6.8. Практична робота.
Визначення природної родючості ґрунтів
Виробнича ситуація: Ви придбали ділянку землі в сільській місцевості з метою організації селянського (фермерського) господарства. Вам необхідно вірно визначити перспективну спеціалізацію Вашого господарства, щоб земля в найближчий час дала Вам прибуток. Враховуючи сучасні тенденції до збільшення “екологічності” продуктів харчування Ви плануєте відмовитись від застосування надлишкової кількості хімікатів та мінеральних добрив. Отже, Вам необхідно визначити продуктивність вашої ділянки за рахунок природної родючості грунтів.
Завдання: Визначити потенціальну врожайність за рахунок природної родючості кожної з ґрунтових ділянок, для чого:
-
Ознайомитись за додатком із засобами оцінки родючості грунтів;
-
Визначити потенційну врожайність вашої ділянки (за окремими культурами) відповідно до методики, викладеної у додатку (дані дає викладач);
-
Отримавши результати розрахунків, зробити аналіз потенційної врожайності кожної ґрунтової групи.
Результатами такого аналізу повинні бути:
а) Набір культур, які найвигідніше вирощувати на вашій ділянці (за допомогою порівняння з середньо державними даними реальної врожайності);
б) Виробнича спеціалізація фермерського господарства.
Додаток: Природна родючість до початку XX ст. була категорією історичною. Але активне застосування інтенсивних систем землеробства останніми десятиріччами перетворило природну родючість із категорії історичної на категорію економічну, тобто, ту, яка залежить від засобів обробки землі, рівня видатків на підвищення врожайності, селекційної роботи, тощо.
Однак, хочемо ми цього чи ні, але реалізація природної родючості лімітується природними умовами кожної конкретної території. Для більш повного їх урахування виконується якісна оцінка земель, або їх бонітування (від лат. – bonitas – добротність).
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка родючості ґрунтів за сучасного рівня інтенсивності виробництва, яка базується на багаторічній врожайності сільськогосподарських культур, та на об’єктивних якостях самих ґрунтів. Вона відбиває ступінь придатності ріллі для використання її під окремі культури в землеробстві у галузях рослинництва.
Результати бонітування ґрунтів є природно об’єктивною основою для економічної оцінки земель.
Розмір урожаю за рахунок природної родючості визначають таким чином.
1. Складають таблицю (6.1.), в яку заносять конкретні дані. Наприклад, на нашій території є такі ґрунтові групи: чорнозем глибокий середньогумусний важкосуглинисний (60 га); чорнозем глибокий середньогумусний середньозмитий (40 га); лучні та черноземно-лучні ґрунти (30 га);(Табл.6.3.)
Табл.6.1.
P1 | P2 | P3 | P4 |
60 га 73 бали | 20 га 64 бали | 40 га 49 балів | 30 га 63 бали |
Де – P - площа грунтових груп .
2. Виконати обчислення за формулою:
Де Б – середньозважений бонітет ділянки: Б1, Б2, Бn – бонітети грунтових груп;
Р1, Р2, Рn – площі грунтових груп, га.
Другий рядок таблиці виписують з табл.6.3.
Для наведених даних:
На першому прикладі для озимої пшениці врожайність всієї ділянки за рахунок природної родючості Вп.р. = 63,4 * 0,44 ц/га, де 0,44 ц/га – ціна 1 бала (табл.6.2.), а також аналізу виробничої діяльності фермерських господарств і підприємств держсектору щодо використання ґрунтових ресурсів та добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Оцінку агровиробничих груп ґрунтів виконують за 100-бальною шкалою згідно з об’єктивними показниками якості ґрунтів: природні якості, рельєф, еродованість, зволоження, врожайність зернових і технічних культур за 10 років.
Для безпосереднього використання результатів бонітування з метою визначення рівня родючості ґрунтів необхідно знати ціну 1 бала ґрунту згідно з врожайністю культур. Ціна 1 бала для кожної культури незалежно від зони є сталою. Вона розраховується науковими установами на базі даних про багаторічну врожайність у типових (еталонних) господарствах, які у різних грунтово-кліматичних умовах шляхом поділу їх врожаїв, одержаних за рахунок природної родючості грунтів (без добрив) на їх же бонітети.
Ціна 1 бала за тією або іншою культурою залежить від досягнутого рівня культури землеробства і одержаної врожайності. Вона відбиває можливість землі залежно від її родючості забезпечувати врожай без внесення добрив. Цей показник динамічний і встановлюється на визначений період.
Із збільшенням внесення органічних добрив, розвитком загальної культури землеробства, збільшенням енергоозброєності ціна 1 бала підвищується.
На 1980 – 1990 рр. ціна 1 бала в степу-лісостепу України становила згідно з табл. 6.2:
Таблиця 6.2.
Ціна 1 бала за окремими сільськогосподарськими культурами, ц/га
Культура | Бал | Культура | Бал |
Ячмінь | 0,41 | Кукурудза на зерно | 0,57 |
Зернові культури | 0,42 | Озима пшениця | 0,44 |
Кукурудза гібридна | 0,31 | Цукровий буряк | 4,0 |
Картопля | 1,32 | Кукурудза на силос | 4,37 |
Соняшник | 0,20 |
|
|
Таблиця 6.3.
- 1.4. Питання для обговорення
- 1.5. Тестові завдання
- 1.6. Терміни і поняття
- 1.7. Література
- 2.1. Стислий огляд історії розвитку класичної теорії розміщення.
- 2.2. Модель розміщення сільського господарства і.Тюнена.
- 2.3. “Штандорт промисловості” а.Вебера.
- 2.4. Теорія “центральних місць” в.Кристалера
- 2.5.Теорія дифузії нововведень т.Хегерстранда
- 2.6. Дискусія. Головні положення теорії розміщення, узагальнені з класичних робіт
- Головні закономірності загальної теорії розміщення:
- 2.7. Питання для обговорення
- 2.9. Терміни та поняття
- 2.10. Практична робота. Конфігурація сировинних зон підприємств харчової промисловості
- 2.11. Практична робота.
- 2.12. Література
- 3.1. Територіальний поділ праці як головна передумова формування відмінностей в організації та функціонуванні господарства
- 3.2. Територіальна структура та територіальна організація господарства
- 3.3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- 3.4. Дискусія. Нерівнозначність передумов розміщення виробництва
- Залежність рівня розвитку країн від інфраструктури*
- 3.5. Питання для обговорення
- 3.6. Тестові завдання
- 3.8. Практична робота.
- Приклад розрахунку Ктгп для Харківської області
- 3.9. Практична робота.
- 3.10. Література
- 4.1. Загальні уявлення про економічне районування та економічний район
- 4.2. Об'єктивність процесу економічного районування
- 4.3. Спеціалізація та комплексність господарства економічного району
- 4.4. Дискусія. Економічне районування як засіб практичного управління територією держави
- 4.5. Питання для обговорення
- 4.6. Тестові завдання
- 4.7. Терміни та поняття
- 5.1. Загальні тенденції технологічного розвитку цивілізації
- 5.2. Уявлення про енерговиробничі цикли та їх систему
- 5.3. Сучасна система енерговиробничих циклів
- 5.4. Структура енерговиробничих циклів
- 5.5. Дискусія. Інформаційно-технологічні енерго-виробничі цикли
- 5.6. Питання для обговорення
- 6.1. Концепція агроекосистем – перший крок до усвідомлення просторового буття людини
- 6.2. Концепції матеріально-інформаційно-енергетичної взаємодії
- 6.3. Загально-планетарні тенденції формування адміністративно-територіальних кордонів
- Етапи просторово-часового розвитку агроекосистем
- 6.4. Дискусія. Агроекосистеми як низові адміністративні райони
- 6.5. Питання для обговорення
- 6.6. Тестові завдання
- 6.7. Терміни і поняття
- 6.8. Практична робота.
- Бонітети грунтів для сільськогосподарських культур
- 6.9. Література
- 7.1. Інформаційні технології і регіоналістика
- 7.2. Методологічні проблеми сучасної геоінформатики
- 7.3. Електронні розробки навчально-освітніх матеріалів з просторової проблематики
- 7.4. Можливості розробки елементарної гіс засобами пакету “Місrosoft Оffice”
- 7.5. Дискусія. Концепція Інтернет-проекту електронного регіонального краєзнавчо-довідкового атласу України
- Географічні ресурси
- 7.6. Питання для обговорення
- 7.7.Тестові завдання
- 7.8. Терміни та поняття
- 7.9. Література
- 7.10. Практична робота. Розробка елементпрної гіс “Малий бізнес” засобоми “Microsoft Office”.
- “Вся класична та неокласична економічна теорія обмежується вивченням “країни чудес”, полишеної будь-яких просторових характеристик”.
- Частина 2. Сучасні проблеми регіональної економіки розділ 8. Основи теорії економіки регіонів
- 8.1. Регіональні системи ринкових відносин
- 8.2. Особливості регіонального ринку
- 8.3. Специфіка попиту та пропозиції на регіональних ринках
- 8.4. Особливості формування конкурентних переваг в регіоні
- 8.6. Терміни та поняття
- 8.6.Література
- 9.1. Сутність, цілі та задачі регіональної економічної політики.
- 9.2. Принципи і чинники управління регіональним розвитком
- 9.3. Пріоритети, соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 9.4. Регіональна економічна політика
- 9.5. Терміни та поняття
- 9.6.Література
- 10.1. Цілі і завдання національної регіональної політики
- 10.2. Здійснення національної регіональної політики
- 10.3. Сучасний стан регіонального управління: проблеми та чинники
- 10.4. Цілі, рівні, принципи та пріоритети державної регіональної політики
- 10.5. Терміни та поняття
- 10.6. Література
- 11.1. Основи теорії територіального управління
- 11.2. Пріоритети в управлінні регіональним розвитком
- 11.3. Чинники управління регіональним розвитком
- 11.4. Соціально-економічні орієнтири та інтереси регіонального розвитку
- 11.5. Терміни та поняття
- 11.6. Література
- 12.1. Параметри оцінки інвестиційної привабливості
- 12.2. Оцінка інвестиційної привабливості областей України
- 12.4.Терміни та поняття
- 12.5.Література
- 13. Екологічні проблеми сучасної цивілізації
- Відношеннями до ресурсів
- Ті галузі, що обробляли б
- Міг замінити б “караван”,
- Проблеми рішення нема...
- Народ – багатство то найбільше,
- І Батьківщину на Свободу
- Ми нову, і народ єдиний Займати місце провідне
- Робот все більш замайоріло
- Скажу вам, що в науках точних
- Залежить, від настільки бистро