2. Сутність стра­тегічного та оперативного контролінгу та їх класифікація.

Оскільки сучасний менеджмент поділяє цілі організації (підприємства) на 2 групи – оперативні та стратегічні, то контролінг як система включає до себе 2 основні аспекти – стратегічний та оперативний.

Стратегічний контролінг - це сервісне забезпечення менеджменту, яке спрямоване на досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства. Стратегічний контролінг повинен допомагати підприємству ефективно використовувати ті переваги, які в нього є та створювати нові потенціали для успішної діяльності у перспективі.

Сутністю стратегічного контролінгу є забезпечення життєздатності підприємства, його орієнтація на потенціал успіху, який може бути визначений як шанси і ризики.

Метою стратегічного контролінгу є сприяння забезпеченню довгострокового та стабільного функціонування підприємства на ринку, а також утриманню або зміцненню його конкурентної позиції.

Основними напрямами стратегічного контролінгу можна вважати:

1. участь у постановці стратегічних цілей та визначенні цільових стратегічних орієнтирів діяльності підприємства;

2. проведення стратегічного аналізу та виявлення резервів зростання підприємства;

3. інформаційне забезпечення процесу стратегічного управління підприємства;

4. координацію зусиль усіх підрозділів щодо розробки та виконання стратегічного плану;

5. корегування стратегічних цілей та стратегічних пріоритетів внаслідок зміни умов функціонування підприємства;

6. встановлення причин невиконання стратегічних планів та розробку заходів щодо їх усунення;

7. пошук інформації за межами підприємства (зовнішньої) про конкурентів і її аналіз;

8. визначення залежності між стратегічною позицією, обраною компанією, і очікуваним застосуванням внутрішньої звітності підприємства з погляду стратегічного позиціонування;

9. одержання конкурентної переваги за рахунок аналізу способів скорочення витрат і ланцюжку цінності й оптимізації факторів витрат.

Оперативний контролінг - це сервісне забезпечення менеджменту щодо досягнення оперативних цілей підприємства. Оперативний контролінг координує процеси оперативного планування, контролю, обліку та звітності на підприємстві при підтримці сучасної інформаційної системи. Дія оперативного контролінгу направлена на допомогу менеджерам у досягненні запланованих результатів, які виражаються частіше за все у вигляді кількісних значень рівня рентабельності, ліквідності а/або прибутку.

Сутністю оперативного контролінгу є формування засобів і методів ефективного управління поточними цілями організації, які можуть бути визначені як прибутковість і ліквідність.

Метою оперативного контролінгу є підтримка процесу управління дохідністю із урахуванням ризиків підприємства в середньостроковому та короткостроковому періодах.

Серед основних напрямів оперативного контролінгу підприємства слід виділити такі:

1. участь у визначенні оперативних цілей підприємства та розрахунок цільових індикаторів, що входять до складу оперативних планів;

2. координація дій підрозділів у процесі розробки та реалізації оперативних планів підприємства;

3. управління структурою балансу і бюджетом; інформаційне забезпечення процесу оперативного управління підприємства;

4. розробка програми дій щодо підвищення ефективності оперативного управління підприємством;

5. здійснення контролю за реалізацією оперативних цілей підприємства.

На практиці існує тісний взаємозв’язок між оперативним і стратегічним контролінгом. Стратегічним питанням є оперативне втілення або навпаки оперативні проблеми можуть бути не виявлені, якщо не визначене стратегічне питання.

Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу представлена в табл. 1. Їхній зміст відрізняється за орієнтацією, метою, завданнями.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінгу