8.2. Особливості регіонального ринку

При загальній оцінці ємності регіонального ринку по окремих товарах та групах товарів можна використовувати наступну шкалу градацій його якісного стану (за О.Дмітрієвою):

1) ринок ємний, ненасичений;

2) ринок ємний;

3) ринок рівноважний;

4) ринок ємний, насичений;

5) ємність ринка вичерпана;

6) ринок неємний, насичений;

7) ринок неємний, ненасичений.

Інший напрямок оцінки регіонального ринку – визначення ступеню його монополізації та характеру конкуренції. Вплив цих характеристик на диференціацію господарського клімату та конюнктури по регіонам з відродженням економіки України буде зростати. За цілим переліком товарів та послуг рівень монополізації та характер конкуренції по регіонах розрізняється не дуже. Але по ринку будівельних послуг, ринку первинної переробки сільськогосподарської продукції, ринку побутових послуг, ринку нерухомості та ін. регіональний ринок практично завжди виявляється локалізованим.

При його аналізі можна використовувати наступну номінальну шкалу:

1) ринок немонополізований;

2) ринок монополізований з боку попиту;

3) ринок монополізований з боку пропозиції.

Є й більш деталізована шкала (за Д.Вейнтраубом):

1) ринок монополізований, але є прямі канали виходу на ринок поза монополістом;

2) ринок монополізований, немає прямих каналів виходу на ринок поза монополістом, однак монополіст контролює лише один товарний ринок;

3) монополіст контролює декілька товарних ринків одночасно;

4) монополіст є частиною більш загальної організації, яка повязана з загальнонаціональними інститутами;

5) монополіст не залежить від місцевої влади, або, навпаки, чинить на них вплив.

При формуванні регіональних ринків виникає цілий ряд специфічних питань, як-то: відкрити або закрити доступ на нього іншим регіонам та країнам? Кого слід залучати в першу чергу: продавців або покупців? Які заходи та документи щодо підтримки регіонального ринку слід розробити місцевій адміністрації в першу чергу? В створенні яких обєктів ринкової інфраструктури їй слід прийняти участь і т.і?

З одного боку, закривати доступ на місцевий ринок продукції, капіталів та робочої сили із інших регіонів – означає протекціонізм без конкуренції. З іншого – в умовах незрілих ринкових відносин існує небезпека того, що якісь місцеві підприємства та галузі без своєчасної підтримки програють конкурентну боротьбу та повністю збанкрутують. В цьому звязку завдання регіональних властей полягає в розробці своєрідних рекомендацій виробникам в досягненні більшого економічного ефекту в залежності від співвідношення попиту та пропозиції. Ці функції досить делікатні: адміністрація не повинна чинити перепони створенню умов рівноваги для регіонального ринку, але повинна піклуватися про тих осіб та фірми, які ринком були відторгнені з нормального обігу товарів та послуг.

Все зазначене виводить на перший план при вивченні особливостей регіональних ринків дослідження специфіки попиту та пропозиції, які формуються, виходячи з певних особливостей господарського та соціального середовища в регіоні.