⁹

Наш геопростір також має

Структуру власную свою.

Складається він і включає

Аеро-, аква-, геоторію.

Не будемо тут роздивлятись

Етнічної межі кордон,

Бо як на Шаблія послатись,

То в когось “дах зірве” в ООН.

Проте, відомо, що навколо

Земель українських, гуртом

Живуть за Сеймом і Осколом

Ті, хто їсть сало з часником¹²⁰.

Та що за Сеймом...За Кубанню,

І там де Об із Іртишем...

Ну, досить, бо у зазіханні

Нас звинуватять, тож, почнем.

***

Сучасна площа території

Складає 603,7¹²¹,

Крім того наша акваторія –

Аж 20¹²² – те відомо всім,

На 1300 кілометрів

Прямує з заходу на схід

(Додай шістнадцять тисяч метрів

І можеш мандрувати “світ

за очі” в моїй державі... )¹²³,

А інший напрямок сяга

І то є факт, а не уява,

Аж дев’ятсот¹²⁴, була б снага

Пройти із півночі на південь,

І все побачить: як живуть?

Працюють люди, день чи тиждень?

Як мислять, що їдять і п’ють?

***

Це є всього лиш голі цифри,

Вони дотіль не оживуть,

Аж поки порівняльним змістом

Ми не наповнимо їх суть.

А, взагалі, контекст відношень

Є цариною ЕГП...

Наприклад, цілий ряд “положень”

Пов'яжуть Львів і Санта-Фе¹²⁵.

Відношеннями до кордонів

Країна наша видатна.

Кордони ті землею, морем

Пройшли і простяглися на...

7 тисяч довгих кілометрів,¹²⁶

Росія, Польща, Білорусь¹²⁷

Межують з нами. З самих нетрів¹²⁸

Йдуть ті кордони, та чомусь

Предмет неспокою становлять

Для ляха і для москаля¹²⁹

Оті кордони...Знову мовлять

Вони, що “Наша то земля”.

Ті зрозумілі зазіхання...

Авжеж, най ласий бо шматок.

Та хай полишать сподівання,

Бог їм суддя...Наступний крок

До розуміння категорії -

Питання: ”де моя земля?”

На континенті, чи на морі,

Чому цікавить москаля?

***

А є вона, і всі це знають,

В Європи центрі, саме він

В нас в Україні¹³⁰, і вважають

Що маєм ми низький уклін

Зробити долі. Цей дарунок

Поцінить ще нащадок наш...

Ми ж необхідний розрахунок

Повинні здійснити, бо аж

Стискає подих від мрійливих,

Але ґрунтовних сподівань -

Який би зиск в руках умілих

Дало б його¹³¹ використання.

Мати в себе центр Європи

Не використавши цей транзит!!!?¹³²

Давно б пани, а не холопи

були б... Якби не паразит,

Отой що прізвисько “чиновник”

Одвіку має і сидить

Він всюди ніби завойовник,

Всім заважає і смердить.

Європу й Азію з’єднала б

Моя славетная земля.

І був би зиск, якби ми брали

Лиш мито, а не хабара.

***