6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів

Державні та адміністративні кордони з’явились не одразу. В царині механізму їхнього формування лежить складна просторово-часова динаміка більш високоорганізованих інформаційно-енергетично-речовинних утворень – агроекосистем. Їхнє зародження, формування, розвиток та взаємодія – квінтесенція всього людського розвитку, а, передусім – розвитку людини як виду. Певною мірою, в сучасній просторовій динаміці агроекосистем відбита вся попередня історія взаємодії природи і суспільства.

Мал.6.3. Концептуальна схема взаємодії природи і суспільства

Ці межі – контакті, оскільки система відкрита. Природна та Суспільна складова розвиваються з різними швидкостями, а отже в різний засіб та з різним ступенем ущільнення заповнюють географічний простір. В процесі своєї взаємодії в географічному просторі вони утворюють такі форми просторового буття людини як агроекосистеми. Розвиток агроекосистем відбувався в декілька етапів (Мал.6.4.).

З позицій концепції ноосфери В.І.Вернадського взаємодія природної та суспільної складової повинна наближатись до малюнку, що відповідає другому етапу, але при цьому повинне відбуватись віртуальне розширення географічного простору завдяки його ущільненню.

Але це ущільнення (переважно інформаційне) географічного простору відбувається на сучасному четвертому етапі, причиною якого є дія “надбудови” в межах соціальної складової.

Під “надбудовою” розуміються всі види несільськогосподарської людської діяльності, які прямо і безпосередньо використовують невідновні природні ресурси⁴².

Просторовий прояв об’єктів надбудови відбувається у формуванні груп елементів територіальної структури – осередкових (населені пункти, окремі промислові підприємства, окремі родовища корисних копалин та ін.), ареальних – конурбації, рекреаційні зони, басейни родовищ корисних копалин та ін), лінійних – шляхи сполучення, комунікації та кордони. Дослідження агроекосистем дозволило зробити висновок про одночасне існування двох типів кордонів, динаміка яких виходить за межі двомірного розуміння.

Дослідження часової динаміки формування агроекосистем дозволяє зробити певну періодизацію. В періодизації розглядається розвиток природної і суспільної складової всього процесу взаємодії природи і суспільства. Враховуються наступні рівні:

• потоків речовини і енергії в екосистемах;

• агроекосистеми;

• просторовий рівень;

• форма власності на землю;

• характер праці;

• гострота екологічних проблем (зокрема в аграрному виробництві).

Мал.6.4. Етапи розвитку агроекосистем